Дякую, що допомогли зробити фест трошки красивішим

Ця історія почалася із наметового містечка. Минулого року фестиваль мав його за кілометр від музичної сцени. Все було б нічого, якби шлях до наметів прокладався тернистою та горбистою невідомою та неосвітленою дорогою. Добре, що відвідувачі матюкали організаторів не дуже голосно. Але я, як затійник Ше.Fest свою порцію зіпсутої карми за то отримала. Я заблукала в ніч перед фестивалем в пошуках наметового містечка. Більше того – його так і не знайшла. Соромно зізнатись, але зізнаюсь – організатор фестивалю поняття не мав, де ночували гості у Моринцях 2014 року.

Тому було вирішено наступного року шукати інше місце для відвідувачів. Місцеві то завдання виконали. Ближче до весни показали оргкомітету плановану територію під кемпінг. І все було б гарно, аби не страшний, точніше – дуже страшний паркан…

Далі історія продовжилась пошуком художників-стрітарщиків, які б могли б втілити свою творчу ідею на нашу поетичну тему.

Пошуки тривали більше місяця і я знайшла хлопців, які відгукнулись працюватись з тим парканом (зазначу, що почула чимало відмов на різні теми).

Отже ніч 15 червня і я пишу незнайомому хлопці з іменем Тарас (це доля, подумала я! Теж Тарас))) у Фейсбуці повідомлення:

-                     привіт! ви мені треба, як художник)

І далі понеслась… Команда чотирьох хлопців Kickitart таки приїхали в Моринці з Рівного та Львова.

Та намалювали: Віктор Челяда – написи з поезії Шевченка «Бандуристе, орле сизий», Руппельт Віталій та Косіков Антон – кобзарів, Тарас Довгалюк – орла. Тараса Шевченка малювала його землячка – Жана Петренко.

Вибачаюсь за естраду, але ті Шевченкові слова дуже вдало переспівала Ірина Білик.

https://www.youtube.com/watch?v=vPCMd0_y9uk

Оригінал:

Бандуристе, орле сизий!

Добре тобі, брате:

Маєш крила, маєш силу,

Є коли літати.

 

Т. Шевченко

Гроші Спільнокошту власне і пішли на цю інсталяцію і друге життя паркану – на проживання, доїзд, харчування, фарбу, валики та інші потреби художників для того малюнка.

Також частинка грошей пішла на роздрукування робіт Михайла Дяченка із серії «Хрещені Вогнем».

Ми долучили до події інших художників, які провели серію майстер-класів, виставили свої роботі, показали своє бачення Шевченка і допомогли зрозуміти Шевченка-художника.

 

Дуже дякую кожному, хто допоміг нам зробити фестиваль трошки кращим. Уклін всім фондаторам :)

З повагою, Юлія Капшученко-Шумейко

Читай також

comments powered by Disqus