Якими мають бути простори для навчання

Якими мають бути простори для навчання

2097 11 хвилин хв. читання
22.03.2018

Відкритість, комфорт, світло, візуалізація — наскільки це важливо для освітнього процесу

На вході до будь-якого шкільного класу чи університетської аудиторії ми одразу відчуваємо на собі ефект того простору, в якому перебуваємо чи тисне на нас низька стеля, чи пробирає до кісток вогкість приміщення, чи спричиняє дискомфорт надмірне скупчення людей на квадратний метр. Різні фізичні фактори та дизайн приміщення є не просто випадковими атрибутами простору, а мають критичний вплив на якість самого навчального процесу.Інше питання як саме? І яким має бути оптимальний простір, що допомагає навчанню? Ми спробували розібратися з цим за допомогою емпіричних наукових даних та практичного досвіду трьох проектів громадської організації «Інша Освіта», яка займається менеджментом освітніх форматів Агенції освітніх івентів «Інші», простору холістичного навчання Хата-Майстерня та проекту Промприлад.Реновація.

 

Нейронаука постійно відкриває нові деталі функціонування мозку та його вплив на ефективне навчання. Ми вже знаємо, що емоційний зв’язок з іншими людьми є критичним для навчального досвіду, що нову інформацію важливо пов’язувати із попередніми знаннями та що використання мистецтва для залучення різних чуттів призводить до кращого пізнання. Відкриття у сфері нейродосліджень доводять також те, про що ми інтуїтивно вже здогадувалися — організація простору так само впливає на самопочуття учасників та на динаміку навчального процесу.

Дані, отримані в результаті різних досліджень, можна підсумувати так: аби максимізувати навчальний потенціал, простори мають бути відкритими, комфортними, освітленими та стимулювати візуально. Ще 1977 року дослідники університету Берклі виявили, що низькі рівні світла негативно впливають на здатність регулювати природній цикл сну та пробудження. А 1999-го дослідження Лізи Гершонг, експертки з людських факторів в архітектурному дизайні, показало, що високі рівні природного сонячного або максимально подібного світла у класі підвищують відвідуваність, досягнення та загальний стан здоров’я учнів.

Науковці з університету Торонто спеціально досліджували реакції людей на контури та висоту стелі в архітектурному дизайні. Виявилося, що кімнати з криволінійним дизайном активували ті ділянки мозку, що відповідають за емоції та емоційну взаємодію, а також сприймалися людьми як більш «красиві». А високі стелі стимулювали мозкові структури, що лежать в основі візуально-просторового пізнання. Входить, що вигнуті лінії та високі стелі викликають емоційний відгук, цікавість та увагу. Натомість більш закриті простори призводять до підвищення рівнів кортизолу, гормону стресу.

image

 

Існує думка, що оптимальний рівень стресу збільшує продуктивність, і тому певний дискомфорт в навчальному місці є навіть корисним. Але правдивим є протилежне твердження. Нам критично важливо почуватися комфортно під час навчання. Це включає ергономічні меблі, невимушене денне світло, свіже повітря та добре продумані штучне світло і акустика. Якщо ж ми сидимо у некомфортному кріслі або нас відволікає яскравий промінь світла, то ми фокусуємося на джерелі дискомфорту, а не навчанні. Подразник, що відволікає, посилює стрес, а коли ми стресуємо — ми не навчаємося.

Крім цих базових факторів, є ще кілька способів підвищити здатність до сприйняття інформації. Когнітивний нейронауковець Майкл Познер з університету Орегона каже, що нашому мозку подобається новизна. Саме тому постери або візуальні зображення на стінах чудово працюють для привернення уваги студентів. Головне не забути їх міняти час від часу, адже новизна привертає увагу, але не утримує її.

 

Ось кілька tips & tricks для усіх, хто працює з навчальними просторами і прагне зробити їх справді відкритими та комфортними:

-       вмикайте світло, відкривайте жалюзі і штори, виходьте надвір, особливо вранці;

-       створюйте ілюзію простору за допомогою дзеркал — розташувавши дзеркало навпроти вікна, ви подвоїте кількість природного світла;

-       пересувайте меблі, організовуйте нові фігури та переоблаштовуйте кімнату, щоб вона частіше виглядала новою;

-       прив’язуйте кожну нову тему до нового предмета або вигляду кімнати, щоб учасники процесу асоціювали простір зі своєю роботою.

 

Поки формальна освіта в Україні усе ще тримається конвенційних способів організації простору, неформальна має достатньо свободи та гнучкості, аби експериментувати з форматами. Інша Освіта займається менеджментом навчальних форматів з 2008 року, що включає також особливу увагу до навчальних просторів. Ця увага та постійне бажання знаходити максимально відповідний простір та умови для потреб заходу, людей та навчальних блоків народжувала нові креативні рішення. Це могло втілюватися через використання квітів у кімнаті, навчальних сесій, що проходили лежачи, або навіть у створенні власного простору в дерев’яному будиночку в горах. Уже декілька років напрямок роботи з просторами реалізується в окремих проектах та підприємництвах організації. Пропонуємо огляд кількох моделей організації навчальних просторів від «Іншої Освіти» — ревіталізований завод, івент-агенція та простір для холістичного навчання.

 

Промприлад.Реновація

Альона Каравай, членкиня Наглядової Ради ГО «Інша Освіта»

Новий формат інклюзивного навчального простору, що об’єднує культурні, освітні та бізнесові елементи, а також платформа для співтворення на базі заводу «Промприлад» в Івано-Франківську. 

 

Є люди в команді, яким був важливий саме цей простір, є люди, яким він менш важливий. Я з другої групи. Просто навколо Промприладу зібралася потрібна команда та енергія, а для мене саме з цього і починається освітній простір.

На рівні планування функцій (коворкінгу, танцювальної школи, майстерні тощо) ми намагаємося зберегти відчуття позитивної порожнечі та враження, що простір не заповнений до кінця. Це важливо для навчання і для людей, які там працюватимуть — більше порожнечі над головою і перед очима дають більше відчуття свободи, просторова свобода допомагає свободі творчості. Так простір матеріалізується в ідеї.

У всіх операторів, що зайшли в пілотний проект, був запит на відкритість як програмну, так і просторову: мати прозорі двері та стіни. Зараз є тільки декілька функцій, які не можуть бути цілком відкритими: наприклад, ньюзрум або танцювальна студія. Натомість там, де це можливо з погляду звукоізоляції та функції, сусіди мають бачити одне одного.

image

 

Промприлад — це завод. Це буває і недоліком, і перевагою. Величезна перевага полягає в індустріальній естетиці — один із моїх особистих мотиваторів. Однак в умовах викликів енергоефективності часто постає конфлікт зі збереженням індустріальної спадщини. Останній приклад — ми розмірковували, чи зменшувати оригінальні вікна на 30%, що означало б зменшення витрат на утеплення, а також суттєву зміну фасаду і значно менше світла в приміщенні. Ми вирішили зберегти ознаки індустріального простору в мінус енергоефективності. Зрозуміло, що у просторі має бути комфортно перебувати, але там, де це можливо, ми намагаємося не ремонтувати його до невпізнаваності, щоб люди розуміли, де вони перебувають.

Частина пілотного поверху виділена спеціально для навчання — буде конференц-зала та кімнати для воркшопів, буде центр ІТ-освіти та дитячий розвиваючий простір, потенційно — альтернативна школа. При відборі операторів ми визначали освітню функцію як пріоритет і важливий критерій. Якщо заїжджає новинна агенція — то зі школою для журналістів, якщо галерея — то з освітньою програмою під кожну виставку. Чотири наскрізні теми — це освіта та нові форми навчання, культура та мистецтво, нова економіка і нові форми ведення бізнесу та урбаністика.

 

Агенція освітніх івентів «Інші» 

Тетяна Скляр, членкиня правління ГО «Інша Освіта», співзасновнця Агенції освітніх івентів

Івент-агенція та соціальне підприємництво, що спеціалізується на організації цілісних та надихаючих просторів для освітніх заходів різного формату та розміру.

 

Уже кілька років ми як частина команди Іншої Освіти інтенсивно прокачували логістичні навички через різні освітні події. Коли навчилися самі організовувати якісний навчальний простір, вирішили створити окремий підрозділ, який допомагатиме іншим проектам робити цікаві та вдалі освітні формати. Так з’явилася Агенція освітніх івентів «Інші» —соціальний бізнес, 50 % прибутку якого йде на неприбуткові освітні програми Іншої Освіти.

Фізичні особливості простору та його ментальна безпека мають не менше значення, ніж тренінговий формат. Освіта має бути комфортною для людини, тому ми практикуємо процес-орієнтоване навчання. Це означає фокус на навчальних цілях, на динаміці навчання, на фізичних потребах. Ми приділяємо увагу малим дрібничкам: щоб у приміщенні були квіти, пледи, щоб було достатньо світла і свіжого повітря, щоб була  смачна їжа і до неї був доступ, як і до свіжої води. Людині, яку нічого не турбує, залишається лише концентруватися на навчанні.

Ми активно використовуємо простір, щоб стимулювати групу до креативності, спонтанності, довіри. Дуже класно працює підбирати приміщення під тему: наприклад, якщо темою заходу є концепція третіх місць, то ми підемо працювати в коворкінг або антикафе. З довірою можна працювати через організацію меблів у кімнаті, через тісніше коло взаємодії, через спільні прийоми їжі, коли відбувається левова частка неформального спілкування. Щоб стимулювати креативність, можна додавати незвичні елементи до інтер’єру, гратися з кольорами, змінювати розстановку меблів.

image


Останнім часом працюємо з доволі великими форматами — від 50 до 100 людей. За такої кількості осіб потрібно ретельно підбирати комбінацію приміщень, щоб усім було комфортно працювати і ніхто одне одному не заважав. Тоді потрібно більше вкладати у нетворкінгові заходи — вечірки, кіноперегляди, де люди можуть більше поспілкуватися.

Міський простір також може бути простором навчання. Але це більше залежить від навчальної концепції. Іноді ми користуємося публічними просторами в місті для того, щоб зробити перерву і подихати свіжим повітрям, розвантажити голову і продуктивніше продовжити навчання.

Простір холістичного навчання Хата-Майстерня 

Богдан Вельган, тренер, фасилітатор. Співзасновник простору Хата-Майстерня.

Соціальне підприємництво та будинок хостельного типу, розташований у Карпатах. Місце для цілісного розвитку, творчості та навчання, яке розвиває у своїх стінах холістичну освіту в її різних проявах та форматах.


Ідея створення Хати-Майстерні з’явилася в колі тренерів та фасилітаторів Колегії Теодора Гойса, яка в Україні була пов’язана з програмою «Майстерня громадської активності». На наших семінарах ми часто обговорювали, що було б класно мати якусь локацію, щоб зустрічатися там і проводити освітні заходи. Десь у 2014 році остаточно сформувалася команда, що ратувала за створення цього простору, і ми почали шукати можливі варіанти.

У кожного було якесь своє особисте бажання мати свою хатинку в горах, куди можна вирватися з міста, з потоку власних справ, від роботи чи родини. Гори — це місце, де можна трошки глибше порефлексувати про своє життя, про те, чим ти займаєшся, адже ти серйозно змінюєш обстановку. І немає щоденних думок про щось інше.

На самому початку у нас не було глибокого запиту, як цей простір має впливати на процес навчання, який там має бути освітній компонент. Воно викристалізувалося само собою. Просто якщо місце навчання трохи ізольоване, то самі процеси, сама динаміка групи набагато краще протікає, група швидше проходить усі етапи, ніж якби це був офіс чи конференц-зала у місці. Це особливо корисно в умовах не зовсім високого сервісу, коли гості не мають усього потрібного, як у нас це було попервах. Бувало таке, що треба разом принести дрова або щось приготувати їсти, а такі речі дуже здружують. Немає зовнішніх відволікаючих факторів, і це дозволяє всім більше фокусуватися на темі та на навчанні.

Для мене Хата — це проект, в який багато людей вкладали свою енергію, свій час, свою роботу та зусилля. Це все творилося в потоці, адже не було призначених осіб, які відповідали за те чи інше, а що кому було цікаво, то вони бралися за це і робили. Тобто Хата була створена в дуже невимушеній атмосфері, вона досі існує в потоці, у хвилі і в цьому і є її особливість.

Фішка Хати в тому, що вона не є ні готелем, ні хостелом — це просто простір, куди можна приїхати і побути там. Вона не має спеціально створених можливостей для дозвілля, але тебе ніхто не обмежує у твоїх заняттях. Ти можеш там бути і робити що завгодно — в межах культури і здорового глузду, звичайно. І в межах співіснування з іншими людьми, адже до нас приїжджають різні відвідувачі, і їм потрібно якось спілкуватися й уживатися в цьому просторі.

 

Ілюсрації Саші Марчук

 

Використані матеріали

https://www.edutopia.org/blog/why-learning-space-matters-ramona-persaud

https://architectureandeducation.org/

http://www.oecd.org/education/innovation-education/centreforeffectivelearningenvironmentscele/45540044.pdf

https://www.educate.co.uk/importance-outdoor-play-space/

https://www.educause.edu/research-and-publications/books/educating-net-generation/learning-spaces

https://en.wikipedia.org/wiki/Learning_space

http://umu.diva-portal.org/smash/get/diva2:764061/FULLTEXT01.pdf

http://education.oxfordre.com/view/10.1093/acrefore/9780190264093.001.0001/acrefore-9780190264093-e-115

https://www.timeshighereducation.com/comment/opinion/why-well-designed-learning-spaces-pay-educational-dividends/2006837.article#survey-answer

https://www.heacademy.ac.uk/system/files/learning_spaces_v3.pdf

https://www.education.govt.nz/assets/Documents/Primary-Secondary/Property/School-property-design/Flexible-learning-spaces/FLS-The-impact-of-physical-design-on-student-outcomes.pdf

Поради з розвитку бізнес-спільнот мікропідприємцям для краудфандингу

«Ми стадні тварини і залишаємося ними тому, що в стаді маємо більшу силу. Поодинці ми мало чого варті. Ні як поодинокий хуліган, ні як поодинокий чернець, ні як поодинокий солдат. У всякому разі, у більшості випадків. Тому ми об’єднуємося наперекір всьому неоліберальному прагненню до індивідуалізму».