Як організовуємо наші поїздки

Протягом минулого року ми з'їздили у десять мініекспедицій: на Чернігівське і Волинське Полісся, Покуття, в Карпати і на Луганщину. Розповідаємо про те, як організовуємо ці поїздки. 

Що робимо до експедиції

Як обираємо село. Спершу обираємо регіон. Це залежить від того, скільки часу маємо, чи можемо обрати поїздку далеко, чи шукати щось ближче. Під регіоном маємо на увазі переважно не область, а етнокультурні регіони (наприклад, Буковина, Волинь, Чернігівське Полісся тощо). Хоча і в межах одного регіону часто існують різні стилі сільської архітектури — хати різняться від села до села.

Добираємося до села громадським транспортом, тому наступний крок — логістичні лабіринти і комбінування потягів, електричок, автобусів. Обираємо таке село, до якого буде можна дістатися на громадському транспорті. Або конем.

Можемо обрати дуже відоме село або зовсім невідоме. Орієнтуємося не на музейні хати, а на живі села, жилі хати і господарів, з якими можемо говорити. Разом із тим, коли нам радять місцеву знаменитість, порадою скористаємося. Так сталося з Марією Іллюк із Дземброні та Михайлом Дідишиним з Космача. 

Як збираємося в поїздку. Складаємо в рюкзаки техніку (камера, штатив, диктофон, зарядні пристрої), розраховану на кількість днів їжу (вівсянка і кус-кус, консерви, хліб, сир, солодке, чай і кава). Деколи беремо з собою газовий пальник і посуд, деколи в цьому немає потреби. Влітку до цього набору додаватимемо деколи намет і все, що треба для ночівлі в ньому. 

Що робимо під час експедиції

І ось ми вже приїхали в село, скинули зайві речі там, де ночуємо, і виходимо на польову роботу.

Тут величезну роль грає випадок. Можна прямувати до “зіркового” жителя села і дорогою випадково розговоритися з кимось непримітним, і це буде найцікавіша розмова. Заговорюємо до людей у сільському магазині і на вулиці. Заходимо до хати, яка нам сподобалася, стукаємо у браму, гукаємо “Добрий день”, “Славайсу”, “Здрастє”, — залежно від регіону. Пояснюємо, що шукаємо і далі розмова або клеїться, або ні. Частіше так.

Найскладніше тут — пояснити, що ми шукаємо і що хочемо почути. Не скрізь людям зрозуміло, що мета зробити книжку про них виправдовує далеку і складну поїздку в їхнє село. Тому доводиться шукати простіші слова, повторити вдруге, розповісти більше про себе. В одному селі ми проводили від одного до трьох днів. Краще, коли днів кілька і можна прийти до людини вдруге.

Що робимо після експедиції

Повертаємося з кількома годинами записів аудіо і гігабайтами фото. Потрібно це все обробити і дещо опублікувати в соцмережах — як правило, це займає час до наступної експедиції. А потім історія повторюється.  

На фото ми в селі Космач у Карпатах.