Режисер фільму про дружбу і співтворчість із Леонідом Кантером

Ярослав Попов у день народження Леоніда Кантера написав у своєму Facebook:

«Отримати передсмертного листа - велика рідкість. Але мені "пощастило". Лист надійшов разом із довгоочікуваною прем'єрою фільму "Міф" у Парижі. Прем'єру і фільм створив Леонід Кантер, не сам, але був командиром. Це була сакральна вершина мистецького шляху фільму - повернення загиблого оперного співака Василя Сліпака до Франції в іншій якості, цифровій. 


За три дні до цієї прем'єри Леонід зробив постріл у себе. Мій близький друг, із 22 річним стажем дружби у фізичному стані. Усі ці роки ми вчилися один в одного, і це - найцінніше. Зробив він цей постріл із того автомата, з якого так і не вистрілив у Донецькому аеропорту, бо був там дуже зайнятий зйомками фільму "Добровольці божої чоти". Він знімав також в останні свої години. Ну от, нема де режисера подіти! 

Ще років 10 назад Льонька казав мені, що коли його не стане, я буду робити фільм про нього. Жартував, я думаю. А от мені зараз не до жартів. Бо я роблю цей фільм, "Людина з табуретом". Починали ми удвох. Леон не збирався бути режисером у цьому фільмі, він був продюсером і головним героєм. Та стався потужний форс-мажор, історія героя набуває складних видозмін. У нас є талановита команда, але потрібні додаткові час та гроші. Велика мрія Леоніда вже близька до втілення. Це буде яскравий фільм про неймовірну подорож крізь дві Америки, фільм про пошуки щастя, про переслідування мрії і про планетарний патріотизм. 



У своєму прощальному листі Леонід попросив, аби цей фільм був про Любов. А як же ж! Вірний мій друже, для всіх своїх ти завжди і був таким! Деякі складнощі у взаєминах з тобою - це як піщинка у Ганзі, порівняно із потоками співтворчості і добра. Ти містифікувався за обрій, і перед цим встигнув сильно змінити моє життя, вар'ят! Тією любов'ю, що ти збирав і віддавав, ми наповнимо увесь фільм, звісно, додамо ще й усю свою, мало не буде. :)  
А ти, як набігався, то відпочинь, які проблеми. Відпочинь собі в Африці... упс... мовчу.»

Читай також

comments powered by Disqus