У Львові розпочав свою діяльність відновлений Народний дім на Збоїщах. Ще на початку весни він був занедбаним і нікому не потрібним пережитком просвітницько-клубної системи. Сьогодні ж він має перспективи перетворитися на оригінальний культурний майданчик Львова.

Перевтілення почалися після того, як будівля Народного дому була передана партнерській ініціативі «Кластер». Люди з «Кластеру» вже давно шукали індустріальне приміщення на периферії Львова, під дахом якого можна було б об’єднати різноманітні творчі групи.

У лютому 2013 року міська влада Львова пішла їм на зустріч. Активістам передали у користування Народний Дім на Збоїщах. Директором призначили Вікторію Швидко, яка до цього працювала в команді театрального фестивалю «Драбина». Наразі «Кластер» об’єднує відомі у Львові культурні формації «Драбина» та «Wiz-Art». Однак двері проекту відкриті для нових творчих колективів та незалежних митців.

Народний дім знаходиться в районі Збоїща на самому виїзді зі Львова, фактично поруч з останньою в місті багатоповерхівкою. Простір кластеру прагне стати активним культурно-мистецьким осередком далеко від центру міста, активізувати місцеві громади та створити нову ідентичність Збоїщів. Гасла «Кластеру» – «Все місто – центр!» та «Зміни через культуру!».

Люди з «Кластеру» вже перефарбували Народний дім з пошкарублого бежевого кольору в білий, прибрати його, встановили лавки. 6 травня, на Великдень, на Збоїщах влаштували пікнік з музикою і спілкуванням, фарбували велику крашанку, дивилися кіно та малювали графіті.

Офіційне відкриття Народного дому планується у вересні. Там будуть резиденції для митців, драматургічні майстер-класи для дітей, майстерня велосипеду для школярів, анімаційний гурток, комп’ютерні курси для пенсіонерів. Також там проводитимуть фестивалі «Драма.UA» та «Wiz-Art».

Ірина Магдиш заступниця начальника управління культури Львівської міськради

Ідея висіла в повітрі давно і вперто. У Народному домі на Збоїщах дійшло до ситуації, коли від запровадження змін ухилитися було неможливо. Чесно кажучи, було б дуже добре, якби такі моменти неухильності від змін сталися у кожному Народному домі. Поки вони залишатимуться у зоні комфорту і звички, нічого не зміниться. Околиці міста – це культурна пустеля, заселена дуже великою кількістю людей, які потребують спілкування і місця для такого спілкування. Просто нарешті все співпало: бажання управління культури і бажання живої і відважної групи молодих людей. Тепер до бажання треба буде докладати працю і творити можливості.