Персональна економіка: День 10 #Тиза21день

Персональна економіка: День 10 #Тиза21день

431 3 хвилини хв. читання
13.03.2013

Досить часто економія — екологія. І відбувається це не на якомусь глобальному космічному, а на вашому персональному побутовому рівні.

 
Як всім вже відомо, ми живемо в суспільстві споживання. Вважається, що ринок вже давно звабив і зґвалтував нашу уяву, і все, що нам тепер потрібно, це купувати-купувати-купувати. Після чого навіть, йдучи в гастроном за хлібом, почуваєш себе лунатиком, єдиним кредо якого є вибір товарів.

Імунітетом від споживацького лунатизму є концепція свідомого споживання. Вона, по-перше, має дозволити відчути себе критичним учасником ринкових відносин, по-друге, – навчить економити, по-третє – допоможе зробити свій вклад в здоров’я планети, і саме ця висока ціль покладена в основу концепції.

Що саме треба робити? Відомий принцип 3R: Reduce – зменшення споживання, Reuse – повторне використання, Recycle – переробка. Це значить: ми купуємо в міру, творчо підходимо до повторного використання купленого і, замість викидання, передаємо речі на переробку.

Відповідно до цього принципу вважається правильним пильнувати за своїми відносинами з речами і ресурсами. Економити світло, вимикати його, виходячи з кімнати, намагатися працювати при денному освітленні. Закручувати кран з водою, доки чистимо зуби. Замість автомобілів, користувати скейтами, велосипедами, самокатами – не лише корисніше для здоров’я, але і стильніше. Замість безкінечно купувати питну воду в пластикових пляшках, навчитися очищати воду вдома за допомогою фільтрів. І навіть стара дискусія – паперові книги vs. електронні – також має не лише естетичний, але і екологічний вимір.

Окрема тема – пластик. В Тихому океані вже сформувався цілий новий континент з пластикових відходів. Тому краще сперечатись з касирами в супермаркетах, які кожний куплений вами товар пакують в окремий одноразовий пакет. Для покупок краще використовувати багаторазові текстильні еко-пакети, які можна виготовити самостійно, наприклад, зі старих футболок. Йдучи на пікнік, доречніше брати з собою посуд багаторазового використання.

Молоко краще купувати в скляній тарі – її, на відміну від пластика, можна наповнювати повторно. Використаний пакет з молока можна широко використовувати у домашньому господарстві.

Треба слідкувати за кількістю своїх речей, перестати купувати та тримати речі «про всяк випадок». «Таке враження, що чим бідніша людина тим більше у неї речей.... Кожна річ, якою ви володієте, відбирає у вас енергію» – пише Пол Грем есеїст і підприємець-засновник Y Combinator. 

Зберіть речі, якими ви не користувалися останні півроку і позбудьтеся них. Подаруйте їх друзям, або продайте через численні онлайн-барахолки. Однієї з весняних субот можете влаштувати у своєму місті гаражний розпродаж

Перед тим, як просто викидати зайві речі, краще пам’ятати про наступне. Збирати сміття варто, розділяючи його на групи: пластик, скло, макулатура, органічні відходи. Краще здавати сміття одразу в пункти прийому сировини. Хоча в Україні інфраструктура роздільного збору сміття все ще шкутильгає, державне підприємство «Укрекоресурси» знаходиться вже на стадії пілотних проектів.

Збирати сміття роздільно навчилися в багатьох компаніях України. Існує організація-медіум «Клуб А4», яка передає використаний в офісах папір на Рубіжанський картонно-тарний комбінат. А ще з школи нам відомо, що переробка тонни макулатури рятує 1 дерево. Перетворити свій робочий простір «зелений офіс», можна і самостійно. 

Отже, досить часто економія — екологія. І відбувається це не на якомусь глобальному космічному, а на вашому персональному побутовому рівні. Спробуйте прийняти на один місяць екологічний кодекс і перевірте як це позначиться на видатках вашого бюджету.

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Ідеї учасників, які дані збирати, якою буде башта, виникали та змінювалися майже щодня, а з ними змінювалися й вони самі, і моє бачення, і наші розмови. Але якою б не була башта, вона буде «їхньою». Це буде історія про село, яке нарешті привласнюється, тому що стає їм відоме, власноруч вивчене. Те, що ми знаємо, не може бути відчуженим.