• Що таке “Навзаєм Talks”
  
  “Навзаєм Talks” — серія фахових дискусій для спеціалістів (-ок) з культурного, креативного та громадського секторів. Зустріч складається із теоретичної частини від експертів (-ок) та участі в робочих групах.
  
  

Команда структурувала результати дискусії для швидкого огляду того, що відбувається прямо зараз в креативному секторі. 

Про те як виникла ідея нетворкінгової платформи Навзаєм та як трансформувалась в нових умовах читайте в "історіях стійкості" з перших вуст засновниці Томи Лазаренко.

З чим стикається креативний сектор через війну

Через війну український креативний сектор, як і інші сфери, зазнав змін та зіткнувся з викликами. Пошук фінансової сталості, вихід на нові ринки, навички планування в умовах невизначеності та необхідність працювати у психологічному напруженні — це лише кілька з багатьох труднощів, які турбують спеціалістів та спеціалісток зараз.

Що змінилося у креативному секторі, на що орієнтуватися сьогодні та в майбутньому, обговорили фахівці (-чині) на зустрічі Навзаєм Talks. За результатами дискусії зібрана інформація про проблеми, виклики та актуальні тренди в індустрії.

Організатори події: Команда платформи Навзаєм — спільнота для взаємодії фахівців (-чинь) культурної й креативної сфер. Спільнота проводить фахові дискусії, ділиться перевіреними вакансіями та популяризує українські креативні індустрії. Спільнота складається з Telegram-каналу та чату.

Що відбувається зараз?

Український креативний сектор почав переорієнтовуватися на за кордон. Український ринок зараз переживає кризу через повномасштабну війну: відтік талантів, падіння економіки, зниження платоспроможності людей. Це все активізувало процес виходу креативників на ринки Європи, Америки, Азії та Ближнього Сходу. І в цій ситуації географічна розпорошеність людей допомагає процесу (за даними серпневого дослідження Українського Культурного Фонду близько 20% представників культурного та креативного сектору перебувають за кордоном). 

Побудова нових партнерств сьогодні залежить від географії учасників та учасниць команди: робіть ставку на ті країни, де зараз перебувають ваші колеги. Така стратегія дозволяє створювати навіть більше проєктів, ніж в попередні роки. 

Креативники за кордоном виконують просвітницьку місію. Іноземні партнери та журналісти часто звертаються до працівників креативних індустрій щодо коректних наративів про Україну. Через співпрацю з нашими компаніями та організаціями вони формують уявлення про те, що зараз відбувається в країні. Креативники можуть докластися до деколонізації України в інформаційному просторі та головах своїх закордонних колег. 

Перші пів року увага іноземної публіки була повністю прикута до проєктів, які роблять українці. Зараз важливим є питання, як перетворити гайп довкола війни на системну співпрацю. Місія креативного сектору може бути в тому, щоб розповідати іноземцям про талановиту і просунуту країну, яка б не асоціювалася лише з війною.

Залишається моральна дилема, як вибудовувати комунікації про проєкти, доки триває війна і гинуть люди. Усі розважальні формати відійшли на другий план, а у журналістів з’являються важливіші пріоритети та зовсім інший порядок денний. Креативники ставлять собі питання, якою мовою говорити зі своєю аудиторією, щоб їхні меседжі сприймали коректно. 

Креативні бізнеси, які зараз співпрацюють з іноземними партнерами, можуть позитивно впливати на загальний бізнес-клімат країни, а також на її бізнес-привабливість. Україна — пограниччя між різними культурами, але пограниччя — це не провінція, а місце зустрічі. Наша країна завжди була точкою для перетинів, генерацією сенсів для світу. І саме зараз ми у центрі глобальних процесів. Це те привабливе бачення України, яке ми можемо доносити до міжнародних партнерів і до самих себе.

Нові працівники й робота віддалених команд

Більше людей хочуть працювати в креативній сфері.Користуйтесь цим. 

Багато фахівців, що працювали в офлайн-сферах, втратили свою роботу через повномасштабну війну. Зараз вони шукають можливості працювати віддалено і часто пов'язують свою подальшу кар'єру з креативними індустріями (наприклад, діджитал-маркетингом, дизайном, IT чи SMM). 

Але й тут не без складнощів: спеціалісти, які звикли працювати офлайн, не завжди вміють організувати свою роботу в онлайні або бути самозайнятими й активно шукати клієнтів. Саме тому зараз є потреба в програмах навчання для новачків в креативній сфері. Такі ініціативи виникають стихійно й масово, але не завжди дають результат. Чому так? Бо пропозицій роботи для початківців у цьому секторі зараз значно менше, ніж попиту.

Керівникам потрібні зрозумілі інструменти для мотивації віддалених команд. Через стрес війни команди відчувають розфокусованість. Компанії мають розробити свої способи комунікації зі співробітниками, аби робочі процеси були ефективнішими. Ось кілька практичних порад:

• знайте, хто з колег де перебуває, щоб мати змогу об’єднуватися. Створіть мапу та відмічайте свої локації, а на тижневих колах шукайте можливості для офлайн-взаємодії;

• інформуйте про цікаві проєкти, якими займається компанія. Наприклад, анонсуйте рубрику щотижневих новин. Це можуть бути півгодинні зідзвони про те, що відбулося в організації й що планується. Поцікавтеся в людей, що саме вони хотіли б дізнатися про компанію;

• створіть чіткий графік робочих мітингів та зробіть їх тематичними. На одних зідзвонах можна розбирати кейси одне одного, на інших — фокусуватися на розвитку креативу тощо;

• враховуйте різні часові зони, не затягуйте зустрічі, майте на кожну з них конкретні цілі й чіткий таймінг;

• пропонуйте інші цікаві взаємодії: конкурси та нагороди, де люди можуть і позмагатися з іншими, і отримати схвалення колег. 

На чому сконцентруватися?

Підтримуйте свій нетворк. З повномасштабною війною кількість онлайн-спілкування значно зросла (навіть у порівнянні з часами пандемії COVID-19) та витіснила офлайн-нетворкінг. Відчувається втома від нескінченного інфопотоку, тому в онлайні люди часто ігнорують повідомлення від незнайомців. Аби налагоджувати нові контакти, потрібні ситуаційні чи постійні онлайн-події для представників різних сегментів креативних індустрій.

Шукайте більш ефективні формати професійних онлайн-заходів. Зараз недостатньо мати спікера, який щось презентує. Важливо підтримувати горизонтальні обговорення між фахівцями, створювати можливість знайти дотичні історії та краще познайомитися між собою (по аналогії до офлайну, коли ти приходиш на конференцію, а в перерві можеш поспілкуватися з іншими в черзі за кавою).

Більше взаємодійте з конкурентами. Українські гравці креативного ринку конкурували між собою за клієнтів до повномасштабної війни. Тепер важливою стає конкуперація: коли ми не уникаємо конкуренції, коли вона здорова і допомагає компаніям ставати кращими, але в кризові моменти за потреби вміємо кооперуватися й діяти ефективніше.

Які є виклики і як на них реагувати

В креативних індустріях цінується мультидисциплінарність: варто розвиватися у кількох сферах і накладати ці знання на свою роботу. На ринку праці більше цінуються фахівці, які вміють вдало поєднати різні навички. Це дозволяє працювати на стику різних сфер та швидше адаптуватися до змін.

Компетентні працівники завжди потрібні. Навіть попри загальну економічну кризу. Компанії не можуть закрити необхідні вакансії, оскільки існує розрив між потрібними й наявними компетенціями у спеціалістів. Ось чому зараз важливо інвестувати у своє навчання, розуміти, яких навичок не вистачає на ринку, де їх можна отримати, як застосувати у роботі. Потрібно постійно вчитися та забути, що ти можеш в чомусь досягнути вершини.

Кілька навичок, які варто розвивати вже зараз:

• вміння навчати інших колег, вчитися в них і ділитися власним досвідом;

• вміння робити висновки з власної роботи та розв'язувати комплексні проблеми;

• вміння використовувати нові технології у роботі;

• емпатія та емоційний інтелект;

• лідерство та ініціативність;

• стресостійкість і гнучкість;

• навички пітчингу: вміння презентувати себе, донести та аргументувати свою думку.

Мультилінгвальність: однієї англійської недостатньо. Креативники наголошують, що кожна країна має свої культурні особливості. Наприклад, якщо ви хочете мати сталі партнерства з французькими компаніями, треба володіти французькою мовою, тому що французи вважають за краще не використовувати англійську. Багато спеціалістів, які виїхали за кордон або почали активніше співпрацювати з міжнародними партнерами, зрозуміли, що лише англійської для якісної й сталої комунікації недостатньо.

Креативники працюють головою, тому потрібно тримати її в руках :) 

Вміння залишатися стійкими, знаходити ресурс та повертати себе в нормальний стан — основа конкурентоздатності сьогодні. Найімовірніше, кількість стресу і невизначеності не зменшиться найближчим часом. Тому навички життєзарадності (можливість адаптуватися та ефективно взаємодіяти в умовах невизначеності) мають бути в ДНК креативника.

Варто вміти правильно розподіляти свій час та ресурс, адже волонтерство та благодійність ще залишаться з нами. 

Зараз українці активно підтримують боротьбу проти Росії економічно, долучаються до волонтерської діяльності (наприклад, близько 70% опитаних УКФ поєднують професійну діяльність з волонтерською). Разом із тим нам потрібно підвищувати фінансову грамотність, розподіляти бюджет і виділяти відсоток на благодійність, аби це було стабільно, без шкоди собі. Те саме і з плануванням часу на волонтерські ініціативи: краще приділяти волонтерству третину свого часу, але стабільно, аніж швидко вигоріти й фруструватися.

Війна та глобальні тренди в економіці: в якому напрямку рухатися?

Потрібно стимулювати кроссекторальні проєкти: розширювати межі свого сектору і працювати з суміжними. Зараз на перетині старих індустрій з’являються нові. Наприклад, терапевтичні мистецтва, цифрові технології в медицині (терапія онлайн, штучний інтелект для реабілітації людей, що пережили інсульт; протези, надруковані на 3D-принтері тощо). 

Донори все більше підтримують кроссекторальні проєкти, але не вистачає шоукейсів, які демонстрували б приклади вдалої співпраці та надихали на взаємодію. Також не вистачає платформ перетину, де можна поспілкуватися з представниками інших секторів креативних індустрій.

Через повномасштабну війну в Україні може відбутися цифровий ренесанс культурної спадщини у віртуальному просторі. Зі зникненням або крихкістю фізичних об’єктів нам важливо мати віртуальні їх копії та цілі простори, куди можна занурюватися й осмислювати нашу культурну спадщину. 

Повномасштабне вторгнення показало, що в Україні слабкі інституції, але дуже сильні фахові спільноти. Криза підтвердила розрив якості держустанов та людського капіталу. Інституції потопають в корупції, бюрократичності. В той самий час потенціал людей (проактивність, адаптивність, креативність, освіченість, самоорганізованість тощо) дуже високий, і це допомагає нам реагувати на виклики. Можливо, саме зараз варто говорити про побудову адаптивних і гнучких інституцій.

Креативні індустрії —відповідь на ті процеси, які чекають на нас після війни. 

Креативна економіка — це не лише про виробництво та створення робочих місць, але й про якість життя і соціальний вплив (реабілітація людей, які постраждали, комунікація про складні проблеми тощо). Саме у творчій сфері народжуються інновації. Інтелектуальний капітал — складова економіки майбутнього. І його потрібно нарощувати. 

Не варто забувати про глобальні тренди. Креативна економіка чутлива до змін в технологічних, соціально-економічних, політичних та екологічних тенденціях. Глобальні мегатренди впливають на бізнес-моделі, типи зайнятості, розвиток навичок працівників тощо.

Сьогодні персоналізовані сервіси, урбанізація та розумні міста, зміни в мобільності населення, робота з даними, автоматизація та роботизація процесів, штучний інтелект, доповнена реальність, зелені технології тощо — це напрямки, в яких рухається увесь світ, і український креативний сектор не повинен відставати від цих трендів. Креативники мають їх аналізувати та розуміти, на яких навичках варто робити акценти. Щоб діяти локально, мислити потрібно глобально.

Проєкт Навзаєм talks відбувається в межах реалізації #ZMINA_2_0 “Субгранти для культурних проєктів” фонду ІЗОЛЯЦІЯ за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО Культурна Агенція А і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

В обговоренні брали участь:

Катерина Кравчук, дослідниця креативних індустрій та економічного розвитку, співзасновницяLanka.pro. 

Ярослав Белінський, експерт з візуальних комунікацій, засновник ініціативи Design4Ukraine.

Анатолій Попель, CEO Popel Agency, засновник платформи для креативників Cases. 

Ольга Лекова, керівниця студії дизайну та ремонту ARTSTUDIOLEO, засновниця громадьскої спілки "Гільдія Управління Проектами".

Олександр Варениця, директор музичної PR-агенції “Багато Води”.

Євген Величев, Senior designer, Art Director у креативному агентстві Banda.

Калина Бішер, комунікаційниця в Мінцифри, модерація освітніх проєктів в Дія.Бізнес.

Ганна Карнаух, керівниця програм з креативної економіки, Британська Рада в Україні.

Руслана Кручек, співзасновниця та бренд-менеджерка аудіоагенції VP Production.

Ольга Склярова, маркетологиня, продюсерка, працює в сфері онлайн освіти.

Ольга Запухляк, дизайнерка інтер'єру, підприємниця.

Олена Король, організаторка культурних заходів, створення креативних проєктів.

Валерія Мезенцева, арт-директорка в креативній рекламній агенції, працює з правозахисними і громадськими організаціями. 

Марта Кобринович, менеджерка проектів креативної економіки. 

Юрій Поляшко, продюсерка анімаційної студії.

Дмитро Духоборов, маркетплейс українського мистецтва.

Ірина Головацька, засновниця креативного онлайн-осередку misto та смм-загону, розробляє курси для маркетологів.

Тата Савицька, співзасновниця українського простору в Децентраленді (Метаверс), фахівчиня з AR, Metaverse, NFT. 

Олександр Толмачов,  грант-менеджер в Gwara Media

Дарця Тарковська, засновниця агенції з просування артистів Soundbuzz, організаторка конференції Music Export Ukraine.  

Максим Фідош, організатор подій й концертів, засновник продюсерського центру. 

Ірина Колотило, менеджерка TOLOCAR: мобільні мейкерспейси, працює в ГО Центр Ейдос,  арт-менеджерка в Creative Rural Hub. 

Ярина Бусол, PR Specialist at Winner Imports (Porsche, Volvo, Jaguar, Land Rover) 

Слава Сірман, створює фільтри та маски доповненої реальності в Instagram, TikTok та Snapchat, розробляє чатботи для бізнесу.

______

Матеріал підготувала команда платформи Навзаєм

Повернутись до колекції