Реформи у Грузії донедавна були модною темою. Здавалося, там за 7 років вдалося повністю змінити соціально-економічний ландшафт, перетворивши бюрократичні руїни радянського типу на оазу лібертаріанства. Прорив Грузії був особливо яскравим на тлі нерішучих та холостих перетворень в інших посткомуністичних країнах, таких як Україна.

Після типово пострадянського кримінально-корупційного болота 90-х Грузії вдалося втілити доволі різкі зміни економічного та адміністративного плану в середині 2000-х.

По-перше, неоліберальні нововведення розв’язали руки бізнесу і відкрили ворота для інвестицій. Згідно з рейтингом Doing Business, Грузія досі посідає 9-те місце у світі за легкістю впровадження бізнесу, знаходячись вище Фінляндії та Німеччини.

По-друге, на 40% було скорочено кількість чиновників, на 60% – чисельність силових структур. Було введено ряд цікавих норм, наприклад, скасовано візовий режим майже зі 100 країнами світу та легалізовано подвійне громадянство. Деякі зміни стосувалися прав людини – наприклад, під час допитів у поліції підозрювані одержали змогу використовувати власні записувальні пристрої. В освітній сфері викладання англійської мови вводилося з першого класу, а всі школярі забезпечувалися нетбуками. 

Водночас було ліквідовано пенсійний фонд, скасовано мінімальну заробітну плату, лікарні переведено на комерційну основу, що поставило під удар деякі верстви населення. До того ж, останнім часом у Грузії намітилися антидемократичні процеси, а Саакашвілі стали часто звинувачувати в диктаторських амбіціях та перетворенні Грузії на державу-корпорацію. Восени Грузію сколихнув скандал: за два тижні до парламентських виборів на екранах країни з’явилися відео з катуванням ув’язнених. На виборах перемогу здобула опозиційна партія «Грузинська мрія» на чолі з мільярдером Іванішвілі. 

Грузинські реформи спровокували неабиякий ажіотаж у медіа, який резюмувала молода економістка Лариса Буракова, авторка книги «Чому Грузії вдалося». У своєму блозі вона виразила масштаб грузинських реформ в одному підсумковому списку. Феномен грузинських реформ вражає, проте їх було занадто багато, щоб до їхніх результатів ставитись однозначно.

Одна з найвдаліших реформ, якою особливо пишаються грузини, – впровадження Будинків Юстиції. Ці нові інституції, що розташувалися на площах великих грузинських міст, об’єднали в собі паспортні столи, ЗАГСи, БТІ, ОВІРи та ще десятки різних державних інспекцій, комітетів, відділів, бюро, фондів. Будинки Юстиції називають супермаркетами державних послуг – під одним дахом грузини тепер можуть отримати понад 300 видів різних сервісів. Всі звернення розділяються на три групи: самообслуговування онлайн, швидке та тривале обслуговування. Онлайн-сервісами можна скористатися дистанційно. Тривалими вважаються послуги, що надаються понад 2 хвилини.

Зовні Будинки Юстиції досить часто являють собою нові архітектурно цікаві споруди. Проект Дому Юстиції в Батумі

Проект Дому Юстиції в Горі

Під одним дахом грузини тепер можуть отримати понад 300 видів різних сервісів

Ігрова кімната для дітей

 В майбутньому у Будинках Юстиції планується встановлення паспоматів: отримувати паспорти можна буде без участі персоналу

Кафе-бар та інтернет-зала в батумському Дому Юстиції

Всі звернення розділяються на три групи: самообслуговування онлайн, швидке та тривале обслуговування.

Для зменшення корупції в поліції була вагомо підвищена зарплата дільничних та патрульних.

 За хабар у розмірі $50 поліцейським обіцяють 10 років в’язниці.

Усі фото — drugoi

Якщо раніше, щоб отримати паспорт, треба було місяцями чекати на бланки та мати з собою 100 доларів у конверті, то тепер він видається в середньому за чотири з половиною хвилини. В майбутньому у Будинках Юстиції планується встановлення паспоматів: отримувати паспорти можна буде без участі персоналу, і це займатиме не більше часу, ніж зняти готівку в банкоматі. Зареєструвати некомерційну організацію в Будинках Юстиції можна за 15 хвилин, бізнес – за один день.

Зовні Будинки Юстиції досить часто являють собою нові архітектурно цікаві споруди. У їхній конструкції використовується багато скла, що має символізувати прозорість влади. Всередині можна попити кави та вільно скористатися Wi-Fi. У своїх операціях Будинки Юстиції користуються єдиною електронною базою громадян Грузії, що значно пришвидшує їхню роботу. 

Впровадження Будинків Юстиції з їх простими процедурами є частиною грузинського плану боротьби з корупцією в бюрократичних органах. У рамках антикорупційного напрямку у Грузії також було скасовано стандартизацію продуктів, технічний огляд автомобілів, більшість тарифів на імпорт. Для зменшення корупції в поліції була вагомо підвищена зарплата дільничних та патрульних. За хабар у розмірі $50 поліцейським обіцяли 10 років в’язниці. Не кажучи вже про повну заміну складу апарату чиновників, де на місце «колишніх комсомольців» прийшли випускники західних вузів. 

У 2010 році, за даними Transparency International, 78% грузинів вважали, що після проведення реформ рівень корупції знизився.

Перш за все, незалежно від політичних процесів у Грузії, комплекс реформ, який у світі ототожнюють з «грузинськими реформами», є успішним. Усі грузинські реформи актуальні для України, особливо реформи у сфері юстиції та боротьби з корупцією. Їх, до того ж, на вiдмiну вiд економічних, легше провести.

В Україні були б труднощі з адаптацією частини населення до такого роду реформ – чи то через те, що називають «ментальністю», чи то через політичні стереотипи та суспільні звички, перейняті від СРСР. В Україні, як і в Грузії, «м'які» форми корупції – кумівство, «блат» – є суттєвою частиною культури виживання людей. Підрив цього толерування корупції був би найбільш болісним процесом для широкого загалу.

Українська державна служба вкрай консервативна, навіть якщо порівнювати її не з проривними варіантами реформ у Грузії чи Сингапурі, а з консервативними системами у Європі. В Україні управління досі здійснюється за найменш гнучким армійським взірцем. На державній службі мають з'явитися люди з поняттям про корпоративну культуру управління, проектним мисленням та орієнтацією на результат. 

Далі має відбутися суттєве скорочення видів документів і послуг, які надаються органами управління держави. Ключові слова тут – довіра та повага. Як між державою та громадянином, так і між громадянами. Подивіться, що відбувається: у Грузії вже можна укладати договори купівлі нерухомості без нотаріусів, а у нас нотаріат від уряду до уряду росте, як на дріжджах. Скоро чхнути не можна буде без завірення нотаріусом.

В Україні є початки того, що в ефектній та ефективній формі зроблено у Грузії. Єдині дозвільні центри, єдині реєстраційні офіси, єдині інвестиційні вікна – початки є, але дуже різного рівня ефективності. І нам навіть близько не вдалося підійти до того, щоб зібрати три сотні послуг під одним дахом, як у грузинських Домах Юстиції.

Не можна відкладати реформи тому, що «суспільство не готове». Суспільство може бути не готове ще ціле покоління, ще сотню років. У Росії вже триста років з часів Петра Першого заперечують необхідність реформ, як у Салтикова-Щедріна: «Несвоевременно!». Зрештою, є ризик захопитися поясненням суті реформ і втратити лідерство у процесах – щось подібне сталося з горбачовською Перебудовою.

Грузинські антикорупційні реформи є безальтернативними, якщо Україна не хоче залишатися хронічно корумпованою, малорозвиненою країною.