Трохи більше року тому Велика Ідея розміщувала в розділі Практики огляд про 22 пріоритетні професії майбутнього. Від того часу, попри збереження ритмічного відставання від поїзда, українське суспільство таки відчуло на собі впливи Четвертої Промислової Революції, а саме – новації в області енергетики, Інтернет Речей, еволюцію виробництва та світанок 3D-друку й підвищену перейнятість споживачів питаннями екології, етики та власної приватності. Світові тенденції дають підстави з дня на день очікувати зростання впливу й  економічної сили жінок та збільшення тривалості життя.

Ключовими факторами змін в осяжному майбутньому до 2020 року прогнозовано розробку новітніх матеріалів на межі біотехнології та геноміки, автономізацію транспортних засобів, галопуючу автоматизацію виробництва, послуг та сервісів, зростання обчислюваності та програмованості світу, розвиток самонавчання штучного інтелекту і подальший розквіт робототехніки.

Ось так, поступово, замінюючи нас в певних задачах, доповнюючи в інших операціях, розумні машини підкидають нам не прості запитання – а бодай в чомусь люди кращі? Де криються наші переваги? Яким є наше місце поруч зі штучним інтелектом? Чи ми справді незамінні? Багатьом із нас дуже скоро доведеться докорінно переосмислити зміст своєї роботи та місця в робочому процесі за умов невпинно зростаючих стандартів та вимог високотехнологічної й глибокоцифрової епохи. І можливо, нам уже завтра доведеться адаптуватися до нових реалій, щоб розвиток технологій доповнював та розширював наші власні можливості. 

Оскільки все менше простих, рутинних, виснажливих, заколисуючих задач лишиться для нащадків Адама й послідовників раннього Дарвіна – на ринку праці невідворотно зростатиме запит на ті види комплексних компетенцій і операцій, в яких машини нас поки не обігнали. Які професії могли б будуватися на наших недосконалих, а відтак – дивовижних і нетипових здібностях? Цього разу звернімо увагу на некодифікабельні, наразі, мисленнєві процеси вищого рівня.

Але спершу пригадайте, чи доводилося вам, взаємодіючи з проектом, зітхати з приводу його негнучкості чи відсутності отої невеличкої ключової штучки, що мала б розвернутися на 180 градусів і відразу поєднати все в цілісну та дієву картину? Або, скажімо, чи хотілося вам, заходячи в певну інституцію, перевернути кілька столів та переставити місцями пару голів? Виглядає на те, що ці бажання та імпульси, насправді, можуть виявитися не тим, про що ви подумали, а індикаторами ваших задатків для освоєння деяких професій, необхідних в найближчому майбутньому. Серед прогнозованих знаходимо такі професії, що на них спиратимуться.

• Дизайнер комплексних систем 

розробляє комплексні рішення системних задач.

Такий фахівець спеціалізуватиметься на холістичній конструкції адаптивних та динамічних соціальних-, бізнесових- чи екосистем. Його глибокі галузеві компетенції в поєднанні з розвинутими навичками проектної архітектури дозволять моделювати гнучкі мапи повного життєвого циклу, включаючи всі дотичні процеси та операційні взаємозв’язки.

Кропітко відлагоджені мікрорівневі та макрорівневі мережі поєднуватимуться для створення безпрецедентних за своєю складністю та цілісністю синергічних систем, використовуючи рівною мірою напрацювання менеджменту, бізнес-стратегій та організаційних теорій, як і ігровий дизайн, нейронауку, екологію та, скажімо, психологію щастя.

Дизайнер комплексних систем матиме синтетично-аналітичний склад навичок. Основним умінням в цій професії буде дизайн-мислення, що спиратиметься на збалансовані дата-синтез, евристичність, трансдисциплінарність та сенсотворення.

• Провайдер хаосу

  (від латинського prōvidēre – передбачати, прозирати; від prō – префіксу попередньості в просторі чи часі + vidēre – бачити) – потрібен для того, щоб торсонути компанію з метою оздоровлення, системи і процеси якої стали занадто стабільними і непродуктивними, та потребують пожвавлення. Цей фахівець з відважним серцем і холодним розумом проводитиме вакцинацію організацій та інституцій від обважнілої усталеності.

Завдаючи компаніям та системам контрольованих та детально спроектованих незручностей ікоординуючи комплексну реакцію на них, провайдери хаосу порівняно безпечно повертатимуть застигаючим структурам ключову передумову розвитку – елемент нестабільності. Відчутні прориви мають тенденцію відбуватися через серії випадкових, часто – високоінтуїтивних осяянь, здебільшого провокованих  екстремальними умовами VUCA –світу. Поступ прямо залежить від кількості успішних новацій, здійснених за питомий проміжок часу, комфорт не є в переліку його передумов. Вони створюватимуть дозовану турбулентність в налагоджених процесах і змушуватимуть кожне коліщатко реагувати на межі та за межами прописаних посадовою інструкцією опцій.

Професія провайдера хаосу вимагатиме аналітично-синтетичного складу навичок. Основою ефективності такого фахівця стануть розвинуті евристичність та селективність. Керована деконструкція канону ніяк не обійдеться без сильного реверсного дизайн-мислення. Дата-синтез та трансдисциплінарність задіюватимуться рівною мірою для збереження балансу сил.

• Експерт зі спрощення

буде відшукувати прості та елегантні рішення для складних задач, оптимізувати організаційні, людські, виробничі та інтелектуальні процеси, скорочуючи та вилучаючи зайві кроки та елементи системи.               

Ще в першій декаді двохтисячних було повсюдно артикульовано – надускладненість бізнес-процесів, інституційних процедур, навіть щоденних взаємин має катастрофічний вплив на продуктивність та емоційний клімат і є ключовим бізнес-викликом. Світ давно вийшов на рівень прискорення, де надбудовувати нові процедури на хистке нагромадження реліктів попередніх рішень не просто антиестетично з проектної точки зору, але й прямо несумісно зі здоров’ям та життєздатністю, самоорганізацією та еволюцією будь-якої системи, що підтверджують й масштабні дослідження  IBM та KPMG. Експерти зі спрощення здійснюватимуть періодичний техогляд всієї системи (бізнесу, спільноти, державної структури, ОСББ чи родинного клану), проводячи ревізію окремих процедур та алгоритмів, оцінювання та пріоритизацію, віднаходячи коротші шляхи від А до Алеф, зменшуючи багатоповерховість, знижуючи мікроменеджмент та нарощуючи ареали охоплення. А ще, вірогідно, виведуть пряму та відверту комунікацію в ранг ключової бізнес-стратегії на всіх рівнях.

Для цієї професії знадобиться аналітично-синтетичний склад навичок. Основою стане критичний підхід навички селективності, що спиратиметься на новітні рішення через евристичність підходів. Дата-синтез та дизайн-мислення виступатимуть лакмусом при моделюванні нових алгоритмів, а трансдисциплінарність дозволить не порушувати балансу існуючих взаємозв’язків.

Ще з 2000-х креативні стратеги формують цілісні та комплексні рекламні, маркетингові та PR-програми, проектні менеджери ще з 1950-х поєднують у своєму плануванні досягнення ключових інженерних  дисциплін, мудрі кризові менеджери час до часу піддають доступні засинаючі системи стрес- і краш-тестам, а відповідальна операційна ланка щоденно намагається виявляти та скорочувати неефективні процедури, але прискорення та новітня високоточність світу майбутнього вимагає огранення та належної оправи для цих діамантів провізії та супервізії. 

Як бачимо, нас з Вами практично силоміць виносить у сфери осмислення, сенсовловлювання, уяви та символізації,  синтезу й абстрактного розмірковування – невідтворюваних передумов унікальних інсайтів, критично важливих для тактичного і стратегічного прийняття рішень. Хіба це не довершено іронічно, що саме технологічний поступ, можливо, дасть нам найточніше і осяжне уявлення про вищу природу людини – повелителя ноосфери.

Ілюстрації Саші Марчук