Цикл розслідувань: як Академія наук потратила 150 млрд. грн.

Аналітичний портал ТЕКСТИ.org.ua уже шість місяців досліджує роботу Національної Академії наук України. Ми виявили довжелезний ряд системних проблем, які керівництво Академії не поспішає вирішувати.

Ось лише кілька прикладів:

1) Керівний орган НАНУ – Президія – це академіки, середній вік яких зараз становить 74,5 роки. Але вони переконують, що вік не заважає їм бути ефективними управлінцями і вирішувати подальшу долю молодих науковців. Взірець «ефективності» – 99-річний керівник Академії Борис Патон, який, за словами прогресивних науковців, виступає проти рішучих реформ та змін. Сотні документів за його підписом "про покращення", "підвищення ефективності" та "вдосконалення механізмів" носять декларативний характер, а зауваження молодих науковців, які пропонують свої варіанти реформ не приймаються до уваги як "слушні, але не на часі".

Президент Національної Академії наук України Борис Патон не залишає свій пост 56 років поспіль.

2) Левова частка науковців інститутів НАНУ не публікуються в авторитетних міжнародних наукових виданнях. А тому світова наукова спільнота дуже мало знає про українські дослідження, які щороку осідають у товстезних звітах НАНУ, а потім припадають пилом.

Учений-біофізик Олег Кришталь - один із найчастіше цитованих українських науковців у світі. Нажаль, він - виняток із правил.

3) Робота в інститутах НАНУ перетворюється для багатьох молодих дослідників у наукове рабство: перші 5 років вони роблять роботу для керівника відділу та дирекції, а вже потім приступають до написання власної дисертації та проведення досліджень. Молодь не бачить для себе перспектив, оскільки старше покоління (65+) не хоче звільняти свої посади для підростаючих кадрів.

Молоді вчені Інституту молекулярної біології надовго тут не затримуються - за кордоном їх чекають більш достойні умови праці.

4)  Попри недостатнє фінансування, керівництво інститутів приділяє недостатньо уваги пошуку додаткових коштів у міжнародних проектах. Активна позиція керівника у питанні пошуку партнерів та прибуткових проектів – радше виняток, аніж правило.

Наукознавець Олег Мех із Інституту Доброва левову частку робочого часу витрачає не на заплановані державою дослідження, а на виконання доручень Президії НАНУ.

5) Наукові конференції та симпозіуми, і навіть найвищий орган управління Академією – Загальні збори – перетворилися на фікцію. Науковці приходять сюди не для того, щоб ділитися досвідом та приймати рішення, а «для галочки».

Науковий симпозіум "100-річчя НАНУ: минуле та сучасність". У залі панує нудьга.

Керівництво Національної академії наук вважає, що єдиною проблемою, яка гальмує розвиток української науки – є недостатнє фінансування. Тому НАНУ вимагають збільшити свій бюджет до 1,7% ВВП. Тобто, вони хочуть отримати 41 574 000 000 гривень – це в 11 разів більше, ніж НАНУ отримує зараз.

Поки що жодна ні урядова, ні громадська організація не досліджувала детально, наскільки ефективно використовуються ті кошти, які дає держава на роботу Академії.

НАНУ не публікує фінансових звітів своїх інститутів у публічній площині.

ТЕКСТИ отримали доступ до БІЛЬШ НІЖ 200 000 СТОРІНОК фінансових звітів 163-х наукових установ НАНУ за останні десять років.

Так зараз виглядають річні фінансові звіти інститутів НАНУ. Ми проаналізуємо 200 тисяч сторінок такої звітності, і значну частку оцифруємо.

Усі ці звіти існують лише у паперовому вигляді і припадають пилом в Архіві Президії Національної Академії наук України у надії, що ніхто не буде їх аналізувати.

Але ми ВЖЕ почали роботу над скануванням та оцифровкою цих звітів. Робота триває, але ми уже виявили факти кричущих зловживань на сотні мільйонів гривень. На основі отриманих даних ми опублікуємо як мінімум чотири розслідування про ті корупційні схеми, які безслідно зжирають кошти українських платників податків. Також будуть підготовлені інфографіки та візуалізація зібраної фінансової інформації.

Зокрема, ми розповімо вам про:

1. Коефіцієнт корисної дії інститутів: скільки держава дає грошей на діяльність інституту протягом останніх десяти років, і скільки винаходів, розробок було впроваджено у життя за цей період.

2. Доля міжнародних проектів після закінчення гранту. Практичне застосування не відбувається.

3. Як інститути НАН свідомо втрачають інвесторів для проектів своїх наукових розробок.

4. Нереалізовані доходи Академії через апатію керівників та недолуге законодавство.

5. Оборудки на нерухомості. «Тіньова» оренда приміщень інститутів НАНУ та схеми незаконної приватизації земель та будівель.

6. Мажорне життя академіків. Елітні автівки, житло та мандрівки за бюджетні кошти.

Наше завдання – вивести брехунів та злодіїв на чисту воду. Звання академіка не дає право красти гроші із державного бюджету! Хочете знати правду? Підтримайте проект «Прозора Академія».

ЧОМУ громадськість повинна знати про це?

Значна частка вчених щиро вірить у те, що єдина велика проблема НАНУ – це недофінансування. Ми не згодні із цим твердженням, і документально докажемо, що найбільша проблема Академії – це її неефективне керівництво, яке зацікавлене у власному збагаченні, а не у розквіті інститутів НАНУ.

Якщо громадськість не буде знати правди, із державного бюджету і далі будуть витрачатися мільярди гривень на підтримку Академії. При цьому, значна частина цих грошей буде і далі зникати у гаманцях керівництва НАНУ, яке замилює очі підлеглих казками про недофінансування.

Показавши фінансові зловживання, ми побачимо, скільки коштів було втрачено через науковців-корупціонерів. Разом з тим, ми покажемо, що ситуація в Академії буде набагато кращою, якщо викорінити ці схеми та вигнати недолуге керівництво.

ПОКИ ЩО про ці схеми ніхто не знає.

ПОКИ ЩО це керівництво вважають «ефективним в умовах недофінансування Академії наук».

Ми сподіваємося, що, відкривши очі на реальну ситуацію, рядові науковці будуть рішуче вимагати реальних реформ в НАНУ, і що це призведе до очищення лав керівництва Академії від корупціонерів.

Ні СБУ, ні поліція, ні інші правоохоронні органи не публікують своїх звітів за фактами перевірок в НАНУ. Завдяки нашим розслідуванням, громадськість нарешті матиме повну картину того, що відбувається за стінами Академії.

Ми віримо у те, що завдяки нашій роботі, про ці корупційні схеми дізнаються керівники Міністерства науки та освіти України, а також парламентарі. Отримана від нас інформація допоможе їм по-іншому оцінювати заяви нинішнього керівництва НАНУ, та змусить внести деякі зміни у діюче законодавство та інші нормативні акти про науку.

Що ми ВЖЕ зробили:

Протягом шести місяців ми знайомилися із науковцями інститутів Академії, побували у 12-х інститутах та зібрали сотні документів, які служать доказами реальної ситуації в НАНУ. Частина зібраної інформації була оприлюднена у циклі публікацій:

Зомбі-академія: вчені-пенсіонери НАН України не витримують конкуренції у світовій науці. Їх утримання коштує близько 3,7 млрд. грн

Наукове рабство. $15 тисяч за дисертацію, гори барахла і злидні. Сповідь молодого вченого з інституту Патона

Пафосна нудьга. Симпозіум НАНУ: ідеї з Вікіпедії, дрімота у залі і доповідь космонавта (РЕПОРТАЖ)

Ера динозаврів. Попри колишні досягнення, Інститут кібернетики НАН повільно вмирає

«Липові» розрахунки, директор-узурпатор і «мертві душі» на зарплаті. Розповідь екс-керівника відділу Інституту проблем міцності НАНУ

Як США та Польща підтримують якісну науку. Починати зміни в НАНУ можна вже зараз і без додаткових грошей

На що ми просимо гроші:

1. Чотири місяці роботи журналіста над обробкою фінансових звітів інститутів НАНУ за останні 10 років та робота над розслідуванням та написанням чотирьох статей – 50000 грн.

2. Робота програмістів та дизайнерів для створення візуалізації зібраної бази даних та інфографіки в рамках проекту – 10000 грн.