Чому восьминіг, спитаєте ви? Відповім!

Вибрати назву для свого роману — те саме, що давати ім’я власній дитині. На тобі ніби лежить велика відповідальність, щоб не дати власній дитині якесь чудернацьке ім’я, накшталт Даздраперма (Да здравствует первое мая!) або Сталина (Сталіну — ура!).

Я почала замислюватися над назвою роману з перших його речень. Тоді були варіанти: “Мая і Марк” (так звуть головних героїв), “Депрес і Я”, “PPD” (Postpartum depression). Проте коли я дійшла до середини, роман сам себе назвав — “У ванні з восьминогом”. Ключові точки романи відбуваються саме у ванній, а один із головних героїв там справді восьминіг!

Спочатку назва видавалася для мене трохи дивною, але потім я згадала, що існують романи “Сто років самотності”, “Пролітаючи над гніздом зозулі”, “Убити пересмішника”. Інколи романи ніби самі себе називають, поза усталеними нормами і правилами. Є романи, названі одним словом, лаконічним і чітким, як наприклад “Вибір”. Є романи, складені з багатьох речень, як “Страшенно голосно і неймовірно близько”. Назва може бути будь-якою, і це прекрасно.

А ще назва “У ванні з восьминогом” дуже “тілесна”. Коли я намагаюся її відчути, то уявляю що було, якби до мене у ванну запустили живого восьминога? Ви таке можете собі уявити? Просто створіть картинку в голові та побачите, як реагуватиме ваше тіло. Лежати у ванні з восьминогом — таке робитимеш не щодня. Як вам назва роману?