Про розуміння...


Напевно, міста проведення табору, а саме Краматорськ і Слов’янськ, в моєму розумінні, сьогодні зруйновані більше морально ніж фізично. Люди залишені наодинці з думкою про «використаний матеріал» для чиїх би то не було політичних чи інших амбіцій. Справедливе відчуття «нас кинули» ті що обіцяли і ті що тепер масово і найголовніше в пусту кричать «Україна єдина» просто сірим смогом стоїть в повітрі.

Табір на Донбасі

Та попри помітну загальну пасивність, особливо старшого населення, розчарованість і відсутність віри в будь які нормальні зміни на нашій землі, присутня постійна відкритість, спрага чути і почути людей, що не просто в соцмережах і комерційних токшоу «плачуть» про єдину країну, а конкретно на ділі, спільними зусиллями доводять це.

Табір на Донбасі

Кожна хвилина проведена там, разом з нашим народом, що так потребує підтримки особливо зараз, настільки швидко і позитивно матеріалізує слова про цілісність і взаємну підтримку українського народу, що невпинно вселяється віра в світле майбутнє, майбутнє без «нас і них», майбутнє з мирним небом і впевнено щасливими українськими людьми.

Табір на Донбсі

Та на жаль одного проекту мало, мало і тої горстки активістів що є «краплею в океані» в негативному значенні в масштабах сьогоднішніх проблем. Важливо, щоб це зрозумів кожен і своїми практичними зусиллями, а не пустим текстом приклався до будівництва того суспільства - в якому наша хата завтра може бути не з краю.

Повірте, це точно важливіше ніж вибори якими нам в черговий раз забили «мозги», та по яких все повернеться звичним! Хотілось би, щоб ми нарешті це вивчили...

 Маркіян Максимюк (волонтер та лектор табору по відбудові "Будуймо Україну разом")

comments powered by Disqus