10 чудових прикладів людяних міських ініціатив – знаки для пішоходів, партисипаційний бюджет, шеринг міської власності, глибинний мапінг...

Щоб сповна реалізувати свій потенціал, розумні міста мають сконцентруватись не лише на технологіях, але і на мешканцях, що живуть в них.

Традиційно розумні міста надають особливого значення технічному оснащенню: Інтернету речей, «великим даним» (“big data”) і прогресивним обчисленням, натомість потреби людей і виклики, з якими вони стикаються щодня, живучи в місті, здаються менш важливими.

Окрім цього, вони наголошують на маркетингу і промоції за рахунок практичних свідчень і тестування рішень у реальному світі. Багато ідей розумного міста зазнають невдачі і не виконують обіцяного, таким чином, поєднуючи високі витрати і низький результат.

Читайте також: #Новітерміни: Міський протокол

Звіт організації Nesta «Докорінне переосмислення розумних міст» досліджує, як багато міських урядовців сьогодні намагаються реалізувати їх правильно, втілити сповна потенціал нових цифрових технологій, не повторюючи помилок минулого. Вони шукають відповіді, які залучали б громадськість як для формування технологій, так для їхнього запровадження; рішення, які є дешевшими і модульними – тут важливо знайти докази, а не «крутість», нав’язану рекламою.

Успішні розумні міста майбутнього будуть поєднувати найкращі аспекти технологічної інфраструктури, особливо виокремлюючи з найбільш високим потенціалом «спільні технології» – ті, що створюють можливості для кращої співпраці між урбаністичними спільнотами, мешканцями і міським урядом.

Нижче – 10 прикладів ініціатив розумного міста, орієнтованих на людей, які займаються саме цим.

1. Пета-Джакарта

У 2014 році Джакарта започаткувала свій план розумного міста. Уряд провінції Джакарти розробив Платформу розумного міста (Smart City Platform), яка містить додаток Qlue для запитів і повідомлень; мапу повеней, що підтримується завдяки краудсорсингу і дозволяє мешканцями поширювати інформацію про повені через Твіттер Пети-Джакарти; а також краудсорсингове регулювання транспорту – інструмент на базі Waze, навігаційного додатку Google.

Фокусуючись більше на мешканцях, аніж на розумній інфраструктурі і оснащенні, Джакарта здатна розбудовувати свої унікальні особливості – те, що місто «твітить» більше, ніж будь-яке інше місто у світі, в результаті продукує величезну кількість даних, необхідних для дослідників і офіційних міських представництв.

Пета-Джакарта (PetaJakarta – «мапа Джакарти» індонезійською) була розроблена дослідниками Університету Вуллонгонг в Австралії спільно з Агенцією з критичного менеджменту Джакарти. Повені є головною проблемою в місті, де щороку тисячі людей змушені залишати свої домівки. Завдяки повідомленням окремих мешканців у Твіттері вдається створити мапу реального часу, яка відслідковує затоплення у місті.

2. Набір розумного містянина

Недорогий сенсорний комплект, який дозволяє людям вимірювати місцеві показники, які стосуються довкілля – такі як вологість, шум, забруднення повітря.

У традиційному баченні розумного міста тисячі дорогих сенсорних пристроїв, встановлених професіоналами по всьому місту, збирають інформацію про все – від якості повітря до трафіку машин і людей. Однак такі вимірювання і картування якості повітря можливі завдяки самостійній участі звичайних людей.

Набір розумного містянина (The Smart Citizen Kit) можна встановити на будь-якому місці поза будинком – на балконі, підвіконні, на даху. Одного разу встановлений, пристрій може передавати дані через Wi-Fi до SmartCitizen.me, відкритої платформи, де інформація поширюється, утворюючи краудсорсингову мапу довкілля з міст по всьому світу.

У майбутньому такі дані можна буде використовувати для впровадження професійних сенсорних мереж, а збір інформації стає набагато дешевшим. Інша мета таких пристроїв – краща обізнаність мешканців щодо міського довкілля, щоб це знання впливає на рішення щодо своєї поведінки і вимог до уряду вжити заходів.

3. Мадам Мер, я маю ідею

Мер Парижа Анна Ідальго досліджує, як заохотити містян брати участь у вирішенні, на що місто має витрачати гроші.

Париж затвердив партисипаційну бюджетну схему «Мадам мер, я маю ідею» (Madam Mayor, I have an idea), яка з 2014 по 2020 розподілить 500 млн. євро між проектами, які запропонували мешканці міста. На сьогодні це наймасштабніша ініціатива такого типу у світі.

Найбільш популярною пропозицією, яка набрала 21 тис. голосів, є реалізація 41 проекту з розвитку вертикального саду вздовж стін будинків по всьому місту. Місто зобов’язалось інвестувати 2 млн. євро на ці проекти. Інші популярні проекти включають встановлення станцій з переробки, сади у школах і коворкінги для студентів та підприємців.

Пілотна фаза кампанії, що стартувала 2014 року, набрала вже понад 5 тис. пропозицій. Оскільки голоси та пропозиції можна надсилати лише онлайн, по всьому місту було організовано фізичні зустрічі, аби переконатись, що думка похилих людей також буде врахована.

4. Спільне місто Сеул

Ініціатива Sharing City Seoul затвердила і надали гранти для 50 «спільних» проектів, направлених для людей, які не бажають купувати речі, які вони рідко використовують.

Затверджені проекти ранкують від місцевої компанії спільного користування автівками SoCar і веб-сайту Billiji, який дозволяє людям ділитись речами зі своїми сусідами, до схем, які допомагають студентам знайти доступне житло у постійних мешканців, які мають вільну кімнату.

Таким чином, міста заохочують краще використовувати свої активи, наприклад, паркувальні місця, офісні простори або інструменти. Для громадських зустрічей та подій Сеул відкрив майже 800 міських будівель, з числа тих, які в цей момент не використовують за призначенням. Міський уряд має відігравати важливу роль на шляху зміни культури і поширення ідеї, що необов’язково бути власником певних речей, щоб мати можливість їх використовувати.

5. Об’єднання кварталів

Сінгапур експериментує з можливостями більш ефективного використання ресурсів міста.

BlockPooling – соціальна мережа для спільнот у Сінгапурі розроблена 2013 року завдяки гранту від уряду. Її мета – створити для сусідів можливість ділитись майном, пропонувати або просити про якісь послуги.

Платформа має подвійну мету – зміцнення спільнот у Сінгапурі і використання ресурсів більш ефективним – це є можливим завдяки кільком унікальним особливостям.

Наприклад, функція позичення використовує поштові коди, аби допомогти людям знайти тих сусідів, які мають предмети, щоб поділитись або позичити. Це також допомагає людям спілкуватись одне з одним в їхньому кварталі, коли вони шукають поради, або хочуть запросити на свою подію тощо.

6. Кращий Рейк’явік

Міська рада Рейк’явіка ініціювала обговорення найбільш популярних ідей, які можна знайти на сайті Better Reykjavik, і вирішити, чи достатньою є політична підтримка для їхнього втілення.

На сьогодні майже 60 % мешканців міста скористались платформою, а місто витратило 1,9 млн. євро на розвиток більш ніж 200 проектів, заснованих на ідеях містян.

«Кращий Рейк’явік» побудовано на веб-платформі Your Priorities, розробленою Фундацією мешканців Ісландії. Платформа дозволяє ісландцям розвивати і розподіляти пріоритети серед ідей, та вирішувати, які з них потрібно реалізувати.

7. Майнкрафт: Квартал за кварталом

Завдяки проекту «Квартал за кварталом» (Minecraft: Block by Block) Програма Організації Об'єднаних Націй з населених пунктів іMojang. Розробники популярної онлайн-гри Майнкрафт, досліджують, як можна використати гру, щоб дізнатись, якими люди хочуть бачити свої міста в майбутньому.

Використовуючи цю гру, мешканці можуть побудувати прості 3D моделі своєї спільноти. Це простий та ефективний спосіб візуалізувати майбутні розробки і досягти компромісу всередині ком’юніті.

Наприклад, в Гаїті в рамках проекту працювали з групою рибалок, які не вміли ані читати, ані писати, і ніколи не користувались комп’ютером. Вони використали програму, щоб візуалізувати зміни, які вони б хотіли бачити в регіоні, який постраждав від повені. Використовуючи Майнкрафт вони побудували нову дамбу, також запропонували створити в регіоні публічні туалети. Згодом це було перетворено на план для архітекторів.

8. Мапа для коліс

В епоху Google-мап можна легко припустити, що наші міста є цілком дослідженими.

Однак досі багато важливих аспектів міста не винесено на карту: як легко пересуватись містом? Чи це безпечний шлях для велосипеда? Чи є ця зона доступна для людей на інвалідному кріслі? Це лише кілька важливих питань, відповісти на які може допомогти краудсорсингова мапа.

Наприклад, «Мапа для коліс»  (Wheelmap) є онлайн-картою, розробленою німецькою громадською організацією Sozialhelden. Ця мапа дозволяє людям поширювати інформацію, наскільки доступними є місця для осіб на інвалідному кріслі. З 2010 року користувачі позначили 500 тисяч локацій по всьому світу.

9. Прогуляйся своїм містом

Ходіння пішки є найбільш певним способом прогулянки містом. Це також найбільш ефективний і справедливий спосіб використання міського простору.

Сьогодні найбільші міста більше спроектовані для транспорту, аніж для пішоходів. Цифрові технології дозволяють людям наголосити, що міські вулиці було збудовано також для них, не лише для автомобілів.

У більшості міст вуличні знаки розраховані на водіїв і часто не показують, наприклад, найшвидші маршрути для пішоходів. «Прогуляйся своїм містом» (Walk [Your City]в США виробляє знаки, які пояснюють, як багато займе часу дістатися пішки до найбільш популярних місць.

10. PiMi Airbox

Недорогий датчик з оцінки якості повітря, який дозволяє створити краудсорсингову мапу з забруднення повітря всередині будівель в Пекіні.

PiMi Airbox, розроблений в Tsinghua University, є одним з найбільш перспективних прикладів технології зі збору даних з забруднення повітря. Індивідуальні прилади досягають набагато вищого рівня точності, ніж звичайні дешеві сенсори. Окрім цього, вони завантажують всі дані до краудсорсингової мапи з забруднення повітря всередині пекінських будівель.

Поки дослідники розробляють мапу з забруднення повітря в місті, волонтери, які розміщують пристрої у себе в будинках, є не менш зацікавленими, бо дізнаються, якою є якість повітря всередині їхніх домівок. 

Nesta.org.uk

Переклад: Дарина Ніколенко


Код Міста

Матеріал створено в рамках програми «Код Міста»Це довгострокова програма, що відбувається на перетині інтересів людей культури, аналітиків, бізнесів, а також державних діячів, які займаються розвитком міст.


Автор
ВЕЛИКА ІДЕЯ — платформа фінансування проектів через Спільнокошт / медіа соціальних інновацій

У якому суспільстві ми житимемо через тисячу років

«Ми стадні тварини і залишаємося ними тому, що в стаді маємо більшу силу. Поодинці ми мало чого варті. Ні як поодинокий хуліган, ні як поодинокий чернець, ні як поодинокий солдат. У всякому разі, у більшості випадків. Тому ми об’єднуємося наперекір всьому неоліберальному прагненню до індивідуалізму».