Створення віртуального архіву фестивалю ШЕШОРИ-АРТПОЛЕ

Щоліта з 2004 по 2014 роки в Україні проходив фестиваль ШЕШОРИ-АРТПОЛЕ. ЗВУКИ/ДІЇ В ПРОСТОРІ. Тут виступили гурти з різних країн і континентів — від Австралії до США, від Фінляндії до Монголії, і звісно ж, з України — від Полісся до Криму. Художники — серед них Петро Бевза, Жанна Кадирова, Мирослав Вайда — створювали об’єкти в довкіллі. Протягом 11 років фестиваль відбувся в в чотирьох різних ландшафтах. Він поєднав автентичну культуру та її сучасне переосмислення в музиці, пленеревому театрі, перформансі й одним з перших в Україні показав, що так можна і що це захоплює.

Виступ французького гурту Feloche. Уніж, 2011. 

Чому потрібен архів?

ШЕШОРИ виникли, коли ще не було фейсбука та інстаграма, а мобільними телефонами дзвонили, а не фотографували і стрімили. Тому більшість матеріалів, особливо перших років, нині майже втрачені або доступні лише організаторам у різних форматах, решта хаотично існує в інтернет-просторах.

Ми хочемо створити онлайн-ресурс, де будуть зібрані аудіозаписи, фото, відео, афіші, статті, тб-сюжети про ШЕШОРИ-АРТПОЛЕ. Одинадцять років — одинадцять розділів, у яких спробуємо вмістити чотири локації, сотні учасників, тисячі відвідувачів і безліч прекрасних моментів. Виступи «Перкалаби» і «ДахиБрахи», «Бурдона» і «Пропалої Грамоти», засновників world music Transglobal Underground (Велика Британія) і Hedningarna (Швеція), репетиції хору «Як Умієм, Так і Пієм», кабачкове соло в овочевому оркестрі «Паприкалаба», плавуча сцена з «Гич Оркестром» — до цих вражень можна буде повертатися. Або вперше відкривати їх, мандруючи з року в рік, з карпатських Шешор — у подільську Воробіївку, з одеського Куяльника — в Дністровський каньйон. 

Що унікального було на фестивалі / буде в архіві?

Фестиваль створювали люди, готові до експерименту. Музиканти, художники, ковалі, гончарі, циркові артисти, хористи, журналісти, дослідники загрожених мов і автентичних танців, волонтери, природоохоронці — потрапляючи у цей простір, взаємодіяли. Фестиваль, зокрема, став імпульсом до народження «Хмелева Рroject» — спільного альбому «ДахиБрахи» і «Port Mone», найзагадковіших представників української та білоруської незалежних сцен. На нічній експериментальній сцені вперше показали виставу «Альберт, або Найвища форма страти» — до голосів домішувалось шелестіння листя, контрабас звучав в унісон з вітром, а місяць підсвічував малюнки, які транслювалися на химерну стіну-екран.

Ніна Гаранецька («ДахаБраха») та Олексій Ванчук (PortMone). Уніж, 2011. 

Коли ми анонсували перший фестиваль в далекому карпатському селі, мало хто повірив у нього, але цих небагатьох було достатньо. Вже за кілька років ШЕШОРИ-АРТПОЛЕ стали знаковим явищем. На матеріалах фестивалю можна вивчати мультидисциплінарність, втілення принципів екологічної відповідальності та мультикультурності. І залучення місцевих громад в усіх сенсах, включно з творчим — кілька років у фестивальну програму входили музично-перформативні практики з молотками і дрелями ансамблю столярів із села Уніж, який створив Ярема Стецик. Ми сподіваємось, що проект буде цікавим для кураторів і дослідників, а менеджерам культури слугуватиме збіркою підказок та інструментів.

Ансамбль «Уніж-Цех». Уніж, 2013.

На що потрібні кошти?

Бюджет нашої кампанії складає 45 тис. грн.

Він включає опрацювання архівів, оцифрування й адаптацію матеріалів (26 тис грн.), розміщення їх на сайті/ вебдизайн (10 тис грн.) і подарунки доброчинцям.

Наші винагороди — збережені досьогодні фестивальні артефакти в лічених примірниках: диски з авторським дизайном, футболки з фантастичними витинанками Анатолія Белова (спробуємо підібрати розмір!), афіші, які створювали відомі українські художники і дизайнери.

Якщо нам вдасться зібрати повну суму, Фонд «Відродження» подвоїть її. Тоді ми підготуємо англомовну версію архіву та влаштуємо зустріч-вечірку із учасниками фестивалю. Презентувати онлайн-архів плануємо вже на початку лютого 2019. 

Перша локація фестивалю. Шешори, 2006.

«Головне — відійти від штучно створених декорацій і ефектів, дати серцю працювати на повну, щоб на цій швидкості, яку дає лише спільна енергія, вирушити далі», — писалось в одному з фестивальних анонсів. Ми віримо в цю енергію і запрошуємо вас долучатися. Радості для!