Цілюща сила музики

Усе життя нас супроводжує  музика чи це в транспорті, супермаркеті, по радіо чи телебаченні. Але мало хто замислюється над тим, як впливає музика на нас, не тільки на наш внутрішній, але й фізіологічний стан.

Коли і як народилась думка про лікувальні здібності музики? На це питання, практично, неможливо відповісти. У найперших відомостях, які дійшли до нас, говориться про те, що лікарі, жерці, філософи і музиканти  Китаю, Індії, Єгипту та Стародавньої Греції використовували для лікування музику.

Саме філософи Стародавньої Греції вивчали впливи музики на організм людини. Від Піфагора вийшла традиція порівнювати суспільне життя як з музичним ладом, так і з музичним інструментом. За свідченням одного з філософів, а саме - Ямвліха, що залишив нам трактат «Про Піфагорійське життя», Піфагор встановив мелодії і ритми, від яких відбуваються лікування людських пристрастей у їх початковому вигляді.

Сьогодні музичну терапію, в більшій чи меншій мірі, застосовують практично в усіх країнах Західної Європи, скеровуючи її на широке поле не тільки нервово-психічних  захворювань, але й соматичних захворювань.

Інтерес до використання мистецтва в цілях корекції, до механізму його впливу на людину помітно зріс наприкінці ХХ ст., що пов’язане з науково-технічним прогресом. У свою чергу, це дозволило більш глибоко вивчати фізіологічну реакцію організму як відповідь на вплив музики.

У той же час цей інтерес визначається можливістю застосування музики як лікувально-корегуючого засобу, який забезпечує гармонізацію стану людини:

•  Зняття напруги
• Зменшення втоми
• Підвищення емоційного тонусу
• Розвиток естетичних потреб

Сучасні дослідження в галузі музико-терапії розвиваються в декількох напрямках. Вивчення художньо-естетичних закономірностей музичного сприйняття відбувається в естетичних і музично-терапевтичних дослідженнях. Психофізіологічні аспекти музико-терапії вивчаються в працях психологів і фізіологів.

Взагалі, музичне виховання – наймогутніша зброя, оскільки ритм і гармонія проникають у глибини людської душі, впливають на серце і розум. Тому, якщо врахувати ступінь впливу музики на здоров’я людини при навчанні з перших років життя, є можливість виховувати особистість гармонійно розвинену, психічно стійку, розвинути творчі здібності дитини, скоректувати деякі проблеми здоров’я людини. Дослідник Е. Гордон говорить про музичний вплив на дитину ще з утроби матері, а доктор Томас Верні у своїй книзі «Секрети  життя ненароджених немовлят» подає думки сучасних дослідників про те, що плід в утробі матері віддає перевагу  музиці В.А Моцарта і А. В. Вівальді.

Не можна з певністю стверджувати, що один музичний твір однаково впливає на всіх. Тут потрібно врахувати темперамент людини. Німецький вчений Атаназіус Кірхер сказав про це так: «Меланхолік любить серйозну, безперервну, сумну гармонію. Сангвініки, в яких легко збуджується кров’яний тиск, завжди захоплюється танцювальним стилем. Такі ж гармонійні рухи ваблять і холериків, у яких танці викликають сильне запалення жовчі, а флегматиків хвилюють тонкі жіночі голоси. Якщо правильно визначити свій темперамент, то вам буде легше підібрати для себе цілющу мелодію».

Нам слід пам’ятати її головний вплив на емоційний стан, психіку. Виходячи з цього потрібно будувати свої «взаємовідносини» з музикою впродовж всього свого життя.