Звіт табору на Донбасі "Будуймо Україну разом"

Руйнуймо стіни між людьми... Ціль табору «Будуймо Україну разом» – не лише відновити стіни, вікна і дахи, але й залучити місцевих людей до колективної праці на благо громади свого міста. Окрім інженерно-будівельних робіт, програма табору включала проведення культурних та освітніх заходів задля єднання Сходу та Заходу у вирішенні спільних проблем.

Табір тривав з 15 вересня по 15 жовтня 2014 року. За цей час волонтери відремонтували 22 помешкання, 2 будинки та було залучення близько 50-ти місцевих волонтерів та 40 волонтерів із різних регіонів України. Результатом роботи табору стало бажання молоді із Заходу і Сходу й надалі втілювати спільні проекти в м. Краматорськ.

Наступними нашими кроками у цьому напрямку будуть:

- Відкриття молодіжної платформи у місті Краматорськ;

- Проведення культурно-освітніх заходів;

- Сприяння реалізації молодіжних соціальних проектів.

Одних слів замало, щоб описати ту особливу атмосферу, відчуття та людей, тому ми хочемо поділитися враженнями наших учасників:

"Чи не парадоксально жити у глобалізованій добі з потужною інформаційною зброєю, зі швидкими потягами та літаками, з миттєвим зв’язком і надалі залишатися рабом міфів та стереотипів? Соромно. Мені прикро і соромно, що їдучи в Краматорськ я гадала, що не зможу там розмовляти українською. Мені прикро і соромно, що їдучи в Краматорськ я гадала, що там немає проукраїнського населення, немає студентів-ентузіастів, немає бажання змін, немає громадянської відповідальності. Врешті-решт, я уявляла те місто з іншими заходами сонця – такими , словом, недуже; з іншим повітрям – таким, словом, неприємним; з іншими прогулянками – такими небезпечними.
Натомість, я щодня була ошелешена людьми і містом, бажаннями та мріями, важкою працею і вірою, наполегливістю і безстрашністю. Нам зустрічалися люди, після розмови з якими, я розуміла, що мені зарано себе називати патріоткою. Люди, які носили вишиту сорочку під час ДНР, що було загрозою життю; люди, які вимивали від лайна синьо-жовті прапори на стінах; люди, які були у списку на розстріл, однак не зреклися своєї позиції. Зрештою, які ж ми різні, якщо я годинами співала з краматорчанами унікальних автентичних пісень?..

"Нереально щасливий, що мав змогу взяти участь в проекті «Будуймо Україну разом», ініційованим Львівська освітня фундація. На фоні загального спаду емоцій і зростання, а точніше повернення так звичної нам всенародної пасивності і апатії, проведення і всеможлива підтримка таких справ є над важливою зараз. Переконаний, що відсутність таких проектів в минулому і є наслідком сьогоднішньої біди".