Більш уважне читання, більш свідоме споживання, більш ясний погляд… Менш заспаний мозок, менше вкладок в браузері, менше незакінчених справ… Все це — благородні маркери саморозвитку. Але ж їх так легко відкласти до нових святих часів разом з щоранковою зарядкою, роздільним харчуванням та відмовою від тютюну.

Проте інколи більш резонно і ефективно грати одразу по-дорослому, здійснюючи зі своїм життям радикальні трюки. Інколи замість контрастного душу ефективніше почати купатися в ополонці, а замість дієти практикувати пост, а то і голодування.

Співзасновник сервісу TwitPic Стівен Корона якось вирішив на 30 днів зовсім відмовитися від соціальних мереж. Замість судорожної реакції на оновлення у Twitter та Facebook він вирішив присвятити час своїм давно відкладеним хобі.

Справившись із ломкою перших декількох днів, Стівен почав писати книгу, і ще до її публікації завдяки створенню промо-сторінки встиг знайти для неї читачів. Він почав медитувати і вести щоденник, завів романтичні стосунки та став у півтора рази більше бігати. Після героїчного місяця Стівен тріумфально повернувся до мережі, де нібито почав існувати більш усвідомлено і стримано.

Дещо далі пішов журналіст проекту The Verge Пол Міллер. У квітні цього року він вирішив відмовитися від інтернету на рік. «Я не йду в монахи, я просто не буду використовувати інтернет для свого особистого і професійного життя». За словами експериментатора, останнім часом інтернет займав 12 годин його дня, і відмова від підключення до мережі мала дозволити Полу зробити переоцінку цієї потреби.

Журналіст лишився працювати у своєму інтернет-проекті, однак всі матеріали для публікацій він почав готувати на папері, самостійно приносити їх в редакцію, а не заливати на сайт. Описуючи свої емоції від першого дня без інтернету, Пол Міллер зауважив: «Я відчув себе так, ніби школа закрилася на літо». Наразі він дистанційно з регулярним інтервалом продовжує вести блог, де висловлює свої критичні рефлексії стосовно інтернету.

Відомо, що у фанатів інтернету волокна білої тканини мозку пошкоджені, як у нарко- і алкозалежних або прихожан сект. Дослідники університету в Вустері у свій час писали, що кожний 10-й користувач мережі пропускає регулярні прийоми їжі через прив’язаність до інтернету.

У Британії під час експерименту в Борнмутському університеті лише кожен 5-й студент, якого попросили провести день без інтернету і телефону, позитивно описував свої зміни. 85% користувачів інтернету щодня заходять у Facebook, половина з них починає з нього свій день, середній користувач витрачає на цей інформаційний фаст-фуд 75 хвилин щодня.

Завжди є вихід: програми, що контролюють час просиджування перед монітором або в Facebook: timeStats, Motivate Clock, MinutesPlease.com чи ресурс з промовистою назвою InformationDiet.com. Однак і це часто виявляється недостатньо надійним щепленням. Свідомий онлайн-аскетизм і особисте блокування зайвих інфо-потоків все-таки можуть бути сильнішим виходом із ситуації.

Вправа інформаційної дієти: дайте відповіді «так» чи «ні» на 6 запитань, складених з висновків дослідження Бергенського університету:

— Чи буває, що ви розробляєте власний план дій щодо соціальних мереж?

— Чи відчуваєте ви бажання використовувати Facebook частіше?

— Чи використовуєте ви Facebook, щоб втекти від особистих проблем?

— Чи було таке, що ви невдало намагалися відмовитися від використання Facebook?

— Чи відчуваєте ви тривогу, якщо вам обмежують доступ до Facebook?

— Чи використовуєте ви Facebook так часто, що він заважає вашій роботі?

Якщо ви відповіли «так» 1-3 рази, вітаємо, ви контролюєте свої відносини з мережею. Якщо ви 4 рази відповіли «так», відмовтесь на 21 день від будь-яких лайків та коментарів, або поставте програму, яка стримуватиме ваше перебування у Facebook на цей час в межах 15-20 хв. на день. Якщо ви 5 разів відповіли «так», деактивуйте свій аккаунт на 21 день і напишіть нам потім, що відбулося. Якщо ви 6 разів відповіли «так», спробуйте взагалі відмовитися від інтернету на 21 день і напишіть нам потім, що відбулося.