8 промов TEDxCity2.0 у Києві

8 промов TEDxCity2.0 у Києві

121 8 хвилин хв. читання
16.10.2012

Соціологи, підприємці, архітектори, гастроентузіасти, соціальні інноватори — про майбутнє наших міст.

У тропічних лісах живе вид мурах, який називається червоний вогняний мураха. Спільноти цього виду знаходяться під ризиком зникнення, оскільки їм постійно загрожують сильні паводки. Під час потопу мурахи зчіпляються разом, і такий пліт плаває доти, доки вода не відступить. Таке життя: якщо хочеш вижити — доведи, що ти це заслужив.

Місто дуже схоже на мурашник, де присутній свій хаос у великому системному організмі зі схемою сплетінь і вібрацій. Як розвивати цей організм, спрощувати комунікацію, перетворювати об’єкти життя на суб’єкти продуктивного руху та взаємодії?

У суботу, 13 жовтня, в галереї АртПричал TEDxKyiv провів платформу-конференцію під назвою TEDxCity2.0, присвячену ідеям розвитку міст. ВЕЛИКА ІДЕЯ підготувала нотатки почутого з виступів 9 промовців на TEDxCity2.0.

 

Ірина Соловей, Олександр Супрунець, соціальні інноватори: Ви коли-небудь сіяли хліб?

Подружжя Кантерів вирішило віднести 4 табуретки з власної кухні до чотирьох океанів і тим самим розширити межі розуміння та сприйняття речей. Потім вони перетворили село Обирок у культурний центр, слідуючи філософії, що ідеальне місто для життя там, де можна займатися саморозвитком, вчити дітей, вирощувати їжу та організовувати фестивалі. Криза 2009-го стала переломним моментом, точкою відліку нових змін, з'явились тенденції «Зроби сам!» (Do it yourself) та «Зробимо разом!» (Do it together). Довкола людей, що формують нові соціальні традиції, починають гуртуватися — таким чином у суспільстві зміщується фокус з цінностей сфери розваг на громадські цінності. Заснування Спільнокошту є сміливим кроком у «нещасливому» суспільстві. За результатами «Всесвітнього дослідження цінностей» 2011 року, який вимірював індекс щастя, Україна — на 93 місці серед 98 країн. Тут тільки вкорінюється практика електронних платежів, але це рух до формування довіри та реалізації життєздатних і якісних проектів. Україна зараз на стадії посіву, а те, що посаджено вчора, сьогодні не проросте, бо для цього потрібен час. В економіці взаємодії немає жертводавців та жертв — там співпрацюють ентузіасти та інвестори. Її основний мотив — створення нових можливостей у країні.


Олександр Соколовський, підприємець: Культурой по беспределу!

Одне з улюблених місць киян і тих, хто «панаєхалі» — Пейзажна алея, яка перетворилася на місце скупчення людей в оточенні об'єктів мистецтва. Саме київська Пейзажна алея стала першим місцем реалізації проекту Kiev Fashion Park у травні минулого року. Все почалося з такого двигуна соціального розвитку, як відчуття заздрощів. Принаймні, так думає засковник Kiev Fashion Park Олександр Соколовський. «Парк з котиками» у Києві став одним із улюблених місць молодіжних субкультур, дорослих та дітей. Соколовський стверджує, що будь-яка ідея варта чогось, якщо вона правильно організована. Ми живемо не тільки заради хліба, але й заради видовищ. Можна брати і покращувати свій простір, парки, дворики навколо. Цитата з виступу: «Культурой по беспределу!».

 

 

Ольга Гужва, соціолог: Чому ми боїмося змінитися глобально?

Що лякає кожного з нас? Одного дня, йдучи по дорозі з міста, чоловік зустрів Чуму. «Куди йдеш?» — запитав він. «Йду в місто забрати 5 тисяч чоловік». Повертаючись назад, чоловік знову зустрів Чуму, яка вела за собою 50 тисяч людей. Чоловік обурено питає: «Ти ж казала, що забереш 5 тисяч, а забрала 50 тисяч. Чому?». Чума відповідає: «Е, ні! Я забрала тільки 5, всі інші померли від страху». У нашому житті страх допомагає рухатися, але дуже часто примушує боятись бути незрозумілим чи засудженим. Страхи є псевдоорієнтирами, які стримують людей, і люди бояться брати відповідальність за свої вчинки. Місто — каталізатор страхів, тут вони мають найширшу різноманітність. Ми хочемо мати хорошу роботу, гарний відпочинок, проте боїмося щось змінити, і перш за все — змінитися глобально. Ситуація дає множинність ризиків, коли потрібно щось робити. Свій виступ Ольга Гужва підсумувала: «У боротьбі зі своїми страхами не забувайте про свої цілі».



Віктор Зотов, архітектор: Менше — це більше!

Метод донесення інформації, орієнтований на порівняння, є одним із найефективніших. Архітектор Віктор Зотов вирішив використати його, розказуючи, «що не потрібно робити» в архітектурі міста 2012 року. Місто — це процеси. Місто — це організм. Якщо поглянути на Майдан Незалежності, можна побачити рекламу, палатки та ятки, але важко знайти вільний простір. Філософія міста Зотова — пустота та простір. Щоб бачити проблемні точки, місто треба любити. В Україні простір — це місце, де переплутали своє з чужим. Торгівля обирає ті місця, де найбільш зручно бути нам, і ці тромби перегороджують наш світ. Те саме стосується реклами — вона засмічує наші мізки і пропонує ті речі, які нам непотрібні. Відповідь на питання «Що з цим робити?» прозвучала однозначно: «Чистити потрібно усе!» Місто — це обличчя, і важливо його мати. Місто як пустота, прозорість, демократичність, де less is more (менше — це більше).



Аврора Огородник, гастроентузіаст: Про їжу та серфінг

Їжа та серфінг — дві пристрасті Аврори Огородник. Виступаючи, вона це довела — говорила про перше, тримаючи в руках дошку для серфінгу. Еволюція людини відбулась, коли люди почали готувати собі їжу. Перші міста були створені, щоб зберігати надлишки їжі. Міста розвивались навколо територій, де скупчувалася їжа, біля колодязів та базарів. Базар завжди був серцем міста, де обмінювалися інформацією, укладали весільні союзи та плели інтриги. Великі географічні відкриття почалися, коли Колумб поплив шукати Індію. Після 1918 року у Союзі гастрономічна ситуація значно погіршилася. Після розпаду СРСР протягом 15 років українці намагалися поповнити свої знання про їжу, проте все змінилося лише в період економічної кризи. Саме тоді почала народжуватися гастрономічна богема. З’явилися люди, які більш пристрасно почали ставитися до їжі, оскільки криза не змогла знищити бажання спілкуватися «над тарілкою». Що дає їжа для міста? Вона дає нову гастрономічну карту за рахунок фестивалів вина, сиру, пива… А до чого тут серф? Серф — це метафора пізнання нового.



Антон Симкович, кримінолог: Міняємо авто на вело

Випускник Кембриджського університету вирішив говорити не про кримінологію, а про інфраструктуру взаємоповаги. Нам часто бракує часу на себе, на рідних, навіть на роботу. Автомобіль можна назвати виразником статусу. Але чи справді він дає бажану свободу? За статистикою, 350 годин на рік втрачається у пробках та тягучках. Альтернативним транспортом є велосипед. Він забезпечує свободу від компаній, які піднімають ціну на акцизи та бензин. Сучасна людина — незалежна, впевнена, активна. Використовуючи велосипед, не потрібно витрачати час на спорт. А комфорт та швидкість авта не може забезпечити нам такого задоволення. Може, варто уповільнитися?

 

 

Маргарита Січкар, соціальний підприємець: Коні і діти

Про що мріють діти? Лазити по деревах, літати на літаку, бігати, стрибати та гратися. Про що мріють коні? Про те ж саме, що і діти. В іпотерапії за допомогою коней лікують ДЦП, аутизм, фізичні травми та неврози. Коли дитина сидить на коні, відчуття страху змушує її мобілізуватися. Так хворі діти вчаться ходити. Температура коня на 2 градуси вища за температуру тіла людини, тому їзда на конях діє як масаж. Коні стимулюють творчість — після катання дітям хочеться творити, ліпити, малювати. У Грузії іпотерапія визнана традиційним методом лікування. У Словенії вирощують особливий вид коней, які народжуються чорними і згодом стають повністю білими. Саме вони найкраще підходять для лікування дітей, оскільки мають стійку психіку. Маргарита Січкар вирішила продовжити традицію іпотерапії в Україні та збудувати еко-реабілітаційний центр «Камелія». Будівництво планує завершити до травня наступного року.

 

 

Роман Хміль, ІТ-стратег: Вихід офісу за межі офісу

Кілька інноваційних ідей, що зроблять наше місто більш мобільним та зручним. Для GoogleMaps розробляється функція, яка здійснюватиме автоматичну діагностику доріг — свого роду карта дорожнього полотна, яка відтворюватиме аналіз дорожніх вібрацій. У США Google зініціював використання автомобілів без водіїв, і в трьох штатах їх пересування вже дозволено офіційно. Крім того, вже існують концепції міст як дизайну офісного простору. Наступний етап — вихід офісу за межі офісу. Серед новинок, які розпочне використовувати Facebook незабаром, — функція запрошувати своїх сусідів працювати над спільними проектами, які будуть покращувати спільний простір чи урізноманітнювати дозвілля.

 

© Фото — TedxKyiv, Roman Guro.

Автор
..............

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Що є правдою найближчого можливого майбутнього? Чи розпізнають сучасники цей час як епоху Взаємостановлення? Люди усвідомили вразливість моделей, які організовує унормованість уявного ідеального? Чи справді конкуренція між ідеальними концепціями породжує насильство і звужує простір зарадності? Як змінюються ланцюги зворотного зв’язку в світі? Війна гасне і забирає з собою нерівність? Люди відкрили собі себе?