Оновлення та відеоконтент для "Європейської правди"

Сайт «Європейська правда» – eurointegration.com.ua – єдине в Україні спеціалізоване медіа, що пише про європейську та євроатлантичну інтеграцію та про події на європейському континенті. Від 2014 року ЄвроПравда є першоджерелом з цієї тематики для інших українських ЗМІ.

Наша мета – наблизити Україну до Європи, а тому ми працюємо над тим, щоби пересічний читач чи глядач відчував себе у європейському інфополі. Ми дозволяємо іншим ЗМІ легально використовувати наші новини з посиланням і ніколи не будемо обмежувати доступ до свого контенту через paywall чи подібні інструменти. Це – наша принципова позиція.

Ми підтримуємо реформи та розповідаємо про них, постійно доводячи свою незалежність. Ми не намагалися подобатися ані владі, ані опозиції, ані Євросоюзові та неодноразово сперечалися з ними.

Однак для продовження роботи нам потрібна ваша підтримка. А ми беремо зобов’язання, що «Європейська правда» не лише збереже, а й розширить діяльність. У нас з'явиться відеокомпонента та нові формати текстів, які допоможуть вам витрачати менше часу, слідкуючи за подіями в Україні. 

Та перш за все, познайомимося ближче.

ХТО МИ? ІСТОРІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПРАВДИ»

Сайт «Європейська правда» запрацював на початку червня 2014 року. Ми – медіа, яке створили журналісти і яким керують журналісти, Сергій Сидоренко та Юрій Панченко. 

ньюзрум "Європейської правди"

Читачі часто сприймають ЄвроПравду як частину "Української правди". Це не так – "Європейська правда" є відокремленою редакцією, з власним офісом, командою, фінансуванням тощо. Однак візуально, з точки зору читача, ми дійсно дуже інтегровані та вважаємо це перевагою для всіх. У тому числі – для аудиторії УП, яка отримує перевірені новини про європейський простір.

Чому ми співпрацюємо саме з «Українською правдою»? Бо наші редакції поділяють спільні цінності. Команда УП також прагне зближення України із Заходом, підтримує європейську та євроатлантичну інтеграцію.

Також нам імпонує концепція журналістики з позицією, яку обрала УП. Для нас вона означає, що редакція ЄвроПравди відкрито декларує свої ціннісні орієнтири. Ми не лише інформуємо, але також публікуємо власні висновки та відкрито просуваємо європейські реформи.

НАШІ ЦІННОСТІ

«Європейська правда» не є і ніколи не буде партійним виданням. Ми віримо у місію незалежних ЗМІ як вартових демократії. Втім, ми декларуємо прихильність до праволіберальних поглядів, в основі яких стоять приватна власність із ринковими відносинами та верховенство права. Ми за вільність (економіки, суспільних відносин тощо) та рівність (перед законом, у бізнесі, у міжнародній політиці тощо), але за умови захисту національного інтересу.

«Європейська правда» вірить, що Україна є частиною європейської родини, а її майбутнє – у найтіснішій співпраці з іншими європейськими державами (примітка: РФ у її нинішніх кордонах, звісно ж, не є європейською державою). Економіка України має найкращі перспективи у інтеграції зі спільною економікою Євросоюзу; наша безпека виграє від зближення з НАТО.

Виходячи з цього, ми підтримуємо реформи, які сприяють перетворенню України на заможну демократичну ринкову державу, яка інтегрується до Євросоюзу та Північноатлантичного альянсу.

НАША ГОРДІСТЬ

«Європейська правда» має чим пишатися. Ми не боїмося писати правду, навіть якщо вона не подобається нашим фінансовим донорам, і маємо підстави стверджувати, що наші аргументи чують не лише пересічні читачі, а й політики в Україні та за кордоном.

Так, часточка наших зусиль була у рішенні НАТО визнати за Україною статус aspirant country. І ми будемо робити все для просування реформ, які приведуть Україну до отримання ПДЧ та повноцінного членства в Альянсі. Початок реформування СБУ – один із прикладів того, що інформування має вплив.

інтерв'ю з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом,
фото Андрія Степаненка

Так само і за лінією ЄС.

Ми особливо пишаємося тим, що просували, пояснювали, вимагали реформи у рамках безвізового діалогу. Це багато кого дратувало, але результат важливіший: Україна отримала безвіз, і ЄП з гордістю може говорити про часточку своїх зусиль у цій перемозі. А від 2018 року ми просуваємо так званий «промисловий безвіз», який зараз нарешті став одним із пріоритетів держави, та інші проєвропейські реформи.

Також «Європейська правда» пояснює сутність міжнародних процесів та рішень, перекладає «людською мовою» бюрократичні та юридичні документи, і ми хочемо робити це й надалі – доки це буде потрібне вам, нашим читачам.

Фінансування, яке ми зберемо на «Спільнокошті» в рамках цього проєкту, компенсує витрати на створення відеопотужностей «Європейської правди», закупівлю додаткового обладнання (в тому числі робочого місця для відеомонтажу), покриття заробітної плати нового співробітника та на модернізацію сайту нашого видання.

Ми не будемо чекати на завершення збору коштів та почнемо оновлення вже найближчим часом. Але без вашої підтримки не зможемо завершити зміни та зберегти їх.

Для тих, хто хоче нас підтримати, ми підготували подарунки, як подяку від редакції (невелика частина зібраних коштів піде на їх виготовлення).

ЧОМУ ЄВРОПРАВДА ЗВЕРТАЄТЬСЯ ПО ДОПОМОГУ?

Бо стан медіаринку в Україні не дозволяє спеціалізованим медіа функціонувати як бізнесу.

Через це від початку роботи ми орієнтувалися на грантове фінансування. Рекламні доходи складають невелику частку бюджету, покриваючи фінансування у періоди між грантами та за межами грантів (хвилинка для скарги: часом через брак коштів доводиться вкладати і власні ресурси). «Класичні» доходи західних медіа на кшталт підписки, paywall, обмеження доступу до інформації ми не розглядаємо у принципі.

Ще одна проблема, яку допомагає вирішити crowdfunding – ми потребуємо кращого зворотного зв’язку. Нам необхідно відчувати, що наша робота важлива саме для вас. І також це важливо розуміти донорам, які щоразу зважують, чи потрібен суспільству наш проєкт (ми переконані, що потрібен, а ваша підтримка буде свідченням цього).

До слова, наше грантове фінансування дасть вам гарантії того, що ми витратимо зібрані кошти прозоро – адже ми прозвітуємо про них також грантодавцям, які мають систему та практику перевірки належності витрат.