Інтерв’ю з головною майстринею проєкту Оленою Дмитрієвою.

Чи пам'ятаєш, як розпочався проєкт і чому вирішила бути з Фондом?

Я завжди дивилась на людей, які займаються благодійністю з великою повагою. Але щоб їздити у такі місця, як лікарні, інтернати чи будинки для людей похилого віку… Я думала, що не зможу. До цього треба бути психологічно готовим - зустрітись обличчям до обличчя із чужим горем, бідою, знедоленістю. А я навіть фільми важкі дивитись не можу… З Фондом мене познайомила Ірина (Ірина Распопіна - координаторка проєкту). Вже не пам’ятаю точно, що було першим, поїздка в Перемогу, де знаходиться будинок для людей похилого віку, чи пропозиція Ірини навчити бабусь шити зайчиків зі шкарпеток. Спочатку я віднеслась до цієї ідеї досить скептично, оскільки виготовлення одного зайчика у мене займало 3 години. Відповідно на майстер-клас треба закладати вдвічі більше часу. Але ми впорались. 

Які твої враження від проведення майстер-класів наживо і як вдається донести цінність проєкту до бабусь?

Дуже надихає реакція бабусь після майстер класів. Їх очі аж світяться. І ти розумієш, що це варте вкладених зусиль. Спочатку цінність проекту було доносити досить важко. Був певний скепсис. Але після перших отриманих результатів від поліцейських, після їх історій про те, як зайчики допомагають в роботі - доносити цінність проекту вже стало набагато легше. Вже є перший випадок, коли осередок Університету третього віку з Баштанки до нас звернувся із пропозицією доєднатись до проєкту, бо їм про нього розповіли миколаївські ювенальні поліцейські. 

Які ти бачиш зміни у проекті за ці 2 роки і як бачиш його розвиток?

Проект росте, це надихає. Є розуміння цінностей проекту на всіх етапах, від бабусь і до ювенальних поліцейських і "Білих Янголів", які працюють з дітьми. На даний момент вже є 4 постійні осередки виготовлення іграшок. Також зайчики використовуються вже в 17 регіонах України. Зрозуміло, що попит перевищує пропозицію. Зайчики також потребують контролю якості. Треба більше матеріалів, осередків, і відповідно людей які будуть займатись контролем якості та логістичними питаннями. А це все потребує більшого фінансування. 

В чому саме для тебе цінність зайців?

Допомога дітям та зв’язок поколінь. Бабусі через зайчиків передають краплинку своєї турботи та тепла дітям, які потрапили в досить скрутне становище. А для цих дітей - це вкрай важливо. Тобто - це психологічна допомога дітям. А також, для самих бабусь - це можливість відчути себе корисною, зайнятою та потрібною. В похилому віці люди часто страждають від самотності. Завдяки проекту, вони збираються разом, спілкуються та роблять добру справу.