Land art симпозіум «Простір покордоння». Могриця 2018

Land art як напрям сучасного мистецтва виник у 60-і роки XX століття у США. Це була відповідь на стрімку урбанізацію та світові екологічні проблеми. Land art означив проблему свідомого ставлення до довкілля, гармонійної взаємодії зі світом, діалогу між людиною і природою.

Всеукраїнський land art симпозіум «Простір покордоння» проходить з 1997 року поблизу села Могриця Сумської області, на крейдяному плато біля археологічного простору скіфського та слов’янського городищ.

Художники віддаляються від міського життя, вони переносять мистецтво з галерей на відкритий простір, творячи його без комерційних та інституціональних зв’язків, просто між художником і світом. Land art нагадує, що довкілля і людина взаємозалежні та кожен з нас є частиною екологічного процесу.

Ганна Гідора є ініціаторкою та рушійною силою цього проекту з самого початку, продовжує бути і зараз. Усе почалося з молодіжного живописного пленеру і першими пра-об’єктами, що не мали на увазі land art, але взаємодіяли з місцем, стали земляні обпалювальні печі для кераміки ракý. А у 2000 році прозвучав термін land art і поступово з'явилось те, що зараз називають мистецтвом довкілля.

Могриця стала land art лабораторією, де досліджується взаємодія різних видів образотворчого мистецтва та краєвиду. Тепер симпозіум «Простір покордоння» існує як платформа для мистецьких практик та обміну досвідом митців з усієї країни.

«Могриця — особливе явище, вільне від наочних соціальних трансляцій, але повністю підкорене диктату простору. Цей простір, немовби, створений для творчого діалогу: містичні пагорби, ірреальні крейдяні кар’єри та нестримна звивиста ріка. Щоразу Могриця долучається до мистецького процесу туманом, дощем, росою чи вітром. Має для земляного мистецтва надзвичайно широке мінеральне різноманіття — глина, крейда, пісок, чорнозем…» — зауважує мистецтвознавиця Євгенія Моляр у статті до 15-річчя симпозіуму.

Як усе відбувається сьогодні?

Цього року працюватимемо у новому форматі: 52 учасники об’єднаються у 8 кураторських груп, так підтримується та пожвавлюється діалог між організаціями та культурними операторами України. Кожен художник робитиме свій проект у взаємодії з куратором, а модератори триматимуть весь процес в одному потоці.

Десятиденна резиденція просто неба виштовхує художників та кураторів зі звичного середовища у простір незаангажованого мистецтва. Взаємодія з ландшафтом впливає на світогляд і збагачує способи роботи з матеріалом. Таке поєднання творчої свободи з чіткою структурою допомагає якісному розвиткові мистецтва довкілля.

Для чого?

Могриця за більше ніж двадцять років існування багато експериментувала з форматами: від студентських літніх студій до великого фестивалю з окремою музичною програмою та багатьма глядачами. Сьогодні цей досвід трансформувався у симпозіум з винятковими умовами для професійної практики мистецтва довкілля та спілкування художників, що творять сучасну культуру в Україні.

Адже якісний культурний продукт для широкого кола глядачів, ґрунтується саме на таких фахових подіях. На це спирається і популяризація land art, як свідомого ставлення до довкілля та взаємодії людини і природи. 

Як приєднатися?

Для зацікавлених симпозіум дає можливість побачити та відчути художній процес, а ще — тендітність та вразливість мистецтва у природі. 

Долучитись можна дистанційно — доброчинним внеском; крім подарунків ми приготуємо для наших доброчинців детальний звіт.

Для учасників щороку будується наметове містечко та налагоджується інфраструктура. Тож якщо ви хочете взяти участь у нашому карнавалі серед могрицьких вітрів та рос — пишіть нам на mohrytsia.land@gmail.com, ми збираємо команду безстрашних волонтерів.

Публічна презентація відбудеться 1 липня 2018 з 18:00 до 24:00. Доїхати до Могриці можна з міста Суми на приміських автобусах. Усі відвідувачі самі відповідають за власний комфорт у польових умовах, організатори гарантують мистецтво і комарів )

Ідея

Симпозіум «Простір покордоння» вже давно не єдина в Україні land art подія, проте можна сказати, що він задає тон у мистецтві довкілля. Лишаючись сам на сам із собою та природою навколо художник оголює власну сутність, і тоді цілком органічно постають, здавалось би, пафосні питання: що є світ навколо мене, хто я у цьому світі, що я можу та маю право змінювати, до якої міри втручатись? Така тонка взаємодія з природою загострює почуття відповідальності за найменше втручання у вже створене та наявне, налаштовує на свідоме споживання матеріалів та ресурсів, наших можливостей.

Land art був та лишається некомерційним, бо іншим і не може бути. Вітер у гілках та шум хвиль дуже складно купити. Land art це волевиявлення художників і невіддільна частина сучасної публічної культури. Саме тому розвиток мистецтва довкілля потребує залучення суспільних коштів.

А що потім?

Land art часто швидкоплинний, він стається тут і зараз, і, буває, зовсім не залишає слідів. Тому в світі поширений досвід масштабних ландшафтних парків, де зберігаються та консервуються об’єкти land art,  і медійних бібліотек з публічним доступом до професійної відео та фотодокументації.

Наш мегаплан — створити у Могриці таку бібліотеку і парк, відкриті для всіх.

Команда

Для створення команди не оголошувалися конкурси й не проводилися співбесіди. Навколо ідеї просто зібралися люди, не лише щиро зацікавлені, а й досвідчені.

Ганна Гідора є ініціаторкою та директоркою проекту. Юрій Вишняков та Віталій Кохан є кураторами та координаторами.

Окрім них до кураторської групи входять: Павло Ковач, Євгенія Моляр, Наталія Маценко, Костянтин Зоркін, Олексій Коношенко, Юрій Штайда. Модератор: Станіслав Туріна.

Допомагають в організації Ярослава Бондарчук та Віка Бронза.

Розподіл коштів

Завдяки локальній підтримці та допомозі постійних партнерів ми забезпечуємо базове фінансування симпозіуму щороку.

За спільні кошти ми привеземо і нагодуємо понад 50 учасників з України та Польщі.

Паралельно ми подаємось на участь у програмі Міжнародного фонду «Відродження» на конкурс «Культура. Спільнота». Ці гроші підуть на створення мистецьких проектів та дуже важливу для land art професійну відеодокументацію.

Гайда разом!

В ідеальному світі людина живе в абсолютній гармонії зі всесвітом. І хоч як неймовірно це звучить, але саме через мистецтво ми рухаємося до цієї мети.