Перша київська Mini Maker Faire виявила в Україні цілу кількість купу різноманітних талантів. Однак на прохання одного з організаторів української Maker Faire Юрія Власюка дати зібраний портрет українського мейкера, той розводить руками – різноманітність переважає. Найбільш активні та спокусливі напрямки, представлені на запланованій події майстрів, – «інтернет речей», 3D-друк, створення дронів та роботів.
Ще нещодавно вони просто створювали речі у себе в майстернях, сьогодні – вони учасники глобального контексту незалежних інженерів та творців. Хто вони українські мейкери?
В часи історичного зламу в Україні на початку 2014 року Іван Лугінець почав перетворюватися на мейкера: «У січні 2014 я перший раз відвідав хакерспейс, почув про стартапи, познайомився з хлопцями з “Шаг” і, нарешті, заснував приватну 3D-майстерню Volume».
 |
|
3D-принтер RepRap Mendel Tricolour, зібраний Іваном Лугінцем |
До цього Іван працював у ІТ-галузі, однак відчував потребу робити щось не лише головою, але і власними руками, а також працювати не «на дядю», а на себе.
«3D-друком я почав цікавитись у 2011 році, читав блоги, відстежував будь-яку інформацію в інтернеті. У 2013 придбав комплект для збірки Mendel Kit і зібрав свій перший 3D-принтер – це був RepRap Mendel Mono». Опанувавши 3D-друк трьома матеріалами одночасно, Іван почав самостійно вдосконалювати своє обладнання: замінив майже всі деталі принтерів на саморобні алюмінієві та покращив систему охолодження.
Сьогодні майстерня Івана Лугінця друкує фурнітуру, реквізит, шестерні, сувеніри, пазли, підставки.
Нещодавно надрукували інвалідний возик для собаки
«Іноді ми самі не розуміємо що нам заказали друкувати, іноді навіть фотографувати не дозволяють, тому що бояться що ідею поцуплять. Буває ми самі щось винаходимо, наприклад в нас є проект бюджетного стабілізатору для відеокамери. Зараз я працюю з 3D-акустикою», – розповідає Іван.
Однак справжньою гордістю майстерні є віртуальний 3D-принтер – сайт, де кожен охочий може завантажити свою 3D-модель, обрати матеріал, колір, процент заповнення та отримати ціну виготовлення цієї моделі.
Сьогодні Іван звикає до поняття «мейкера» і пригадує, що раніше таких майстрів, як він, називали «кулібіни» або просто казали «руки ростуть з потрібного місця».
«Я – мейкер по своїй суті і по стану душі. З дитинства маю хист до винахідливості і творчості. – зазначає Анна Попова, винахідниця власного колектору для гарячої води на сонячних батареях. Коли перестаю щось робити руками або майструвати – чахну в буквальному розумінні цього слова, зникають настрій та життєрадісність. Хоча безпосередньо про рух мейкерів дізналася лише місяць тому».
 |
|
Колектор для гарячої води на сонячних батареях, винайдений Анною Поповою |
Анна каже, що як «професійний мейкер» почала працювати з 16 років. Здобула освіту художника-графіка, мала досвід роботи на будівництві. «Навички, які я отримала завдяки будівництву дали мені можливість реалізувати себе, як дизайнер декоратора. Мій власний дім – для мене це суцільна школа. Неодноразово звертались дизайнери, щоб я реалізувала їхні ідеї в життя, чи виконала складні конструктивні задачі».
Пізніше Анна почала цікавитися питаннями альтернативної енергетики, почала брати участь у різних тематичних семінарах і врешті решт зібрала зі сміття свій саморобний колектор для підігріву води.
«Питання в області альтернативної енергетики для мене це життєва необхідність. Колектор, який я зробила з непотребу, показує що можна дешевими і простим способом отримати гарячу воду. Мій проект показує один з способів, як металеві і пластмасові пляшки, деревину можна реалізувати з користю».
За словами Анни, щоб створити подібний колектор, мейкерам потрібно мати розуміння, як спаювати труби, користуватися пило-фрезерний верстатом, металевими ножицями, а також активно використовувати фантазію.
«Ми, швидше за все, відчуваємо себе не лише мейкерами, але й інженерами», – розповідає Кирило Тепляков від імені команди «Формула Студент КПІ». – Бо ж поняття мейкера, введене Дейлом Догерті, означає безмежну творчість своїми руками і створення нових, інколи нереалістичних ідей. Ми ж працюємо з чітким технічним завданням і правилами, додаючи своє бачення».
 |
|
Болід, спроектований групою «Формула Студент КПІ» |
Хлопці і дівчата з «Формула Студент КПІ» об’єдналися в минулому році та почала займатися розробкою болідів для участі у європейських інженерних змаганнях. Команда з КПІ, а також група з Одеського національного політехнічного університету є єдиними творцями болідів в Україні.
«На даному етапі ми закінчили роботи з проектування та перейшли до збирання боліду. Наразі наше основне завдання – створення рами та підвіски. Не так складно побудувати болід, як знайти фінансування на процес його виготовлення».
Презентація робіт цих та багатьох інших мейкерів відбудеться 6 червня 2015 року в G13 в рамках Kyiv Mini Maker Faire.
_9rMqjov_article_block.png "Як бізнесу залучати капітал через краудфандинг")
