Як полагодити інтернет?

Як полагодити інтернет?

223 5 хвилин хв. читання
27.12.2016

Своє бачення щодо вирішення проблем анонімності в інтернеті виклав у своєму Linked-In профілі Волтер Айзексон, американський журналіст, автор популярних біографій Стіва Джобса, Бенджаміна Франкліна та Альберта Ейнштейна, президент Аспенського інституту, в минулому – директор телекомпанії CNN та головний редактор журналу Time.

“Велика Ідея” наводить український переклад тексту звернення.

Ми маємо виправити інтернет. Після 40 років існування він почав псуватися – й псувати нас. Це все ще чудовий та чарівний винахід, але тепер тут завелись жучки в фундаменті, кажани в дзвіниці і тролі в підвалі.

Це не одна з тих технофобних тирад, що звинувачує інтернет у перепрограмуванні наших мізків для зниження концентрації уваги до твітера Дональда Трампа, чи з тих проповідей про необхідність піти в офлайн та насолодитись ароматом квітів. Подібні застереження щодо нових технологій існують з тих пір, як Платон вбачав загрозу мистецтву красномовства та запам’ятовування від впровадження нових писемних практик. Інтернет та всі його похідні – прекрасні. Нарікання стосується його занепаду.

Існує помилка в оригінальному дизайні, що спочатку була його притаманною рисою, але поступово, і тепер досить швидко, почала використовуватись хакерами, тролями та іншими зловмисниками: інформація в інтернеті кодується за адресою місця призначення, а не походження. У мережах з комутацією каналів (Наприклад, телефонні мережі - ред.) можна простежити потік інформації чи відстежити джерело її походження, але це не працює у мережах з пакетною комунікацією, якою й є інтернет.

Посилила це архітектура, яку створили винахідники ранніх браузерів для всесвітньої мережі. Вона дозволила блискуче з’єднати всі комп'ютери Землі у мережу та здійснювати навігацію між ними за допомогою гіперпосилань. Але ці посилання були односторонніми: зрозуміло, куди лінки заводять вас, але якщо ви маєте власну веб-сторінку або певний контент, достеменно невідомо, хто відвідує ваш сайт чи використовує контент.

Все це посилило потенціал анонімності: можна коментувати анонімно; перейти на веб-сторінку анонімно; споживати будь-який контент анонімно; з певним зусиллям, відправляти електронну пошту анонімно. І, якщо дізнатись, як потрапити в чиїсь сервери або бази даних, можна робити це також анонімно.

Протягом багатьох років переваги анонімності в мережі переважували її недоліки. Люди почувалися більш вільно у висловлюванні своїх думок, що особливо цінно для тих, хто протистоїть чи щось приховує. Про це говорить відома карикатура 1993 року, опублікована у журналі New Yorker, "В Інтернеті ніхто не знає, що ти собака".

Тепер проблема у тому, що ніхто не може сказати, хто є троль, або хакер чи бот. Або македонський підліток, який публікує звістку про те, що Папа Римський підтримує Трампа.

Unsplash_Chris_Anderson

 

Анонімість отруїла цивільний дискурс, уможлививши хакерство та кіберзалякування, перетворивши електронний лист у спам. Недостатня безпека інтернету дозволила певним російським суб’єктам тепер проникнути й у американський демократичний процес.

Відсутність налагоджених та безпечних процесів ідентифікації в генетичному коді самого інтернету унеможливлює прості транзакції, пошкоджує фінансову цілісність, руйнує бізнес-моделі власників контенту, випускає цілі потоки спаму, і змушує нас використовувати численні паролі і складні схеми аутентифікації, які б спантеличили самого Гудіні.

Трильйони доларів, що витрачаються, та кращі мізки комп’ютерної науки, залучені для вирішення питань безпеки, ймовірніше створюють перешкоди, аніж передумови для продуктивності у деяких секторах.

У Республіці Платона, ми дізнаємося історію про перстень Гігеса. Переверніть його – і ви невидимий та анонімний. Питання, яке ставить Платон: чи той, хто з перстнем, є коректним та моральним? Він стверджує, що ні. Й інтернет довів, що він має рацію.

Мережа вже більше не є місцем для спільноти, більше не є агорою. Кожного дня все більше сайтів прибирають розділи для коментарів.

Якби можна було почати з нуля, ось що було б доцільно зробити:

- Створити систему, яка дозволяє авторам вести переговори з агрегаторами та пошуковими системами, для отримання офіційних виплат при повному або частковому використанні їх контенту, як це втілили ASCAP щодо публічних виступів і радіотрансляцій творів своїх членів.

- Використовувати простий “електронний гаманець” і валюту для швидкого процесу здійснення дрібних платежів для продажу пісень, блогів, статей та будь-якого іншого цифрового контенту.

- Кодувати електронні листи з вихідною адресою.

- Посилити критичні властивості і безпеку на найнижчих можливих рівнях системи, наприклад, в комп’ютерній техніці або мові програмування, замість того, щоб залишати на програмістів необхідність враховувати систему безпеки в кожному рядку коду, який вони пишуть.

- Створити техніку та чіпи, що оновлять ключові принципи пакетної комутації інтернет. За бажанням, пакети можуть бути закодовані або позначені тегами метаданих, які описують зміст та правила використання.

- Більшість інтернет-інженерів вважають, що ці реформи можливі: від Вінтона Серфа, співтворця протоколу TCP/IP, до Міло Медіна з Google та Говарда Шроба, директора кібербезпеки в Масачусетському Технологічному Інституті. "Нам не потрібно жити в кіберпеклі", – стверджує Шроб.

Реалізація вище запропонованих кроків менше справа техніки, ніж вартості і соціальної волі. Деякі люди, зі зрозумілих причин, будуть чинити опір будь-якому зменшенню анонімності, яку вони прикривають ярликом конфіденційності. Тому найкращим рішенням було б створити добровільну систему для тих, хто підтримує перевірену аутентифікацію та ідентифікацію. Не буде примусу у використанні такої системи. Можливість анонімного спілкування чи мандрування просторами інтернету була б збережена. Але ті з нас, хто готовий відмовитись, на той чи інший час, від власної анонімності й не мати справу з іншими анонімними, повинні мати на це право. Так це працює в реальному світі.

Переваг буде багато: легкі та безпечні способи управляти фінансами та медичною історією, малі платіжні системи з якісним функціоналом замість платної реклами. Менше хакерства, спаму, кібератак, тролінгу та анонімної ненависті. І можливість для більш позитивного громадянського дискурсу.


 

Якщо ви дочитали до кінця, і вам подобаються матеріали на Практиках, ще один абзац до вашої уваги:
Ми прагнемо підтримувати якість матеріалів та актуальність тематик. Неспинність у пошуку кращих рішень та нових ідей – один з пріоритетів діяльності Гараж Генг.  Ваша участь підтвердить, що ми рухаємось у правильному напрямку.  Дізнайтесь більше про команду Гараж Генг, яка втілює проект "Велика Ідея", та підтримайте інституційну діяльність організації:


 

Автор
ВЕЛИКА ІДЕЯ — платформа фінансування проектів через Спільнокошт / медіа соціальних інновацій

Як за сусідніми робочими столами працюватимуть чотири різних покоління

Маршалл Розенберг, автор терміну «Ненасильницька Комунікація», говорив, що конфліктів на рівні потреб не існує, вони існують на рівні стратегії задоволення цих потреб.