Як прокачати свої вміння для ефективної взаємодії з людьми, технологіями та світом у майбутньому

Наскільки ви любите прогнози? А про торішній сніг? От, до прикладу — наступного понеділка “Український Тиждень” опублікує спільний із The Economist проект — “Світ у 2018-му”. У світовому контексті розповідатиметься про роботизацію, дронів, інтернет речей, економічне зростання країн Азійсько-Тихоокеанського регіону. Натомість в українській частині читатимемо, зокрема, про Парламент, децентралізацію, медичну та пенсійну реформи. Здається, що майбутнє настає всюди, а до нас невтомно приходить учорашній день.

Але чи готові ми до настання 2018-го, 2019-го, 2020-го років..? Можливо, цей нескінченний день бабака — імбринів часовий контур, в який ми самі неусвідомлено замкнулися з чистого і відвертого страху перед незвіданим? Чого ж нам бракує, щоб допустити майбутнє в Україні вже сьогодні? Одна з можливих відповідей — у нашому суспільстві ще не зібралася критична маса громадян, оснащених для реалій майбутнього, що стрімко наближається. Проте світове визнання українських митців, інноваторів, стартаперів, активістів та науковців свідчить — знання, компетенції, навички майбутнього в Україні є і навіть більше — вони потужно генеруються тут, а відтак можуть і мають ширитися в суспільстві.

Незалежна неприбуткова дослідницька група Institute for the Future з сорокарічним досвідом прогнозування майбутнього сформулювала ключові навички людей майбутнього, що є необхідними для ефективної взаємодії в новітньому світі. Шляхом поєднання методології виявлення сигналів, краудсорсингу експертних оцінок методу Делфі було виявлено ключові драйвери глобальних трансформацій в межах стратегії "від форсайту до інсайту й до дії".

Шістьма рушійними силами, які спричиняють зміни та вже сьогодні формують ландшафт близького майбутнього, було визначено:

  • збільшення тривалості життя

  • розквіт розумних технологій

  • зростання обчислюваності реальності

  • надструктуризація організацій, інституцій та бізнесів

  • новітні технології ЗМІ та соціальних мереж

  • глобальна взаємопов’язаність


У процесі дослідження науковці змоделювали комплекс 11-ти навичок, які відповідають на ключові виклики, що постають у світлі названих шести зсувів реальності, вплив яких ми відчуваємо на собі вже сьогодні. Велика Ідея створила і презентує країні Майстерню — мережу динамічного обміну компетенціями, уміннями й навичками. Саме цієї миті 10 проектних команд уже працюють із найпотужнішими менторами країни, прокачуючи індивідуальні компетенції і тестуючи Майстерню Великої Ідеї, на якій незабаром кожен зможе ментально, морально і практично підготуватися до майбутнього. А поки пропонуємо розібратися, які ж саме навички нам потрібні для того, щоб бути готовими до реалій нового світу.

У категоріях особистісні навички, соціальні навички, аналітичнінавички і навички синтезу в звіті IFTF названо:

Життєзарадність — здатність адаптуватися та ефективно взаємодіяти в умовах зростаючих вимог непостійних та невизначених середовищ, неоднозначності сигналів і складності контекстів. Стан пружності тривання, філософія позитивної реакції на щохвилинну еволюцію та динаміку викликів, нескінченна гра в упізнання та використання нових можливостей. Люди, що свідомо актуалізуюють знання та навички, спроможні давати собі раду з плинністю сучасного світу.

Дата-синтез — здатність до аналітичного опрацювання великих об’ємів даних, зчитування статистик, виявлення алгоритмів, прогнозування динамік. Висновування операбельних абстрактних концепцій з інформаційного поля і калькуляція обґрунтованих ними підходів та рішень.

Медіаграмотність — навичка оперативного реагування, критичного оцінювання та авторського створення контенту в нових медіаформах. Спроможність протиставити конструктивний діалог мові ненависті, проявляти ментальний опір різноманітним формам пропаганди та нав’язаних наративів, готовність перевіряти факти в багатьох інформаційних площинах. Ефективне залучення аудиторії, створення інформативних майданчиків для інтерактивності, підтримання інтенсивної й переконливої комунікації та здійснення комплексного медійного впливу.

Трансдисциплінарність — освіченість та розуміння концепцій на перетині кількох галузей. Здатність підтримувати міждисциплінарний діалог та продуктивно взаємодіяти у кроссекторальних командах. Комплексність сприйняття і налагодження процесів аж до вирішення викликів завдяки розширеному спектру компетенцій.

Дизайн-мислення — вміння представляти і розкривати задачі, а також моделювати оптимальні робочі процеси й середовища задля системного досягнення бажаних результатів в кожній індивідуальній ситуації. Виявлення і стимуляція необхідних моделей мислення для кожної задачі та здатність створити фізичні й ментальні передумови для їх вирішення.

 

Соціабельність — здатність встановлювати прямі та глибокі міжособистісні зв’язки, відчитувати реакції та заохочувати бажану взаємодію. Висока емоційна освіченість та соціальна компетентність, переведена в практику комунікації на основі довіри та поваги, як передумови плідної співдії.

Транскультурність — здатність адаптуватися і взаємодіяти в розмаїтих середовищах глокалізованого світу. Можливість налагоджувати комунікації відповідно до локальної специфіки, як на рівні лінгвістичного порозуміння, так і на рівні зчитування й адаптації до соціального, культурного, геополітичного контексту.

Кіберзалученість — вміння працювати продуктивно, стимулювати зворотній зв’язок, проявити себе  як учасника віртуальної команди. Створення і підтримка системних середовищ динамічної взаємодії та мотивації по проектах чи задачах засобами віртуальної комунікації.

Сенсотворення — здатність розпізнавати причини та наслідки ключових трендів, помічати тенденційні процеси на периферії соціальних систем. Спроможність локалізувати значення глобальних процесів і явищ для конкретного контексту чи спільноти. Осмислення проблем через призму аналітики слабких сигналів – даних, що важко надаються для формалізації, оскільки є глибоко зануреними у соціальний та технологічний контекст і не піддаються звичайному аналітичному дослідженню.

Евристичність — вправність у віднаходженні рішень та відповідей за межами стандартних варіантів і приписів. Усвідомлення наявності інших парадигм та вміння вийти за рамки існуючої парадигми для пошуку відповідей. Налаштованість на інклюзивне зростання, готовність для цього розширювати горизонт планування, гнучко мислити та активно формувати спільні інтенції для досягнення комплексних цілей з іншими учасниками процесу.

Селективність — здатність ранжувати та фільтрувати інформацію за важливістю та релевантністю, а також володіння інструментами та техніками оптимізації процесу пізнання. Висока обізнаність у можливостях та обмеженнях мозкової діяльності і специфіці власної ментальної конституції. Свідоме модерування когнітивних функцій як в межах загальної стратегії, так і під потреби кожної окремої задачі. Спроможність працювати в умовах невизначеності, підтримуючи усвідомлення множинності сценаріїв розгортання подій в середовищі.

 

Ілюстрації з ресурсу Unsplash

 

Лучяно Барізоне та Лорен Віссо розмовляють про чуттєвість кінематографістів та художність документалістики

Менше ніж через 10 років ми зможемо керувати машинами, чутливими до руху очей, а також ковтатимемо нанороботів для загоєння травм у наших тілах.