Сучасне місто розвивається дуже швидко, в прямому сенсі розростаючись вгору і вшир. Чиновників і бізнес цікавлять, в першу чергу, мегапроекти, реалізація яких помітно змінить життя міста і не завжди в кращий бік. У свою чергу, професійні планувальники думають над стратегіями довгострокового розвитку міста, вирішують глобальні завдання.
У багатьох містах приймаються плани, які фіксують життя міста на 20 років вперед, що при сучасних темпах розвитку немає сенсу. При цьому, у планувальників не завжди є інтерес або завдання спускатися на рівень кварталу, вулиці, будинку. Але де у всій цій схемі люди?
На противагу гігантизму почала набирати популярність «теорія малих справ» – маленькі локальні дії, які можуть призвести до великих та глобальних змін як у місті, так і в суспільстві. По всьому світу з’явилося багато проектів, націлених на залучення жителів у процес зміни життя в місті, застосування «низових» інструментів для перетворення міського середовища.
У даного явища з'явилося відразу декілька назв – tactical urbanism, handmade urbanism, DIY urbanism, quirella urbanism, pop-up urbanism і т.п.
Зміст один – потрібно зробити швидкі зміни, при цьому залучаючи місцевих жителів у процес несанкціонованого перепланування міста. Подібні дії не потребують багато грошей і ресурсів, а їх результат помітно одразу. Основне завдання – показати мешканцям, що від них залежить багато що.
Хоча «Теорія малих справ» застосовується в багатьох країнах і континентах, де обростає своїми рисами та особливостями, термін «тактичний урбанізм», як альтернативний шлях планування міста, сформулювали близько 2010 року в США. Тоді ж з'явилася однойменна серія публікацій, яка дала визначення і перерахувала ряд успішних прикладів, як доказ ефективності даної теорії для покращення життя в місті.
Авторами публікації Tactical Urbanism виступила міждисциплінарна команда The Street Plans Collaborative. На сьогодні ця публікацій нараховує кілька видань, зокрема Tactical Urbanism Vol. 1 та Vol. 2. Наведемо кілька прикладів практик, які відносяться до «тактичного урбанізму».
Бомбінг стільцями (Chairbombing)
Виробництво стільців з непотрібних палет та подальше несанкціоноване розкидання їх по місту. Команда Do Tank з Брукліна використовувала цю тактику для виготовлення меблів для різних вуличних заходів, що носило тимчасовий характер. Згодом стільці залишилися на вулиці назавжди поряд з кафе Blue Bottle Coffee в одному з районів Брукліна. Тактика переслідує одразу кілька цілей: екологічна переробка викинутого матеріалу, створення об'єктів міської інфраструктури та середовища для спілкування між мешканцями міста.
Відкриті вулиці (Open streets)
«День без авто» – на один день вулиці багатьох міст по всьому світу перекриваються для руху автомобілів і надаються пішоходам, велосипедистам, скейтерам, ролерам і для проведення різних інших заходів. Перша подібна акція пройшла в Сіетлі в 1965 році. Тактика створює простір у місті для людей і про людей.
Створення парків (Park(ing))
«День парк(інг)у» – на один день у багатьох містах порожні або малопопулярні парковки «захоплюють» для перетворення їх в міські зелені точки для відпочинку. Початком такої акції послужила ініціатива бюро Rebar з Сан-Франциско, співробітники якого свавільно трансформували паркувальне місце в міні-парк на 2,5 години. В результаті тисячі людей по всьому світу, надихнувшись результатом, повторили досвід. Практика сподобалася городянам, так з'явився Park(ing) Day.
Алея букіністів в ПарижіАвтори публікацій Tactical Urbanism також дають цікаву історичну довідку про Алею букіністів з Парижа, чим доводять, що тактичний урбанізм – річ не нова. Алея букіністів в Парижі з'явилася на початку 16 століття і стала попередницею поп-ап (тимчасовим) магазинам, фудтракам і т.п. Книготорговці нелегально почали збиратися уздовж берегів Сени і продавати свій товар. Незадоволені цим власники книжкових магазинів домоглися заборони вуличної торгівлі. Але книги на вулиці все одно продовжували продаватися і головне, що це подобалося людям. Через кілька століть влада міста вирішила легалізувати вуличну торгівлю книгами, виділивши під неї спеціальне місце і придумавши спеціальні бокси, куди ховали книги в кінці дня. У 2007 році Алея букіністів була внесена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це самий повільний приклад «тактичного урбанізму», який розвивався протягом кількох століть, але отримав найвищу оцінку, ставши офіційною культурною гордістю цілої країни. |
Злом реклами (Ad-busting)
Створення чогось корисного для жителів міста з існуючих рекламних щитів. Наприклад, команда Do Tank запустила проект WeSee.Us. У реальному часі перехожі могли анонімно завантажити зі свого телефону будь-яку фотографію району. Потім фотографії виставлялися на порожньому рекламному щиті. Замість нав'язування якогось продукту, рекламна інфраструктура була використана, щоб дати жителям можливість показати один одному їх власне місто.
У публікаціях Tactical Urbanism Vol. 1 і Vol. 2 також дається пояснення, чому «низові» ініціативи можуть виступити як альтернативний спосіб планування міста, який має довгострокові перспективи. Саме ці перспективи, на думку авторів публікацій, відрізняють даний підхід від філософії D.I.Y., яка націлена на «тут і зараз» і не завжди має мету перетворитися на щось більше і постійне.
Тактичний урбанізм – це своєрідна лабораторія для несанкціонованих експериментів «знизу», які здатні прийняти форму легальних державних програм. Громадянські ініціативи можуть привернути увагу до проблеми більшої кількості людей, не залучених в процес активних дій, сформувати суспільний запит на зміну і згодом знайти підтримку у адміністрації міста. Крім того, влада може використовувати результати тимчасового експерименту для запуску своїх пілотних і тестових програм.
Багато прикладів по світу показують, що цивільні «низові» ініціативи – це важливий інструмент зміни не тільки міського простору, а й суспільства, який здатний вирішити соціальні та політичні питання, сформувати нові свідомість небайдужого мешканця міста і країни. Тому що за кожною невеликою ініціативою стоїть зміна, яка призводить до нової ініціативи і нової зміні. Навіть маленьке рішення великої кількості людей може мати значний результат.
Марійка Семененко
МістоДія / connecTABLE
Матеріал створено в рамках програми «Код Міста». Це довгострокова програма, що відбувається на перетині інтересів людей культури, аналітиків, бізнесів, а також державних діячів, які займаються розвитком міст.