Це просто аррр!

В кількох селах Білгород-Дністровського району хати мають специфічний декор. На фронтонах, або як старші місцеві кажуть, «хронторах», — леви, олімпійські ведмедики й олені (або ж дикі кози, як деколи кажуть ті ж старші місцеві). Цей наїв-арт настільки нетиповий для сільської хати, що кожен, хто це побачить, мусить спитати себе: що це значить?

Ми теж поставили це запитання спершу собі, а потім жителям Успенівки, де різні породи левів, дикі кози, ведмеді і білочки є ледь не на кожній хаті, поруч із датою будівництва чи ремонту: від 1950-х і до 1980-х. На відміну від інших сіл, де хати оздоблюють такими фігурами, в Успенівці всі тварини виділені кольором, їхні очі закцентовані блискучими камінцями чи фарбою, а окремі леви мають виразні (і кумедні) ікла.

Отож, ми запитали, і відповіді були такі. Перший варіант: до Успенівки люди переселилися з кількох сіл Орловської губернії Російської імперії, і різні родини мали такі позначення, і так робили на хатах, аби знали, де хто живе. Другий варіант: то раніше багатії були, ото вони таке робили. Третій варіант: та просто так, для красоти.

Жоден із варіантів не виключає інших. Але чомусь найбільше схожий на правду третій. Всі ми хочемо надавати значення якимось речам, які не можемо зрозуміти. Вигадуємо легенди для походження назв міст і сіл, коли не можемо собі їх пояснити. От і успенівські леви хочеться пояснити, коли немає вже в живих майстрів, які їх робили.

Імовірно, жодного тотемічного значення ці леви і олені не мають і не мали в роки створення. Переконуєшся в цьому, коли в сусідніх селах, Новоселівці та Зорі, бачиш таких самих тварин, тільки вже без такої зворушливої уваги до них: не розфарбовані, сірі, знехтувані.

Але так само ймовірно, що все значно глибше. Що вже самі повоєнні майстри не пам’ятали, звідки ті леви взялися, але вони не на голому місці виникли. В селах завжди є спокуса бавитися аматорською етнографією. Припиняємо це діло, краще гляньте на фото — навіть якщо тут немає давніх символів, креатив майстрів і пізніше вигадливість власників, які цих левів розмальовували, заслуговує бути увічненим у фото.