Вадим Овчаренко: про перемоги та подальші пріоритети розвитку пластового руху в Донецькій області

Вадим Овчаренко очолював Донецьку округу Пласту з 2016 по 2017 рік, активно працює на розвиток Пластового руху в Донецькій області. За час його керування створено кілька нових пластових осередків, реалізовано низку соціальних проектів для пластунів та для переселенців з буферної зони. Вадим розкаже зсередини і про співпрацю із місцевими державними органами, і “нові” можливості для дітей та молоді в регіоні і не тільки...

       

Пластування для Вадима розпочалося в 1998 році в Слов'янську, коли один пластун з Краматорська приїхав до Слов'янська працювати та розпочав пошук однодумців для розвитку Пласту.

Вже за короткий час Вадим став виховником пластового юнацького гурка “Пуми”, чим власне і заснував станицю Пласту в Слов'янську. Однією із найважливіших пластових подій для Вадима стала поїздка з гуртоком “Пуми” до Стрия на Різдвяні свята у 1999 році. “Ми жили по сім'ях місцевих дітей пластунів. Я мешкав у сім'ї колеги - учителя історії місцевої гімназії. Для мене цей візит став доленосним. Я залишився з Пластом, Богом і Україною у душі назавжди”.

За час свого активного пластування Вадим здійснив важливі для розвитку Пласту в Слов’янську та загалом Донецькій області кроки: 

1. Організовував поїздки юнаків зі Слов'янська до пластунів із Західних регіонів з метою внутрішньої мотивації пластунів.

2. Ініціював і створив при Центрі дитячої і юнацької творчості у Слов'янську клуб “Пласт - велика гра”, що координував роботу новостворених гуртків у кількох школах міста.

3. Брав участь у підготовці і поданні на затвердження проекту-концепції зі створення Донецького Обласного Дитячо-юнацького пластового центру, але тодішня влада відкинула ідею, натомість запропонували розвивати Пласт при Донецькому обласному центрі туризму і краєзнавства учнівської молоді, де пластуни перебувають і досі.

4. Налагодив комунікацію з обласною, міськими, районними та селищними адміністраціями, сприяв реєстрації нових станиць Святогірськ, Бахмут.

5. Долучився до організації таборів за пластовою методикою для дітей з буферної зони за фінансової підтримки Посольства Чехії в Україні. Зокрема в серпні 2018 року було організовано пластовий табір “Східна ватра” у Святогірську зі сплавом по Сіверському Дінцю для 40 дітей буферної зони. Діти були у захваті від пережитих веселих і цікавих пригод, ознайомилися з пластовими законами і звичаями, отримали незабутні враження від наметового таборування під час сплаву.

  

6. Налагодив співпрацю із органами обласної державної адміністрації, зокрема погодив фінансування пластового наметового табору-сплаву «Східна хвиля». Зараз пластуни Донецької округи Пласту шукають комунального партнера у Донецькій області для реалізації цього проекту уже в наступному 2019 році.

Які пріоритети ставиш перед собою щодо подальшого розвитку Донецької округи?

Перш за все, це створити Молодіжний Центр «Пластова оселя» у Донецькій області. Пластова мережа гуртків і станиць у Донецькій області абсолютно немає аналогів і конкурентів серед інших ГО, що працюють з дітьми за чисельністю і системністю роботи і ми заслуговуємо на свій молодіжний центр. Такий центр має бути сучасним хабом для організації не тільки пластових заходів, а й для усієї учнівської та студентської молоді Донеччини та України у цілому, для проведення інтеграційних таборів, тренінгів, заходів та ін. У Донецькій області є кілька заповідних територій, як біля Азовського моря, так і біля Сіверського Дінця. Через оптимізацію сільських шкіл, зараз з'являється можливість взяти в користування одне з таких приміщень і створити там такий Молодіжний Центр.

Створення центру також дасть змогу відродити традиції пластового наметового таборування у Донецькій області. “Я твердо переконаний, що наметове таборування Донецької округи Пласту має повертатися до Донецької області, бо до війни  ми їх проводили щорічно і не один”. 

Яку роль у розвитку Пласту в регіоні відіграє місцева влада?

За останні 2 роки у Донецькій області відбулося повальне створення різних молодіжних центрів за фінансової підтримки управління сім'ї і молоді згідно девізу “До 90-річчя утворення Донецької області створимо 90 молодіжних центрів”. Зараз більшість цих відремонтованих і укомплектованих приміщень переважно пустують, бо не вистачає коштів на штат, знань про їх наповнення та організацію діяльності. Величезні бюджетні кошти були на це витрачені, зараз не менші грантові і державні кошти витрачаються на те, щоб навчити молодь, громадськість та чиновників налагодити роботу у цих молодіжних центрах, але ситуація з охопленням молоді залишається критично низькою.

Пласт доводиться розвивати в умовах настороженості і прихованого саботажу переважної більшості чиновників усіх рівнів у Донецькій області. На обласному рівні нібито й є розуміння, але вони готові співфінансувати наші проекти за дольової участі міських чи районних рад, які у свою чергу не готові фінансувати наші проекти через 1) брак коштів, 2) пластуни не входять в коло довірених осіб місцевої чиновницької еліти, бюджетне фінансування отримують переважно “свої” перевірені ГО.

За останні роки розпочали також історичні дослідження, виявляється, що скаутинг у Східній Європі вперше виник саме у м. Бахмут, Донецької області у 1909 році, є свідчення про те, що організатори тих скаутських дружин плекали українські традиції. Тому ми ініціювали проведення пластової наукової конференції присвяченої до 110 річчя виникнення скаутингу у Донецькій області  і запропонували створити міжвідомчу робочу групу при Донецькій обласній адміністрації з розробки і затвердження окремої 5-річної обласної Програми з підтримки та розвитку пластового (скаутського) руху у Донецькій області у тому числі дослідження його історії.

Як вдається не тільки підтримувати Пласт, але й розвивати за таких обставин?


     

Так, російська агресія вплинула на діяльність Пласту у Донецькій області - багато дорослих пластунів виїхали до інших областей України, а деякі батьки заборонили займатися своїм дітям у Пласті через побоювання продовження російської окупації. Були таки, які виїхали  до інших областей України, або й до Росії.

Але ми відроджуємося за рахунок патріотичної спільноти, громадськості, яка з початком російської агресії значно активізувалася. Велику допомогу у цьому нам надає пластова спільнота, що організовує безкоштовні табори для дітей з Донецької області не тільки в Україні, але й за кордоном. Варто сказати, що відтік кадрів відбувався ще до початку російської агресії і відбувається й зараз, тому ми робимо усе можливе, щоб створити сприятливі умови для збереження і розвитку Пласту у Донецькій області, налагоджуємо співпрацю з владою, залучаємо різноманітні ресурси, і це нам потроху вдається. За останні роки активізувалися пластуни у Харківській області, вони часто організовують заходи, табори, на які запрошують наших гуртківців і виховників. Активною є станиця Северодонецьк, Луганської області завдяки роботі Нелі Ковальчук.

Звісно, цього всього не було б можливо без друзів, їхньої підтримки та наполегливої праці, то ж дякуємо всім пластунам, що доклали зусиль до розвитку Пласту в нашому регіоні за останні роки, а особливо Юрію Лесківу, Сергію Юзику, Дмитрові Колеснику, Олегу Западнюку, Миколі Сульжуку, Ярославові Галясу та багатьом іншим.


На основі дописів Вадима Овчаренка

Читай також

comments powered by Disqus