Питання: «Чи на часі шукати гроші на кіно, коли війна?»

Як на мене, не відповідь, а саме це питання взагалі сьогодні не на часі. Сьогодні всі, принаймні - всі патріоти, шукають гроші на зброю. Зброєю може бути все – ковток гарячого чаю, бронежилет, теплий спальник, плитка шоколаду, танк, тепловізор, винищувач, сухі шкарпетки…

Чому кіно не може бути зброєю?

Росія довела, що може. Двадцять років інформаційної підготовки за рахунок нашого споживача і: «От украинских фашистов освобожден Крымнаш». Тепер у нас – зона АТО, «оккупированная украинскими карателями».

Росія вкладала гроші, запрошувала наших фахівців (бо своїх не вистачало), знімала на наших вулицях, що грали роль російських вулиць (бо так було дешевше) і одержувала прибуток від демонстрації пореченкових в українських телевізійних мережах… Це тривало два десятиліття

Я не сьогодні заходився шукати гроші на постановку фільму. Процес пошуків українських грошей для екранізації твору Тараса Шевченка триває двадцять років.

Може у нас за цей час всі екрани були захоплені творами Шевченка і я зі своєю пропозицією був зайвим?Екрани, дійсно, були захоплені. Я був зайвим. Зайвим був не лише я.

Звичайно, нам треба терміново шукати гроші на наше кіно, бо росіяни вже знімають своє про «бендеровцев», викидають в ефір сюжети про розіп’ятих хлопчиків.

Мій однокурсник з Афін – відомий грецький режисер-документаліст Фотос Ламбрінос, який збирає матеріали для фільму про голодомор та часто буває в Україні, телефонує мені з Іспанії і каже: «Я щойно з Франції, перед тим був вдома не довго, бо у мене в Італії переговори, але я не про це. Де я не буваю, скрізь бачу одне – Путін захопив інформаційну ініціативу. Всі знають від нього, що ви фашисти. Ви хоч підозрюєте про існування цієї міфології?»

Чи треба нам сьогодні шукати гроші на кіно?

Мені здається, зараз актуальнішім є інше питання: на яке кіно треба шукати гроші?

Сперечатися можна довго, але сьогодні існує один тест, далекий від висот кінознавства і фестивальних оцінок. Соромно так далеко відхилятися від тонкощів мистецтва кіно, але – війна. І цей тест – Путін. Уявіть собі його в кінозалі на Вашому фільмі.

Безперечно, йому сподобається сучасна українська депресуха, до якої нас привчали десятиліттями. Вона не буде конфліктувати з його пропагандою.

Я хочу зробити інший портрет України. Путіну не сподобається.

Продовжую шукати гроші на Шевченка.