Шлях Херсону

Шлях Херсону

161 22 хвилини хв. читання
12.03.2021

Якщо ви попросите мене обрати лише одне слово для Херсона, я відповім, що це слово «шлях» (path). Шлях, який потрібно пройти місту до сталого розвитку, усвідомлення своєї цінності та ідентичності; та шлях у розумінні прогулянки (променаду), який, як виявилося, практикують майже всі містяни.

 

Відмовляючись від очевидних і уже навіть шаблонних «міста моряків», «кавунів» та «міста-перевалу», хотілося виокремити щось, що характеризує місто на різних рівнях та у різних розрізах: просторовому, природному, управлінському, соціальному. І поняття шляху підходить для цього найповніше. Шлях — це квінтесенція отриманих в процесі дослідження даних і розповідей, їх аналізу, глибинного осмислення і, як наслідок, усвідомлення.

Ця характеристика Херсона відповідає на дві основні задачі, які ми як дослідники ставили перед собою, вивчаючи місто:

  1. поглянути на місто комплексно, відчути його дух та  потенціал, зрозуміти його жителів, їх цінності й болі. У цій частині дослідження ми використовували переважно якісну методологію і спиралися на  інформацію та дані, зібрані під час спілкування з жителями міста.

  2. знайти та проаналізувати локації, потенційно вдалі для створення публічних просторів, розробка архітектурної концепції для однієї з них. Для вирішення цієї задачі ми поєднували якісні дані, зібрані в ході просторово-соціального дослідження в місті, та кількісні дані, які були зібрані та проаналізовані в межах курсу «Місто і відкриті дані», організованого разом з texty.org.

Особливості планування і формування міста

Історія свідчить, що Херсон завдячує своїй появі чи то самовпевненості, чи то впертості князя Потьомкіна. Той, незважаючи на поради радників відмовитися від будівництва на цій території через мілке дно Дніпра, все-таки вирішив заснувати місто саме тут. Місцеві жителі надзвичайно пишаються тим, що їх місто старіше за Миколаїв та Одесу, з якими херсонці так чи інакше порівнюють своє місто

Цікаво насправді те, що терен сучасного міста Херсона був заселений ще з дохристиянських часів. Перша людина з'явилася на цій території в епоху міді та бронзи. На місці, де була розташована Херсонська фортеця, а зараз знаходиться один з центральних парків, було знайдено скіфське поховання IV—III ст. до н. е. Проте, до цього періоду мало хто у місті звертається. Сучасні мистецькі рухи намагаються працювати з цим наративом, але поки що він лишається в андеграунді. 


Виставка «Скіфське золото» в Музеї сучасного мистецтва. Фото: Ніка Попова.

Заразом у місті відчувається сильний дисбаланс історичної риторики в бік часів Російської імперії: пам’ятники, назви вулиць, історичні постаті.

«Місто будувалось так, щоб в нього впливати, а не в’їжджати»,розповідав нам наш гід у перший день перебування в Херсоні. 

І справді, оцінити красу міста сповна можна лише після водної прогулянки на баркасі. 

    
Краєвид з баркасу. Фото: Ніка Попова.

Історична частина міста забудовувалася в безпосередній близькості до води дво-триповерховими будинками змішаної функції. На першому поверсі знаходилися крамниці/офіси/приймальні, а на верхніх поверхах — житлові приміщення. 

«Місто — тихе і спокійне, компактне, проникне, проглядне».

Завдяки низькоповерховій забудові й похилому рельєфу в історичній частині міста відкривається перспектива на воду. Для нас це стало відкриттям, оскільки зазвичай бачити воду так далеко в інших містах неможливо.

Місто проєктувалось таким чином, щоб усі двори були проникні. Вони зачинялися на ніч, але вдень пройти крізь будинки можна було будь-де. Таким чином культивувалася пішохідність міста: якщо ти місцевий і знаєш шляхи — опинитися в потрібній точці можна було дуже швидко. Сьогодні дворики є радше гарною історією, аніж правдою, адже вони майже недоступні. У місті навіть проводять окремі екскурсії «херсонськими двориками», розказуюючи історії окремих дворів.


Зазираємо за паркан одного з колись відкритих дворів. Фото: Ніка Попова.


Та все ж знайшли один відкритий дворик. Фото: Ніка Попова.

З часом місто розросталося, з’являлись нові мікрорайони, а залізнична дорога стала перешкодою, що «розрізає» місто на кілька шматків. Для прикладу, найбільш заселений район міста Таврійський, з населенням більше 80 тис. осіб — майже третиною міського  населення — відрізаний від центральної частини міста залізницею; мікрорайони Корабел та Шуменський теж досить ізольовані, знову-таки залізницею. 



Особливості формування міста Херсон. 

Оскільки одна з основних функцій міста — це транспортне суднобудування, значна частина промислових територій розташована вздовж узбережжя. Так, історична частина міста, в якій зосереджена найбільша кількість пішохідних маршрутів містян та гостей міста, має доступ до води лише в кількох точках: набережна Арестанка, набережна Фрегат, Річвокзал. Херсон — місто біля води без доступу до неї. 

 

Зв'язок з водою

Кожна з набережних має свої унікальні особливості та своїх користувачів. Нам було цікаво спостерігати, як під час прогулянок-інтерв’ю містяни обирають маршрут згідно  настрою, бажання спокою/усамітнення, часу доби.

Річпорт — зона тихого відпочинку. Сюди люблять приходити за спокоєм, спостерігати за роботою кобалів та кранів, дивитись на воду. Через відсутність благоустрою — місце не надто популярне серед молоді, натомість привабливе для людей старшого віку, які ще пам’ятають цю територію повною сил та подій. Однак, ввечері сюди не ходять поодинці, адже відсутність освітлення та велика кількість бездомних собак навряд робить цю зону безпечною.

Набережна «Фрегат» — більш активна прогулянкова зона, місце відпочинку молоді. Близькість готелю «Фрегат» та парку відпочинку для дітей робить цю територію також привабливою для батьків з дітьми. Крім того, набережна — це транспортно-пересадковий вузол: сюди приходять баркаси та човни з дач, зупиняються маршрутні таксі, що прямують далі  містом. 

Набережна «Арестанка» — частина меморіального «Парку Слави». Улюблене місце велосипедистів та рибалок. Тут часто вигулюють собак, займаються йогою. Місце тихіше, ніж набережна «Фрегат», але не таке усамітнене, як Річпорт. Тут відбуваються масштабні міські події — похилий ландшафт служить амфітеатром, а сцена розташовується на воді. 


Набережна «Арестанка». Фото: Ніка Попова.

Варто зазначити, що всі три прибережні зони є частинами маршрутів містян і гостей міста. Залежно від часу, настрою та бажання можна змінювати краєвид, атмосферу та оточення. Найдовший маршрут, що поєднує єдину пішохідну вулицю Херсону Суворова, міські парки та три набережні, може зайняти кілька годин.  



 

Доступ до води

Згідно з Генпланом Херсона, територію від «Арестанки» планують розширити вглиб приватного сектору, продовживши бетонну набережну. Ця територія є напівдикою, зі збереженим унікальним ландшафтом та можливістю підійти впритул до води. Тут можна відчути себе на «дачі», перебуваючи в самому серці міста. Містяни люблять цю територію й ходять сюди за особливим усамітненням. Звивисті стежки, зарослі очерету, рибацька вернакулярна архітектура (в даному випадку «народна» архітектура, яка застосовується в контексті даної місцевості, з використанням доступних ресурсів) створюють  на цій території дуже особливу атмосферу. Робота з цією зоною має бути особливо бережливою, із забезпеченням зручного доступу до води, збереженням атмосфери та мінімальним благоустроєм. 

   
Вернакулярна рибацька архітектруа. Фото: Ніка Попова.

 

Дачі

«Дніпро і дачі ісконні», місцевий житель.

Окремий феномен Херсона — це дачі. Мабуть, немає херсонця, в якого немає дачі. Від ранньої весни, коли скресає крига, і аж до пізньої осені місцеві жителі, особливо страшого віку, живуть на дачі, зрідка навідуючись в місто, щоб поповнити запаси продовольства. 

«Моя бабушка на даче все лето, вот только неделю назад вернулась», — жінка, 25 років [інтерв’ю проводилось 7 листопада].

До багатьох дач немає доступу з суші, тож почуваєшся ніби у дуже екологічній Венеції. Для людини немісцевої пейзаж настільки нетиповий, що викликає повний спектр емоцій: спочатку здивування, потім — все більше цікавості й нарешті — захоплення. А маршрут через заплави залишив одні з найяскравіших емоцій, які залишилися у нас від міста. 

Місцевий художник Слава Мошницький, який заснував Музей сучасного мистецтва у себе в квартирі, поділився думкою, що наявність води та дач у плавнях дуже вплинули на особливості херсонців. За 20 хвилин від міста опиняєшся у зовсім іншому темпоритмі й «повертаєшся у місто іншою людиною».  


Дачі. Фото: Ніка Попова.

 

«Променадність» Херсона


Променад вздовж залізничних колій у мікрорайоні Корабел. Фото: Ірина Яковчук.

Повертаючись до поняття «шляху», яке ми артикулювали напочатку, цікавою особливістю херсонців є те, що тут немає практики прогулянки з точки А в точку Б, самоціллю є сама прогулянка, вона і є дозвіллям. Шлях прогулянки пов‘язує місця, забезпечує прохідністю менш цікаві «зв‘язки» та децентралізує міський простір. Формат гуляння (фланерства) повертає/зберігає ритуали перебування в громадському просторі та спілкування містян, а міський ландшафт стає декораціями для цього. 

Загалом гуляння/фланерство є важливим елементом соціалізації херсонців. Неважливо, чи це одинадцятикласники, що затягуються розмовою настільки, що можуть опинитися в іншій частині міста, чи це мама з сином, які прогулюється через усі зелені зони на шляху, закінчуючи зрештою біля води. Раніше місцеві будували свої маршрути через плетиво двориків, доки їх не почали закривати власники будинків. 

«Хожу по городу, мне нравится находить места интересные. Картографию города изучаю, чтоб не теряться, не путаться...Тут суть конечно не в самих местах, а в разговорах, которые рождаются во время ходьбы. Когда идешь, более непринужденный разговор получается»,чоловік, 21 рік.






Рух пішоходів в центральній частині міста (за трекінгом прогулянок-інтерв’ю,strava.com).

Як видно з графіку, важливим елементом променаду є єдина пішохідна вулиця міста — Суворова. 90% наших інтерв’ю-прогулянок включали цю вулицю в маршрут. Варто зазначити, що ми просили учасників інтерв’ю самостійно планувати маршрут, показати нам місця, які вони особливо люблять і де гуляють часто. Вулиця насичена великою кількістю нетривіальних, незвичних будівель, пам’яток архітектури, цікавих як місцевим, так і туристам.

 

Транспорт

«Херсон — місто піших відстаней», — чоловік, 30 років.

За словами місцевих, в Херсоні за 40 хвилин можна дістатися практично будь-якої точки міста, в найбільш віддалені зони — до години. 

Система громадського транспорту побудова так, щоб поєднувати мікрорайони з високою щільністю населення з центром міста. Маршрути максимально довгі, щоб захопити якомога більшу територію і «розвезти» якомога більше людей. Тому часто дійти в точку призначення пішки буде швидше, ніж доїхати громадським транспортом. 

З іншого боку, ці маршрути часто неосвітлені і не завжди безпечні — місту потрібно працювати над забезпеченням базової потреби відчуття безпеки в місті.

За словами активістів, що лобіюють питання транспорту в місті, автобусний і тролейбусний склад застарілий. Щодня на маршрути виходять лише 38-40 тролейбусів, тоді як 51 — залишаються в депо. Раніше в депо було 180 одиниць і будувалось ще одне депо для додаткових 200 одиниць транспорту. В таких умовах, приватні перевізники (їх у місті 6) навіть не ставлять собі за мету підвищувати якість обслуговування, адже їхати все одно будуть. Крім того, в багатьох районах транспорт перестає ходити уже о 18. Дістатись в потрібну точку без власного транспорту або таксі стає задачею з зірочкою. 

Варто сказати, що усі перераховані вище умови мають стимулювати місто розвивати вело- та пішохідну інфраструктуру. 16 жовтня 2020 року Міською радою  було затверджено концепцію розвитку велосипедної інфраструктури, на етапі розробки знаходиться План сталої мобільності. 

 

Архітектурна спадщина 

Велика кількість красивої та виразної аріхтектури кінця 19 - початку 20 століття одразу привертає на себе увагу, коли вперше  знайомишся з містом. Будівлі різноманітні та самобутні, з характерними кольоровими та фасадними рішеннями. Важко знайти дві схожі — у кожної своя історіяфункціональне призначення. Історичній частині міста притаманна низькоповерхова житлова забудовою з активними першими поверхами, що сьогодні визначається архітектурною спільнотою як приклад здорового, співмаштабного людині планування. Інша річ, що цей спадок часто зіпсований, занедбаний, ба більше — закритий невпорядкованою рекламою.  

Причина такого ставлення до пам’яток культури й архітектури — не скільки небажання містян слідувати приписам й правилам, скільки відсутність цих правил як таких. Місто не має регуляторних документів, які б пояснювали власникам будівель процедуру реставрації та збереження пам’яток. 

Ба більше, за збереження пам’яток відповідають різні департаменти: за пам’ятки культури — відділ культури, а за пам’ятки архітектури — відділ архітектури. При цьому вони не мають повноважень контролювати стан цих пам’яток, адже  контроль здійснює ще інша структура. Проблема в тому, що між цими інституціями в Херсоні немає внутрішньої комунікації. Зазначимо заздалегідь, що цю комунікацію і ще частину повноважень кожного з цих департаментів має забрати на себе окрема одиниця — «Інститут міста»/ «Агенція розвитку міста». Про функції та необхідність її створення ми поговоримо трохи згодом. А поки що повернемось до архітектурної спадщини Херсона, яка має чим нас здивувати. 


Фото: Ніка Попова.


Фото: Михайло Кльокта.

За радянських часів в місті з’явилися виразні зразки архітектури модернізму, які, здається, лише зараз стають предметом досліджень та захоплення. Цікаво, що, на відміну від інших міст, в яких радянська ідеологія мала на меті «закрити», знівелювати історичну забудову, в Херсоні цієї конкуренції зовсім не відчувається. Навпаки, є відчуття, що вони між собою домовилися і поділили зони впливу.  


Фото: Ніка Попова.


Річпорт. Фото: Ніка Попова.


Фрегат. Фото: Ніка Попова.                     

В епоху індустріалізації місто почало рости. Стали з'являтися величезні промислові території, які переважно розташовувалися вздовж узбережжя і почали перекривати доступ до прибережних зон для містян.

 

Місто без стратегії

Херсон — одне з небагатьох міст обласного значення, що функціонує без стратегії. Останнім і, здається, єдиним статегічним документом, був «Стратегічний план економічного розвитку», який був розроблений у 2009 році за підтримки USAID і діяв до 2019 року. До того ж пріоритети стратегічного плану, згідно дослідження Cedos, були здебільшого орієнтовані на прибуток та приватні інтереси представників комерційного сектору — бізнесу та інвесторів — а не на суспільні інтереси громади. 

Стратегічний план, серед іншого, ставив перед собою такі стратегічні цілі: 

Стратегічна ціль В.1. Оновити Генеральний план, встановити нові межі і провести зонування міста.

Стратегічна ціль В.2. Зберегти самобутній зовнішній вигляд міста.

Стратегічна ціль В.3. Провести упорядкування, відновлення та створення нових зелених зон міста.

Чи варто, враховуючи усе вище зазначене, говорити про те, що жодна з цих цілей за 10 років досягнута не була? 

Напрацювання стратегій, регуляторних документів, правил взаємодії в місті — важливий, складний, договартісний процес. Зачасту для міста це занадто дорого, тому розробку таких докуменів співфінансують міжнародні донори. Чи будуть донори працювати з менеджментом міста після таких результатів? Навряд.  

Головний виклик для Херсона і новообраного керівництва сьогодні — формування довіри жителів, партнерів, інвесторів; прозорі правила гри, чітке розуміння куди і з якими цінностями  місто рухається. Зараз, на жаль, такого відчуття немає, натомість є відчуття хаосу. Місто виглядає відповідно. Потрібна чітка артикуляція цілей і задач за департаментами й напрямами, активна комунікація і співпраця замість роботи «в межах посадових інструкцій». 

Херсон — місто з величезним природним та людським потенціалом, яке знаходиться на початку свого шляху, на жаль, досі без розуміння, яким цей шлях має бути. 

 

«Мапа погоди» та потенційні локації

 

Інструмент «мапа погоди» дозволяє побачити  сприятливе для акупунктурного проєкту середовище: чим більш насичений червоний, тим воно краще.

В основі творення «мапи погоди» лежить адаптований до контексту та вимог проєкту інструмент, що використовують Urban Catalyst studio (urbancatalyst-studio). 

Сприятливими для акупунктурного проєкту умовами ми визначили такі:

  1. хороший транспортний зв’язок (зупинки громадського транспорту, велошляхи,  пішоходи);
  2. висока щільність молодих людей (заклади освіти, соціальна інфраструктура та місця тусовок молоді);
  3. рекреаційні зони (зелені зони, водні об’єкти);
  4. наявність історичних пам’яток та пам’яток архітектури.

 

До ускладнюючих чинників відносимо: 

  1. приватний сектор (нещільна забудова);
  2. впорядковані місця;
  3. місця частих викликів поліції (безпека);
  4. місця паркування.

 

За результами «мапи погоди» визначили, що особливу потребу в публічних просторах відчувають мікрорайони: Шуменський, Корабел, ХБК, Антонівка. Як не дивно, але центральна частина міста теж у цьому списку, що свідчить про те, що місто дуже потребує як просторів загальноміського значення, так і публічних просторів в окремих мікрорайонах.

 

Простір на Суворова — точка акупунктурної трансформації.

Для подальшої роботи була обрана локація на вул. Суворова, біля Планетарію, яка поєднує в собі всі ті цінності Херсона, що були виявлені нами в процесі дослідження: тразитність/променадність, проникність, історичність.

транзит як принцип

«Червною ниткою» крізь процес проєктування проходить тема шляху, який ми виокремили як основний наратив Херсона. Він «затягує» людей з вул.Суворова та направляє всередину. На цьому шляху можна зупинитися, перепочити, долучитися до якоїсь події й, врешті, продовжити рух. Основним елементом концепції стала пе́ргола (італ. pergola, від лат. pergula — навіс, прибудова, від лат. per-regere — направляти), яка нібито запрошує до простору, що знаходиться вглибині й розвиває своїм конструктивом та фукнцією все ту ж тему шляху. 


Змінний макет. Процес проєктування. Фото: Ніка Попова.

культурний кластер

Кінцева (чи початкова) точка пішохідної вулиці Суворова має вже сформовану функціональну особливість — у ній сконцентровані заклади культури: міські краєзнавчий й художній музеї та планетарій. Такий кластер є водночас  туристичною атракцією та точкою тяжіння містян. Тож проєктуючи громадський простір поруч, ми вбачаємо його інтеграцію з культурними інституціями — як подієвого майданчика, що може зацікавлювати і приймати їх аудиторію. 

зв’язок з історією

Вулиця Суворова — надзвичайно насичена історичними подіями й персоналіями, що здебільшого  складається у наратив про часи Потьомкіна, Катерини ІІ та заснування міста-фортеці. Нам, у свою чергу, хотілося нагадати про іншу, не менш важливу історію Херсона, яка не так чітко артикулюється в історичному наративі міста.

синагоги

У процесі дослідження було виявлено історію синагог, що розташовувалися на цій ділянці. Для нас було важливо підняти цю тему в рамках проєкту та зберегти «пам’ять місця» хоча б дотично. Тому у проєкті ми пропонуємо інкрустувати в мощення силует тіні від синагоги Бет-Гамідраш. Для отримання точної проєкції використовувалася 3D-реконструкція синагоги, створена за історичними фото. Така інкрустація може бути виконана з листового металу. Це нюансне рішення дозволить відтворити зв’язок з історією місця.


Авторка моделі: Анна Соляник

матеріали

Архітектура Херсону — «тепла». Типові для вулиці Суворова та, наприклад, для парку «Херсонська фортеця» історичні будівлі зроблені з блоків вапняку. Його колір та текстура одразу створюють настрій південного міста. Цей настрій ми хочемо підтримати, продовжуючи оздоблення підпірних стін, подібно до тих, що знаходяться зі сторони вулиці Воронцовської.

озеленення

Ми обирали рослини, що не потребують крапельного поливу й можуть вижити за умови звичайного поливу в перші декілька років. З естетичної точки зору ми орієнтувалися на степові пейзажі, суміші трав та злаків для покриву землі, та дерева, що притаманні  місту: акації, платани, групи беріз. 

мікроклімат

Створення комфортного мікроклімату й затінення були однією з задач. Надто з огляду на те, що ділянка проєктування перебуває на сонці майже цілий  день.


Реалістичні візуалізації проєкту. 

 

Висновки

Херсон — місто-скарб, яке відкриється вам лише за умови, якщо ви вмієте вдивлятися в глибину, маєте пристрасть діставатися суті й хист розгледіти скарб за десятками шарів пластику, фарби та сміття. Попри всю свою хаотичність, Херсон має величезний потенціал для розвитку. Місто має перестати мислити про себе лише в контексті регіону і бути «додатком», а шукати, артикулювати і пропонувати саме свої унікальні характеристики (спокій, пішохідність та променданість, зв’язок з природою, дачі). Місто, яке не має розуміння своєї цінності, — не має і стратегії як цю цінність монетизувати. 

Херсон — складне, різне і заразом неконфліктне місто. Тут чудово співіснує архітектура різного періоду й відсутня конкуренція між молоддю та людьми старшого віку. Тут добре взаємодіють різні національності, має великий потенціал до співіснування традиційне й сучасне мистецтво.  

Головний виклик Херсону — відсутність міцного інституційного хребта в гілках влади на всіх рівнях та, відповідно, відсутність ефективної комунікації, координації зусиль, співпраці та роботи на спільний результат. Всі прояви цієї проблеми дуже чітко демонструє вигляд міста. Одним з перших важливих кроків для розвитку міста, на наш погляд, має стати створення Інституту міста/Агенції розвитку міста — інституцію, яка б мала в своїх повноваженнях роботу з архітектурною спадщиною міста, займалася б розвитком зелених зон, публічних просторів, була б активним учасником розробки стратегій розвитку міста/транспорту/територій, дизайн-коду, правил розміщення реклами тощо. Ми віримо, що за прикладом інших міст України, створення такої інституції дозволить Херсону почати свій шлях у напрямку розвитку та процвітання. 

Херсон — місто з величезним потенціалом до розвитку та своїм власним унікальним шляхом. Втім, йому залишилося, зрозуміти, яким цей шлях він для себе бачить

 

Джерела:

  1. Соціологія туризму: хто наші гості?

Соціологія туризму. Хто наші гості? | Tourism Visit Kherson Region

  1. Концепція розвитку велоінфрастурктури

Cycling infrastructure concepts for Kherson.pdf

  1. Хай живе Суворовська. Звіт за результатами соціологічного дослідження

Звіт.Суворова.поліція.pdf

  1. Дослідження дозвілля і культуних потреб міської молоді в Україні: https://cedos.org.ua/uk/articles/doslidzhennia-dozvillia-i-kulturnykh-potreb-miskoi-molodi-v-ukraini

  2. Гороностаев Е. Улица Суворова. Суворовская. Нетленная летопись края”. Херсон: “Надднепряночка”, 2007 р.

  3. Стратегічний план економічного розвитку міста Херсона. Херсон, 2009 р. http://www.city.kherson.ua/articles/strategichniy-plan-ekonomichnogo-rozvitku-m-herson

 

Подяки:

Текст — Ірина Яковчук, кураторка дослідження Конструкції Взаємодії в Херосні. 

Дослідницька команда: Віта Базан, Михайло Кльокта, Костянтин Кучабський, Катерина Лопатюк, Анастасія Маркелюк, Анна Соляник, Ірина Яковчук.

Учасники школи відкритих даних: Катерина Кукелко, Катерина Лопатюк, Анастасія Маркелюк, Сергій Пархоменко, Марія Растворова, Анна Соляник, Андрій Яременко; ментори Денис Губашов, Ірина Яковчук.

Розробка архітектурної концепції: Костянтин Кучабський, Роман Сах — formografia design studio, куратори; Катерина Лопатюк, Анна Соляник архітекторки.

Редакторка: Єлизавета Гільгурт.

Матеріал написаний на основі 16 глибинних інтерв'ю-прогулянок з містянами; спілкуванням з Громадською консультативною групою, Михайлом Вустянським, Андрієм Луциком, представниками відділу культури Херсонської міської ради, представниками Музею сучасного мистецтва Поліни Райко, начальником управління поліції Херсонської області, Ярославом Концовим (велоактивістом), братами Білецькими.

Додатково соціологиня Анастасія Марекелюк провела глибинні інтерв’ю з експертами щодо обговорення потенційних локацій. 

В межах школи відкритих даних «Місто і відкриті дані» для аналізу Херсона використовувалися відкриті дані з data.gov.ua, офіційних порталів місцевих органів влади, OpenStreetMap та дані, надані Патрульною поліцією в Херсонській області.

 

Проєкт реалізується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Проект опублікований спільно Texty.org.ua, Biggggidea, Urban Curators.

 

Методологія 

Методологія кросдисциплінарного дослідження об'єднала урбаністику, архітектуру, історію та соціологію. Вона базується на феноменологічному, учасницькому та місцеорієнтованому підходах. Основні інструменти — глибинне інтерв’ю (під час польового дослідження ми провели 16 глибинних інтерв’ю), мапування (зокрема створення «мапи погоди» та створення мапи об’єктів архітектурної спадщини), SWOT-аналіз локацій, прогулянки, робочі зустрічі з активістами, експертами, представниками офіційних міських іституцій. Польові роботи команди КВ в Херсоні відбувалися з 5 по 11 листопада 2020 р. Крім того, дослідження можна описати як якісне з елементами кількісного. Рамки дослідження визначала також теорія «практично-орієнтованого дослідження» (practice-based research).






Автор
урбаністка, дослідниця, співзасновниця агенції "urban curators"

 

Художниця Алевтина Кахідзе продовжує вести для Big Idea щоденник науково-мистецького гуртка «Башта, городи та музика села». Протягом літа підлітки села Музичі разом із науковцями, художниками нових медіа та архітектором досліджували околиці, експериментували, вивчали перформативне мистецтво та роботу з даними. Що з цього вийшло, читайте зараз.

Разом з Алевтиною Кахідзе ініціативу реалізувала громадська організація «Змінимо село разом» на чолі з Тетяною Немирович. Проєкт «Башта, городи та музика села» підтримав Європейський Союз за програмою House of Europe.

 

Три основні елементи для впливової стратегій дистрибуції фільмів: Охоплення – хто має подивитись ваш фільм, до кого ви хочете достукатись. Реакція – відгук на ваш фільм, виражений у певній активності або зміні поведінці. Прибутки – чи потрібні вам гроші, які у вас цільові показники по доходам.