Чекаємо. Ви просто не уявляєте, як ми на вас чекаємо!

Щойно я написала стоодинадцятого за останні кілька днів листа.

Він полетів у Кейптаун, до Уллі Хоу. Це були не звичайні листи, а радше короткі повідомлення про те, що проект “Пісок. Повернення” відбувся. Висловлення подяки, - адже це сталося у першу чергу завдяки внескам, довірі, підтримці стоодинадцяти доброчинців із України, Франції, Сполучених Штатів Америки, Великобританії, Південної Африки.

Місяць тому я відправила режисеру-постановнику Антону Овчіннікову текстові матеріали для перформансу. Для цього прослухала і розшифрувала розповіді переселенців зі Сходу України, які зараз мешкають у Луцьку, Запоріжжі і Маріуполі. Пригадую, що найдужче боялася цієї частини підготовки нової версії “Піску” - занурення у чужі життя, у побут, помешкання, які не кожен наважується назвати “домом”. На щастя, побоювання були марними — ті два дні, проведені між звукових файлів з незнайомими голосами, не принесли смутку чи важкості. Натомість подарували легкість і віру в людей, показавши їх із найкращого боку за складних обставин вимушеного переїзду чи втечі. Жодного з них я не знала в обличчя, але здавалося, що із кожним, завдяки їхнім розповідям, познайомилася зблизька.

Ще перед тим, в останні дні лютого, я написала у фейсбук до “спільної бесіди” з назвою “Пісок” команді проекту, що ми ось-ось стартуємо. Розповіла про Спільнокошт і його можливості. Отримала у відповідь потужний заряд підтримки. Ми щодня підтримували зв'язок, не втомлюючись нагадувати одне одному, що Спільнокошт — не про кошти, а про ідею, навколо якої ми збираємося. Яку варто втілити в одному проекті, аби вона росла і дихала, і вела до наступних.

Рік тому, навесні 2017-го, ми назвали перформанс, присвячений міґраціям і міґрантам, побудований на поезіях, висловлений мовою сучасного танцю, натхненний народною музикою. Дали йому коротке, розсипчасте і багатовимірне ім'я — Пісок. Кожен вкладав у нього власну ідею, маючи на думці плинність часу, мулькість дороги, завіяність людських життів.

Але “Пісок” не лише минуле. Вже завтра “Пісок” повертається! У оновленому складі. З тихішими поезіями і гучнішими розповідями очевидців про те, яким може бути повернення.

17 квітня 2018 року - ми йшли до нашої нової прем'єри рік. Ця дорога була складною, іноді виснажливою. Але те, що ви побачите на сцені Центру Леся Курбаса “першої ночі” оновленого “Піску”, неодмінно змусить замислитися про “Повернення”.

Чекаємо. Ви просто не уявляєте, як ми на вас чекаємо!