Київ ::: Вінниця ::: Чернівці

Після подорожі трьома містами можемо відкрити й конкретні місця, де проходитиме :::стежка::: У Вінниці — це БІБЛІОТЕКА, а Києві й Чернівцях — тунелі під МОСТАМИ.

У Києві — під мостом на Голосіївському проспекті, яким рухаються транспортні потоки, :::стежка::: завертатиме в ліс. За основу Артур Вабік взяв авторські орнаменти Рустема Скібіна, пов’язані з архітектурою. Артур створюватиме уявний простір, в якому кримська традиція й сучасні тенденції великого міста поєднуватимуться й взаємопідсилюватимуться. Дякуємо колегам з Польського Інституту в Києві!
У Вінниці :::стежка::: складатиметься з фрагментів текстів, написаних Михайлом Коцюбинським про милий йому Бахчисарай. Художники цитуватимуть слова, які «йдуть за словами, немов верблюди в пустині», а можливо й окремі літери, поєднуючи їх з орнаментами кримських татар, греків, караїмів. Оля Михайлюк мріє, що написані на фасаді слова відкриють у перехожих приховану властивість «…бачить троянди, червоні гранати, білі лілеї… Горять… цвітуть… літають… Цілий дощ цвітів…», як бачили їх герої Коцюбинського.

У Чернівцях :::стежка::: вестиме попід Турецький міст до площі Турецької (назви ці пов’язані з турецьким таки військовим гарнізоном, який був розквартирований в місті на початку XVIII ст., туркам міські легенди приписують спорудження мурованої криниці, резервуару для води та мосту). На площі знаходиться Турецька криниця, шпиль якої за австрійських часів увінчав півмісяць. І при цьому саме біля неї християни довгий час святкували Водохреща. Воду з джерела брали також для єврейської мікви. І де ж зустрітися в цю літню спеку карпатським і кримським міфічним істотам, яких бачив Андрій Хір у наших лісах, як не біля цієї криниці? Спраглі, вони мандрують новими стежками і прагнуть відпочити біля водопою. Щоб потім вирушити далі. ВИ х і д Є.