Читаючи повільно, можна ставати співтворцем тексту, тоді як під час екстенсивного читання ми будемо лише прісно пропускати крізь себе чужі слова без вміння їх потім належно використовувати.

 

Дієта починається, коли ти в один ясний ранок починаєш все робити неправильно. Не пити розчинної кави, не розмовляти з собою за столом, не подавати руки лицемірам і міліціонерам, не носити вузькі штани, не робити дві речі одночасно. В такому випадку дієта перетворюється на горду персональну концептуалізацію неправильності. А як заповідав Венедикт Єрофєєв, «Все на світі має відбуватися повільно і неправильно».

Сьогодні повільність є формою неправильності та перетворюється з перформативної техніки на опозиційний стиль життя. Як відомо, у світі існує рух «Повільна їжа» (Slow Food), що об’єднує понад 100 тис. прихильників повільного вживання їжі. Організація виникла в Римі ще 26 років назад, її символом є равлик. Дещо пізніше виник глобальний фронт за уповільнення життя «Повільна планета» або «Повільний рух». Нова структура надихає виникнення таких субкультурних трендів, як повільні гроші (інвестиції для дрібних підприємців і фермерів), повільний дизайн (індивідуалізація стилів), повільний туризм (відмова від виснажливих пакетних турів багатьма містами одразу у стислі строки), повільна наука (вивільнення часу вчених на роздуми), повільне батьківство (стратегічний підхід до виховання дітей) та інші.

Ідеолог руху Карл Онор пропонує такий рецепт повільності: а) лишати побільше пробілів у планах на день; б) робити півгодинні паузи від будь-яких контактів зі світом; в) залишати час бодай на одне хобі в день (малювання, теніс, кіно); г) не їсти при ввімкненому телевізорі (чи інтернеті); д) слідкувати за власною швидкістю.

Впливовий літературознавець та викладач з Вельського університету Пітер Баррі у своєму «Вступі до теорії» пропонує вчитися читати повільно. За його спостереженнями, цінність від концентрованого читання одного якісного тексту значно більша, ніж від поквапного перегляду всього підряд. Читаючи повільно, можна ставати співтворцем тексту (це дуже важливо!), тоді як під час екстенсивного читання ми будемо лише прісно пропускати крізь себе чужі слова без вміння їх потім належно використовувати.

Баррі пропонує власну формулу в’їдливого читання, назву якої перекладають як ПЗЗП. 1) П (проглянути) — пробігтися по незнайомому тексту, щоб знати, чого від нього очікувати (сучасне онлайн-читання найчастіше на цьому пункті і закінчується); 2) З (запитати) — поставити собі самому кілька запитань, як то: «Що я хочу дізнатися з цієї статті?»; 3) П (прочитати) — уважно і безвідривно опрацювати текст; 4) П (переказати) — згадати, навіщо ми це читали, прокрутити в голові зміст, якщо треба — занотувати найосновніше. Парадоксально, але повільна техніка частково співпадає з прийомами швидкого читання: читати перший та останній пункт (абзац) і проглядати решту, але ця тактика підходить лише для другого контрольного прочитання.

Варто сказати, що «повільне читання» на сьогодні — академічна філологічна методика, коріння якої росте ще від поета-вікторіанця Метью Арнольда. Та й сам Баррі звертається до нас із трибуни минулого. Він, безумовно, носій та захисник старого доброго книжкового типу пізнання, який був доречним до інформаційної лавини інтернет-доби. Але чи значить це, що сьогодні правильно читати по діагоналі, слідкувати за декількома потоками одночасно та не уточнювати у себе, що і навіщо ми читаємо?

Практична порада інформаційної дієти: читайте менше і глибше, протягом тижня щовечора запитуйте у себе: «Що нового я сьогодні дізнався?», записуйте відповідь собі у блокнот, не замінюйте інтернетом книг. Для засвоєння дієти від швидкості пробуємо повільно і вголос прочитати скоромовку: «Черепаха чаплю вечором пригощала чаєм з печивом».

 

ІНФОРМАЦІЙНА ДІЄТА: ДЕНЬ 1 ДЕНЬ 2 ДЕНЬ 3 ДЕНЬ 4...

Чому зменшення кількості автомобілів у містах чи перехід на відновлювану енергетику потрібні не лише «купці дивних екологів», а всьому людству, і які перспективи розвитку екологічного руху в Україні 

Украинский олигархический капитализм основан на монополии. Это значит, что вы имеете ренту от монополии. Рента – нечестная монополистическая прибыль, связанная с влиянием на государство. Если у вас есть эта рента, то вы стараетесь максимально остановить развитие, потому что развитие – это конкуренция, и вы можете потерять олигархический капитализм, который фиксирует монополию и тормозит развитие. Это и есть главная причина нашей бедности.