26 жовтня, у п'ятницю, з 12:00 до 16:00 Експериментальний центр сучасного мистецтва «Чайна Фабрика» в центрі міста Одеси на Потьомкінських сходах проведе художній перфоманс під назвою «Прекурсор Революції».

«Praecursor» з латинської мови означає «попередник». У словнику можна віднайти трактування прекурсору як речовини, що бере участь у реакції, підводячи її до творення цілісної субстанції. Прекурсор для Революції є попередником змін у суспільстві, що діє як вихідна компонента для створення нових взаємозв'язків у малих і великих неоднорідних групах.  

26 жовтня в Одесі художники зобразять власну інтерпретацію відносин у суспільстві. Акція закодує кольори, образи та слова у символічний набір. Сценарій перфомансу об’єднає художників монохромними стрічками різних кольорів із нанесеними трафаретами, які будуть символізувати різні революції.

Кожен перехожий матиме можливість приєднатися. Йому буде запропоновано обрати свободу, яку він вважає персонально найдорожчою та найважливішою: свободу бачити (доступ до інформації та знань), висловлюватися, працювати та творити (самовираження) чи рухатися (свобода пересування).

Раніше Ґараж Ґенґ, організація-засновниця ВЕЛИКОЇ ІДЕЇ, звернулася до художників  Експериментального центру сучасного мистецтва «Чайна Фабрика» з пропозицією відтворити образ Прекурсору Революції. Художники з Одеси прийняли виклик і вирішили через своє бачення вивчити взаємодію різних суспільних груп.

Під час перфомансу у розмовах з людьми ми б хотіли з’ясувати, які сфери життя потребують більшої громадської активності, чому взаємодія громади і влади є неповноцінною, що потрібно для більшої прозорості дій влади та які існують бар’єри у їхньому партнерстві. Пізніше ми відобразимо це в інформаційній графіці.

Ідеї цього проекту передували такі спостереження.

Чого сьогодні бракує українському суспільству? Відчуття солідарності, суспільного опору подіям та явищам, які викликають внутрішній бунт? Без сумніву, такий живий дух спільноти ми змогли відчути під час Помаранчевої революції. Але успіх тих днів нами знецінено, досвід революції 2004-го ми практично витіснили на маргінес, а дух спорідненості перетворили на привид. Наші дні схожі на колективний сон, від якого важко пробудитись. Усі завмерли в передчутті вибуху наступної революції.