У разі потрапляння в Раду, ВОЛОДИМИР КУХАР з Тернополя обіцяє витратити заставні кошти на стипендії найкращим студентам.




– Назвіть, будь ласка, три основні постулати вашої програми.


– Перший постулат – не красти, другий – не брехати. Третє – я хочу зробити систему, як у Грузії та Німеччині, коли людина спілкується з державою лише один раз. У Грузії створені Доми юстиції, де будь-які процедури громадянин чи підприємець може пройти за один день. Не виходячи з цієї установи, можна отримати паспорт, номери на автомобіль. Немає такого, як у нашій країні, коли громадян постійно футболять. Це те основне, що я хочу зробити.

– Що доброго, на ваш погляд, відбулося в Україні за останні 10 років?


– Країна визріла до усвідомлення того, що жити далі, не реформуючи країну, не можна. Коли відбувалася Помаранчева революція, запиту на реформи не було – тоді був запит на демократію взагалі. Зараз же з’явився запит на справжні реформи.

– Інтереси якої групи населення, на вашу думку, сьогодні найменш захищені законодавчо?


– Не захищені інтереси середнього класу. Якщо з найменш заможними верствами населення політики заграють перед кожними виборами і в міру можливостей державного бюджету намагаються їх заохотити, то середній клас мнуть з усіх боків, і зверху, і знизу. Тому, я думаю, треба дати можливість саме цій верстві піднятися.

 

Популяризація себе

На відпочинку з сім'єю

Інтернет-листівка від прихильників | всі фото — Facebook Володимира Кухаря


– Який напрям діяльності для вас є більш цінним: боротьба з корупцією, розвиток підприємництва, свобода слова, побудова громадянського суспільства, імідж країни, розвиток освіти, підвищення мінімального рівня життя?


– Я зараз не хотів би виділяти один напрям, все залежить від того, як ми зможемо вирішити організаційні питання роботи в комітеті. Мене цікавить підтримка підприємництва, зокрема, малого і середнього бізнесу. Я цю тему непогано знаю, бо працював у Держкомпідриємництві. Я бачив зсередини і брав участь у спробах реформувати цю сферу в Україні після Помаранчевої революції. Мене цікавить тема боротьби з хабарництвом, державного управління і місцевого самоврядування.
Це два пріоритети, але і в плані освіти є такі речі, які б хотілося зробити, оскільки я маю західну освіту в університетах Будапешта і Бонна. Я хотів би покласти край цьому абсурду, пов'язаному з нострифікацією документів, коли люди, які закінчували найкращі західні університети, перездають мало не цивільну оборону, щоб конвертувати їх для України. Також я хочу розкрити нові можливості для розвитку культури в Україні. Зробити так, як на Заході, коли підприємці, що підтримують культуру, мають податкові послаблення. Думаю, без цього Україна далі не зможе, бо держава бідна і треба заохотити людей, щоб вони давали гроші на культуру і благодійність.

image
Володимир Кухар. Довідка

Володимир Кухар
Кандидат в народні депутати в Тернополі, 163 в.о. Навчався на історика у Львові та на політолога в Будапешті і Бонні. Досліджував процес реформ Грузії. Заснував всеукраїнську громадську організацію «Українська альтернатива», візитівка якої починається фразою «В України – щасливе майбутнє!». Безпартійний. Грошовий внесок на реєстрацію кандидатом у народні депутати у розмірі 13 224 грн. зібрав за допомогою своїх прихильників через інтернет менше ніж за місяць. У разі потрапляння в Раду обіцяє витратити заставні кошти на стипендії найкращим студентам України. У парламенті збирається голосувати лише особисто.



– Назвіть ім’я одного історичного та одного сучасного діяча, котрі для вас є прикладом.


– Історична особа – Дмитро Дорошенко – історик, міністр закордонних справ в уряді Української Держави Скоропадського. Це людина державна, один з небагатьох дійсно державних діячів за всю українську історію. Це людина європейського, світового рівня, високоосвічена і при цьому хороший адміністратор. У світі можна називати багатьох осіб: Ганді, Тетчер, де Голля… А про нині діючих я би не хотів говорити, історія їх ще не розсудила.

– Які дії ви вже зробили для покращення життя в Україні?


– Останні два роки я працюю в громадському секторі і практично весь свій час приділяю розвитку громадської організації «Українська альтернатива». І всі ці речі, про які ми зараз говоримо, неодноразово обговорювалися в середовищі наших активістів, небайдужих високоосвічених людей. Ми пишемо програму необхідних реформ, і я думаю, прийде час, коли ми будемо її здійснювати.

 

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Ментори хочуть, щоб менті проявляли ініціативу і самі зверталися. Але, на жаль, в українському контексті це не працює, бо ми не звикли до менторства як культури. Має бути більше розуміння про нього для змін.