Пласт в Донецькій області: “Жодна з станиць попри різні загрози не припинила свою діяльність"

Пластунки Марина Рябокінь та Тетяна Перевезєва вже багато років керують пластовими осередками в Донецькій окрузі. Вони і виховниці, і організатори низки заходів, акцій, таборів для дітей та молоді... Значну частину свого життя вони присвячують волонтерству в Пласті, за що щиро ВАМ дівчата дякуємо!

  

Марина (ліворуч) та Тетяна (праворуч) діляться своїми думками про діяльність Пласту в окрузі, про наболіле “за роки”, про умови, в яких доводиться часом “відстоювати” Пласт...

Тетяна Переверзєва (станиця Авдіївка): “Загалом Донецька округа має позитивну динаміку розвитку: зареєстрована станиця в Святогірську; перереєстрована в Краматорську; не знаю що з реєстрацією, але станиця дієва в Бахмуті (чула позитивні відгуки від волонтерів). Кожна з станиць проводить активну виховну і волонтерську роботу.

Жодна з станиць попри різного ступеня загрози не припинила свою діяльність в часі війни (станиця Донецьк не виключення). В деяких станицях є збільшення членства (в порівнянні з 2014 роком) - це Маріуполь, Авдіївка, Краматорськ. Деякі пластуни в прифронтових містах проводили та проводять свою діяльність на рівні героїзму (не знаю чи варто називати імена, бо вони продовжують жити в зоні небезпеки). Я пишаюсь, що особисто знаю цих людей”.

Марина Рябокінь (станиця Слов'янськ, очолює Донецьку округу Пласту) додає: “Розвиток Донецької округи в основному відбувається за рахунок тих волонтерів, що пластують вже багато років. Нові ж волонтери, що приходять “сьогодні є, а завтра вже їх немає”. Більшість відходять від Пласту через різні причини: вигорання, немає стимулу, немає продовження і підтримки... Це їх відповіді чому вони йдуть з Пласту”.

“По пальцях можна назвати активних пластунів округи, на яких тримається вся пластова діяльність: Гєна Іванченко, Перевєрзєва Тетяна, Олександр Воловенко, Шерекіна Наталя, Попова Наталя... Це саме ті, які “впахують” все своє пластове життя не покладаючи рук, які заслуговують на найвищу пластову нагороду так точно)).

Серед досягнень округи Марина зазначає: “найбільшим досягненням є те, що хоч нас і мало, але ми є, ми продовжуємо свою пластову справу, ми тримаємось не зважаючи на перешкоди. Тетяна Перевєрзєва з Олександром Воловенком проводять щороку табір для дітей з Донецької області "Земля велетнів", решта дорослого членства округи є в проводі крайових таборів та ін. всеукраїнських заходів”.


Чого бракує станицям для розвитку?

Марина зазначає, що однією з найголовніших проблем округи, це не сприймання Пласту оточуючим середовищем. Східна Україна дуже складно адаптується до Незалежності, у переважної більшості людей тут інший менталітет, вони не хочуть змінюватись навіть після війни і звільнення Слов'янська. Дітей або не хочуть віддавати в Пласт, або не сприймають пластову методу. Часто батьки не підтримують своїх дітей навіть коли ті самі знаходять Пласт і йдуть в гурток. Були випадки, коли не дозволяли складати присягу на вірність Україні.

Думаю, що через не підтримку батьків своїх дітей у виховників часто опускаються руки.

Не вистачає окрузі "пинка", натхнення, стимулу. Висококваліфікованих кадрів майже немає. Маю велику надію на своїх вихованців, що зараз підростають і вже потроху перебирають на себе деякі обов'язки”.

Тетяна ж в свою чергу додає: “на мою думку, нам бракує відчуття приналежності до спільноти. Навіть якщо почитати пости та обговорення проблемних питань в пластових групах, Східняки часто в них або як недопластуни, або як нецікава субстанція, або як щось інше з минусовою оцінкою. Не треба розвивати Пласт на Сході як щось ущербне. Пласт на Сході має надзвичайний енергетичний потенціал. Пласт на Сході (по всій лінії зіткнення) треба розвивати як можливість розвитку української самоідентифікації для пластунів всієї України, для розуміння, що ми нація, для подолання містечкового жлобства (вибачте за слово).

Далі думки не мої, але я згодна з ними. Це таке резюме багатьох рефлексій та аналізу історичних подій пластунами Сходу України"

Території мають пам’ять. Там, де 100 років тому, на території Донецької області, були осередки українського громадського життя («Просвіта», українські скаути, УАПЦ), там зараз зупинився наступ окупантів (Слов’янськ, Краматорськ, Бахмут). Там, де 70 років тому діяла мережа ОУН, там зараз проходить лінія розмежування (Маріуполь, Волноваха, Авдіївка). Тому є дуже важливим зараз працювати над розвитком українського громадського життя в тих областях, де відбуваються бойові дії, де вирішується доля України, - на Донеччині та Луганщині.

Надіюся, ви так само відчуваєте наскільки ми всі потрібні волонтерам Донецької та ін областей Сходу та Півдня, що намагаються щось змінити в своєму середовищі, наскільки важливою може бути наша підтримка їхньої діяльності.

Звісно, втілення проекту не вирішить водночас усіх проблем Донецької округи, але принаймні дасть змогу залучити більшу кількість волонтерів, ресурсів, інструментів для розвитку та підтримки пластової діяльності на Сході.

То ж закликаємо Вас підтримати волонтерів Сходу та Півдня 1 серпня в День скаутської хустини в Facebook, щоб вони відчули Вашу підтримку та повагу до їхньої праці. Не пропустіть)


На основі думок та аналізу пластунок Марини Рябокінь та Тетяни Переверзєвої

Читай також

comments powered by Disqus