Як це працює, я описав тут. А зараз — що з цим робити.

1. Ваше свідоме рішення відгальмуватися. Візьміть на себе відповідальність не лише за зовнішні процеси, але і за свій внутрішній стан. Попросіть інших допомогти. Перемкніть частину ресурсу з роботи на піклування про себе.

2. Поставте будильники на кожну годину часу, коли не спите. Хай це будуть приємні звуки. Щоразу за сигналом ви маєте організувати собі від 3 до 10 хвилин паузи. Це дозволить тримати дофамінові системи під контролем, не даючи їм надмірно розганятися.

Варіанти паузи:

- кілька хвилин фокус уваги на диханні та можливо дихальні вправи

- пройтися увагою по всьому тілу та відчути кожну його частинку

- кілька хвилин дивитися у вогонь

- або воду

- або зелень, пташок тощо

- гладити кота або собаку

- пити чай або каву з тотальним фокусом на смаку та ароматі (без розмов та мобільного)

- їсти з тотальним фокусом на смаку та ароматі (без розмов та мобільного).

Ви, мабуть, уже робите половину з цього списку, але тут головна цінність — у регулярності та не-перемішуванні дій. Має бути саме щогодинна зупинка.

3. Одна з причин, чому складно зупинитися — втрата відчуття контролю. Майте постійно з собою щось, що ви завжди контролюєте. Кабіна машини, рюкзак, будь-що, де завжди діє ваш порядок і ваші правила. Усвідомлюйте, що у вас є така зона контролю та спирайтеся на неї.

4. Дозвольте іншим піклуватися про вас. Хоча б раз на день. Скажіть, як вони можуть це зробити тут і зараз.

5. Делегувати відповідальність. Це найскладніше. Я не знаю, як це робити, коли від тебе залежить чиєсь життя. Але ніхто з нас не бог і щоб не згоріти, ми маємо усвідомлювати свої межі. Потрібні рутини, розподілена відповідальність та баланс сил, який не заводить у вигорання.

6. Ми маємо щонайменше 5 нейромедіаторних систем, спеціалізованих на компенсації стресу. Про них тут.

Блог автора:

⚡️https://t.me/petro_chornomorets 

⚡️https://www.facebook.com/petro.chornomorets