«Ти сам твір мистецтва – відкрий мистецтво у самому собі»

Значний внесок у розвиток музичної педагогіки в гуманістичному напрямі зробили видатні діячі західноєвропейської музичної культури Еміль Жак-Далькроз (1865-1950 рр.) та Карл Орф (1895-1982 рр.). Їх гуманістичні музично-педагогічні системи відрізнялись орієнтацією на синтез мистецтв.

Система музично-ритмічного виховання швейцарського педагога і композитора Еміля Жак-Далькроза отримала визнання ще на початку ХХ століття. Вона мала прогресивний характер, принципову новизну та гуманістичну спрямованість, які проявились в прагненні Жак-Далькроза виховати особистість через залучення до мистецтва, звеличити її духовне життя.

Створення педагогічної системи було реакцією на однобокий технічний інтелектуалізм музичного навчання, на обмеженість фізичної активності  дитини, коли розум і почуття інертні.  Е.Ж. Далькроз прагнув відродити античну триєдність мистецтва – музика, слово, жест. Музика в поєднанні з рухом склали основу його методу «евритмії», який згодом було названо ритмічною гімнастикою.

Ритмічна гімнастика  – це поєднання  музики з пластикою жестів («переливання звуків в людські рухи»), яке мало в своїй основі глибоке переживання й розуміння краси і законів музики.

Завдяки використанню людського тіла як своєрідного музичного інструмента водночас розвивається ритмічне почуття, рухова координація, закладаються умови для формування інших компонентів музикальності.

Завдання вчителя полягало в тому, щоб навчити дітей виразно передавати рухами характер музики, втілюючи образний зміст музичного твору. В процесі роботи над рухами під музику формується художній смак дітей, розвиваються їхні творчі здібності, почуття прекрасного в мистецтві та дійсності, виховується увага, зосередженість, прагнення досягти мети, виробляється злагодженість дій усього колективу.

Система Жак-Далькроза складалась з трьох частин: ритмічної гімнастики, сольфеджіо і виховання слуху та музично-пластичних імпровізацій. Два рівні складності педагогічної системи Жак-Далькроза (1. елементарний – пробудження емоційної чутливості до музики; 2. більш складний – як база до професійної музичної освіти), поєднали завдання масового музичного виховання та музичного навчання.

Анна Велика

Жак-Далькроз Э. Ритм / Жак-Далькроз. – М.: Классика-ХХІ, 2001. – 248 с.