3 вересня спільнота «Навзаєм» провела «Навзаєм Talks» для фахівців громадського сектору: засновників(-иць), піарників(-иць), комунікаційників(-иць), директорів(-ок) благодійних фондів та громадських організацій. Обговорювали можливості й виклики, які з’явилися через війну, та як із ними працюють організації громадського сектору.
  • Що таке “Навзаєм Talks”

    “Навзаєм Talks” — серія фахових дискусій для спеціалістів (-ок) з культурного, креативного та громадського секторів. Зустріч складається із теоретичної частини від експертів (-ок) та участі в робочих групах. 

Команда структурувала результати дискусії для швидкого огляду того, що відбувається прямо зараз в секторі. 

Про те як виникла ідея нетворкінгової платформи Навзаєм та як трансформувалась в нових умовах читайте в "історіях стійкості" з перших вуст засновниці Томи Лазаренко.


 

Громадський сектор під час війни: виклики та можливості мають єдине джерело

Війна змусила громадські організації швидко освоїти кризовий менеджмент на практиці. Довелося релокувати членів команд до безпечних місць та повністю переїжджати. Разом з тим у суспільстві спостерігається бум на громадську активність, від чого цей сектор переживає хвилю підйому. Нижче розповідаємо про можливості й виклики, які з’явилися через війну, та як із ними працюють організації. 

 

Залучайте нових людей до команди

У суспільстві зросла громадська активність. Використовуйте це. 

Команди багатьох громадських ініціатив суттєво зменшилися через війну: хтось переїхав, у когось змінилися пріоритети, у декого банально нема часу. Як працювати з таким викликом? Одна з можливих опцій — залучати волонтерів з партнерських організацій, які б підтримували вашу діяльність. 

Проводити публічні події — також дієвий спосіб. Таким чином про ваше існування й роботу дізнаються (й долучаться до неї) пересічні українці, яким це цікаво. Під час подібних активностей обов’язково комунікуйте про цінності організації та пояснюйте, як люди можуть допомогти вашій діяльності або підтримати її. Якщо маєте можливість, залучайте внутрішньо переміщених осіб, які хочуть та можуть бути корисними. 

Нових людей потрібно інтегрувати в команду. І швидко. Як це зробити? 

Кожна організація має продумати свій ідеальний алгоритм, проте ми маємо кілька базових порад: 

  • розвивайте внутрішнє горизонтальне навчання в команді; 

  • впроваджуйте культуру менторства та наставництва; 

  • організовуйте спільні зустрічі (не лише офлайн, а й онлайн);

Такі практики допоможуть підтримувати та вибудовувати зв’язок з новими членами команди, які часто працюють ще й віддалено.

Не втрачайте зв’язок з тими, хто поїхав. Люди, що вимушено перебувають в інших країнах, також можуть ділитися своїм досвідом. Наприклад, розповідати, як працює громадський сектор в інших країнах, які там є розв'язання певних проблем тощо. Ця інформація стане основою якісних змін. 

 

Підтримуйте одне одного

Практикуйте зворотний зв’язок у команді та регулярні дзвінки. Висловлюйте думку, коли вас просять і запитуйте, коли необхідна допомога іншого. Адже зараз як ніколи важливо дарувати людям відчуття спільності та єдності! Також допомагають регулярні дзвінки за участі усієї команди: таким чином кожен учасник розуміє, чим займаються люди з інших напрямків. 

Залучайте психолога до командних зустрічей. Українці переживають різні досвіди, і іноді тригерами можуть бути зовсім несподівані речі. Особливо це актуально для учасників організацій зі сходу чи півдня України, які могли бути свідками травматичних подій, мати рідних в окупації, або просто потребують більше простору для того, щоб виговоритися. 

В таких випадках краще залучити психолога. Він надасть фахову підтримку вашим колегам. До прикладу, спеціаліст може брати участь у стратегуванні, яке часто буває напруженим.

Спілкуйтеся не лише про роботу. Ми все більше проводимо час працюючи. Особливо на це вплинув онлайн і постійна доступність, доки ти в мережі. Межі особистого життя та роботи розмиваються. Тому в практику організацій можна вводити спеціальні розмови “про життя поза роботою”. Це стане профілактикою емоційного вигорання та допоможе команді відновлювати life work balance.

 

Онлайн був, є і буде, але…

Продовжуйте контакт зі своєю спільнотою в онлайні. Через відстань і заходи безпеки громадським організаціям потрібно було швидко переводити усю комунікацію в онлайн та освоювати нові інструменти для цього (якщо це не практикувалося до цього). Стає очевидно, що ми будемо продовжувати жити в мережі принаймні ще рік. Тому варто намагатися робити онлайн максимально комфортним. 

Освоюйте гібридні формати взаємодії з аудиторією (і онлайн, і офлайн), щоб охопити якомога більше людей. Гібридні формати допоможуть підтримувати тих, хто залишився, і тих, хто поїхав, а також залучатимуть зовсім нову й часом неочевидну аудиторію.

А офлайн може допомогти боротися з цензурою в соцмережах.Контент про війну Росії в Україні блокують як sensitive content, який суперечить політикам соціальних мереж. Протистояти цьому можуть офлайн-акції. І для цього варто залучати мережу українців в різних містах у світі. 

Комунікуйте про свою діяльність. Не нова думка, але важливо доносити, хто ти й чим займаєшся. У майбутньому це стане основою для нових партнерств та сталості організації. Комунікаційника можна вирощувати з одного з учасників чи учасниць команди або ж залучити професіоналів зовні.

 

Відновлення роботи в нових масштабах

Запуск нових проєктів потребує швидкого прийняття рішень. Зараз радше працюють швидкі запуски, тестування ідей на практиці, аніж детально продумані об’ємні проєкти. Здається, що час довгострокового планування змінився на планування маленькими кроками та роботу над ідеями швидкими циклами.

Швидко відмовляйте, коли бачите “не своє”. Війна вчить пріоритезувати діяльність. В перші місяці повномасштабного вторгнення суспільство сильно активізувалося. Велика увага до України також підвищила кількість пропозицій співпраці. 

Однак не завжди нові партнери та грантодавці можуть пропонувати релевантні речі. Аби не загубитися у великій кількості можливостей, необхідно розуміти свій ресурс та чітко артикулювати цілі того, що робиш і для своєї команди, і для партнерів. Відповідь на питання “щоб що?” можна знайти в розумінні своєї візії. Так команда не витрачатиме сили на недоцільні речі та матиме мотивацію. Важливо завжди “бачити світло” попереду: заради яких змін діє організація? 

Є потреба у створенні прототипів подій чи програм, які можна масштабувати чи швидкопереорієнтувати за надзвичайних обставин. Гнучкість та адаптивність — одні з ключових ознак при продумуванні нових проєктів. До повномасштабної війни було важливіше враховувати локальний контекст. Зараз аудиторії проєктів змінилися, самі організації релокуються. Тому попередній успішний досвід локальних проєктів потрібно універсалізувати, щоб повторити за нових умов.

Українці переїжджають до менших міст і створюють нові запити в маленьких громадах. Наприклад, потребу в соціальних та культурних ініціативах. Підтримка таких людей і популяризація нових форматів/активностей може бути одним із пріоритетів громадського сектору.

Повернення до старих пріоритетів. Підтримка військових, гуманітарні проєкти, допомога в організації прихистків, волонтерська діяльність стали напрямками руху в перші місяці повномасштабного вторгнення навіть для тих українців, які раніше цим не займалися. Але після понад пів року збройної агресії організації поступово повертаються до своїх пріоритетів. А нові активності поєднують зі звичною довоєнною діяльністю. 

Кооперація замість конкуренції. Кращі практики активностей та програм варто передавати іншим організаціям, щоб вони реалізували їх на місцях. Деякі проєкти стали тільки важливішими через війну, на них є великий суспільний запит, який одна організація просто не в змозі задовольнити. Як їх масштабувати ефективно? Співпрацюйте, передавайте напрацювання іншим організаціям. Наприклад, можна адаптувати модель франшизи для соціальних проєктів.

 

Горизонтальні практики та чому вони добре працюють

Горизонтальні структури більш стійкі. Війна зруйнувала не тільки фізичні простори, а й внутрішні процеси в організаціях, показавши їх крихкість. Якщо у вашій громадській ініціативі щось перестало працювати — це можливість вдосконалитися. Немає потреби відновлювати схему, яка виявилася нестійкою. 

Антикрихкості сприяє побудова горизонтальних структур в організації. Коли випадає одна з ланок, інші можуть продовжувати діяти незалежно. Це варто налагоджувати вже зараз як спосіб зарадити майбутнім кризам. 

Деякі рішення можна віддавати локальним командам, особливо якщо організація децентралізована та розкидана по різних регіонах. Люди на місцях часто краще розуміють потреби та актуальність тих чи інших рішень. Розвивайте довіру в команді та поступово давайте більше відповідальності. Також вибудуйте різні рівні прийняття рішень, залежно від їх важливості та впливу.

 

Партнерства: як діяти?

Потрібно чітко доносити свої цінності та принципи діяльності — це сприяє довірі. Репутація і попередні роки роботи допомагали залучати партнерів в перші місяці повномасштабного вторгнення росії. Громадські організації стають голосами, до яких дослухаються міжнародні донори. У тих, кому довіряють за кордоном, зараз є можливість впливати на інформаційну повістку та говорити про важливе, а іноді навіть змінювати процеси (наприклад, комунікувати спрощення грантових заявок, отримувати підтримку “гнучкими” грошима від донорів тощо). 

Зараз важливо вибудовувати взаємодію між новими маленькими ініціативами та більш сталими організаціями та інституціями, які вже існують якийсь час в полі та мають хороші репутацію в Україні та за кордоном. Це допоможе першим не зникнути, а другим — краще досягати нових локальних спільнот.

Час впроваджувати нові інструменти фандрейзингу і співпрацювати з бізнесом. Бізнес зараз як ніколи готовий підтримувати соціальні ініціативи, тому налагоджувати співпрацю з локальними підприємцями — чудова ідея. Розглядайте це як можливість виходу на нові аудиторії та початок нових партнерств. Наприклад, можна домовлятися про передачу одноденного заробітку від бізнесу на проєкт. Для масштабних компаній така інвестиція невелика, а для соціального проєкту — важливий крок. 

Проте завжди пам’ятайте: в такій співпраці важлива прозора звітність задля підтримки гарної репутації організації.

Культурні ініціативи переходять до громадської активності. Це те, що спостерігається від самого початку повномасштабної війни. Проте іноді таким організаціям не вистачає базових знань. Тому обмін досвідом, співпраця та відмова від конкуренції сьогодні набувають ще більшого значення.

Міжнародні організації часто не хочуть підтримувати проєкти щодо військових зборів. В таких випадках важливо комунікувати й доносити цінність цих активностей для організації. Але водночас пам’ятайте: бувають ризики, коли донор може просто відмовитися. 

Деякі громадські організації підтримують партизанів чи добровольчі батальйони, але обирають не розповідати про це відкрито. Тому частина їх діяльності залишається в тіні. 

 

Професіоналізація громадської діяльності

Навчайтеся іноземних мов, щоб підсилювати свої голоси на міжнародній арені. Здається, що це очевидна думка, але на фоні агресії росії проти України вона має ключову роль. Знання мов відкриває доступ до транснаціональних мережевих організацій та донорів, а також дає більше освітніх можливостей та партнерств. 

Постійне навчання — основа розвитку громадських організацій. Контекст швидко змінюється, і командам громадського сектору потрібно освоювати нові навички. Іноді на це не вистачає часу або самоорганізації, тому постійне навчання стане незамінною практикою в робочій культурі. 

Ставте тематичні цілі, надавайте можливість брати відпустку для навчання, діліться отриманими знаннями з колегами, рефлексуйте над своєю роботою та саморозвитком.

Розвивайте соціальне підприємництво серед громадських організацій. Громадські організації мають не соромитися заробляти на ідеях та трансформувати свою діяльність у підприємницьку. Сьогодні суспільство готове підтримувати важливі ініціативи грошима та користуватися продуктами й послугами, які мають додану цінність.

Менеджмент некомерційних проєктів — це робота. Вона потребує певних компетенцій, знань та вмінь. І коли на хвилі високої громадської активності з'являються нові організації, їх треба навчати: багато людей прийшли в цей сектор з інших сфер та не мають управлінського досвіду. Часто менеджери опановують таку роботу інтуїтивно, шляхом спроб і помилок, наслідують інших чи обмінюються досвідом між колегами.

Щось подібне вже відбувалося у 2014 році, проте у значно менших масштабах. 

А що зараз? Сьогодні маємо великий запит до освітнього сектору на створення короткострокових і довгострокових навчальних програм для менеджерів некомерційних проєктів. В управлінні необхідно професіоналізуватися. 

 _____________________

В обговорені взяли участь:

  • Ірина Соловей, президентка громадської організації Ґараж Ґенґ, співзасновниця платформи соціальних інновацій Велика Ідея

  • Марія Тимощук, тренерка та фасилітаторка ГО Інша Освіта

  • Ярина Мельник, заступниця директора платформи Тепле Місто

  • Марія Гаврилова, комунікаційниця платформи Тепле Місто

  • Галина Балабанова, співзасновниця хабу Халабуда в Маріуполі

  • Марія Какуріна, директорка фестивалю, членкиня правління БО «БФ «Артдача»

  • Павло Бестужев, маркетолог, співпрацює з ГО та соціальними проєктами

  • Марина Бессонова, директорка Finnariba

  • Владлен Володавчик, менеджер молодіжній ГО UkrTeenScience

  • Світлана Соловйова, співзасновниця руху Марш Матерів

  • Катерина Войчук, кураторка благодійного фонду Musicians Defend Ukraine, піарниця соціального проєкту Твій сімейний лікар

  • Анастасія Драчук, менеджерка програмного відділу Будуємо Україну Разом.

 

Матеріал підготувала команда платформи Навзаєм
Повернутись до колекції

Активна спільнота, яка сформувалась у хабі Халабуда, стала підтримкою для жителів свого району Маріуполя

Наша особиста гідність співзалежна з гідністю нашого оточення. Не можна бути гідним чи гідною окремо від усіх