Депресія - це подарунок долі?

Коли я пірнула у тему депресії, то зіткнулася з шокуючим явищем: люди казали, що депресія - найкраще, що з ними трапилось у житті. Спочатку мене цей вислів обурив: та як можна дякувати хворобі, яка викликала сум, смуток і бажання заритися під ковдру? Хей, людоньки, а як же ж бабусині пиріжечки, шкільні друзі та фото коал? Це їм ми маємо бути вдячними, а не депресії!

Та коли я зараз дивлюся на весь тот армагідець, який пройшла, то розумію одне: ніколи б мене не було такої як зараз без досвіду післяпологової депресії. Я б ніколи не змогла так завзято піклуватися про свою психіку (відвідую психотерапевта, вчуся емоційному інтелекту і будую міцні зв’язки з любими людьми) і тіло (займаюся йогою, бігом і танцями). Ніколи б я так не раділа проведеному часу з донькою, коли ми обмальовуємо пальчиковими фарбами нові стіні в квартирі або вдаємо, що телефонуємо хрещеній по іграшковому телефону. Ніколи б я не написала роман “У ванні з восьминогом”, який розповідає про досвід сотні тисяч породіль по всьому світу.

Якби мені запропонувати пережити цей досвід знову, я б не відмовилась. Щастя - це рух до своєї заповітної мрії попри перешкоди. Депресія - лише маленька перешкода до того, щоб пізнати цілковите щастя.