Огляд трендових сервісів, що об’єднують людей навколо раціонального використання ресурсів.

Якщо ви приїхали в незнайоме місто, вам необов’язково зупинятися у готелі, звертатися у прокатну компанію в пошуках локального засобу пересування, користуватися послугами екскурсійного бюро. У сучасної людини є доступніша і душевніша альтернатива. У багатьох містах США і Європи вже є люди, готові здати вам власні квартири, позичити свій автомобіль чи велосипед та познайомити з містом. У свою чергу, доки ваше власне майно простоює вдома без діла, ви можете трохи підзаробити, запропонувавши його у користування тим, хто цього потребує.

У світі з’являється все більше сервісів, що уможливлюють поширення найрізноманітніших товарів і послуг напряму між людьми, без посередництва спеціалізованих інституцій. Ця тенденція одержала назву «спільне споживання» (collaborative consumption) або «економіка спільного користування» (sharing economy). Її центральний принцип полягає в тому, що важливіше мати доступ до благ, аніж володіти ними.

Ще на початку 2000-х завдяки Інтернету почала активно розвиватись «економіка дарування», що базувалась на принципі безкоштовного доступу до благ. Такі явища інформаційної сфери, як файлообмінні мережі, програми з відкритим кодом та Вікіпедія, ставали прототипами систем соціальної взаємодії: мереж гостинності Hospitalityclub та CouchSurfing, буккросингу та посткросингу, різноманітних спільнот обміну подарунками та «віддам задарма». Але найновіша тенденція – це проекти, що поєднують ідею спільного користування благами та комерційний потенціал.

 

Одним з найуспішніших піонерів на цьому ринку став сервіс AirBnB, запущений у 2007 році. Ця мережа дозволяє орендувати помешкання від господарів на будь-який смак та гаманець у 192 країнах та 30 тисячах міст світу. Будь-яка людина може запропонувати на сайті своє житло, від кімнати до маєтку, і самостійно встановити на нього ціну. Оскільки мова йде про те, щоб впустити незнайомців у приватний простір, дуже великого значення набуває встановлення довіри. Цьому сприяють рейтинги і відгуки на сайті, а також попереднє спілкування між господарями та гостями, до якого закликають засновники проекту. Окрім того, AirBnB забезпечує господарям майнову страховку до $1 млн. Величезна популярність цього сервісу заохотила багатомільйонні вкладення у нього з боку інвесторів, а також сприяла стрімкому поширенню цієї моделі.

  

У 2009 році ідея спільного і взаємовигідного користування благами поширилась на автомобілі з появою сервісу Getaround. Його засновники стверджують, що ставлять на меті розв’язати проблему надлишку автомобілів: сьогодні у світі близько мільярда авто, а через 10 років, згідно з прогнозами, їх буде вдвічі більше. Але дані свідчать, що середньостатистична машина у Північній Америці та Західній Європі використовується лише 2 години на добу, тобто простоює понад 90% часу. Практика каршерингу, або короткострокової оренди автомобілів від людини до людини, дає змогу подолати економічну та екологічну нераціональність цієї ситуації. Протягом своїх незайнятих годин «залізний кінь» може слугувати комусь іншому. Відповідно, власникам авто каршеринг приносить заробіток, що може покривати поточні витрати на автомобіль, а винаймачам дає змогу обійтися без купівлі машини. Звідси випливають важливі суспільні переваги каршерингу – зменшення кількості автомобілів на дорогах та зниження викидів вуглекислого газу.

Згідно з підрахунками, одна машина, що здається напрокат, функціонально заміщує 15 машин в особистій власності. Більш того, учасники каршерингу, які пропонують свої автомобілі в оренду, в цілому їздять на 30% менше, приймаючи більш раціональні рішення щодо необхідності використання авто. По духу каршеринг близький до більш давньої практики share a ride, що уможливлює пошук попутників під час поїздок. Він стрімко набирає обертів, поширюючись світом, і вже можна говорити про його значний соціальний вплив (тут багато красномовної інфографіки). А минулого року з’явився аналогічний сервіс для велосипедів – Spinlister. Поки що він функціонує лише у Нью-Йорку і Сан-Франциско, але немає сумнівів, що це лише питання часу.

Знаходячись на піку актуальності, економіка спільного споживання знаходить все нові і нові сфери застосування. Вже зараз вона дозволяє брати на прокат майже будь-які речі (фотоапаратуру, музичні інструменти, електроприлади, туристичне спорядження, робочі інструменти тощо), користуватися чужими гаражами, віддавати домашніх тварин на тимчасове піклування, одержувати кредити. Принципи нової економічної моделі органічно поширились і на нематеріальні блага – знання, навички, досвід, час.

 

Наприклад, такі сервіси, як Skillshare, дають змогу кожному бути вчителем або учнем – звичайні люди пропонують тут навчальні курси від програмування до кулінарії. На сайті MaestroMarket носії певного таланту або унікального досвіду дають експертні поради з підприємництва, письменницької майстерності чи дитячого виховання. За допомогою сервісу Gumroad можна без посередників продавати продукти своєї творчості – музику, відео, комікси. Мережа Taskrabbit дає змогу наймати помічників для виконання різноманітних повсякденних справ. А на сайтах Gidsy та Vayable можна знаходити екскурсії та різноманітні автентичні заняття, організовані місцевими жителями у різних містах світу.

Усі ці мережі функціонують як децентралізовані ринки, де кожна людина може опинитись на боці як попиту, так і пропозиції. Вони пропонують демократичну альтернативу монополії спеціалізованих інституцій – магазинів, готелів, шкіл. З одного боку, це відкриває значно ширший доступ до матеріальних і нематеріальних благ, ніж будь-коли, а з іншого – призводить до поширення низового підприємництва і зменшує роль корпорацій. Загалом, практика спільного користування зсуває суспільство у бік відкритості і взаємопроникності. Вона сприяє встановленню довіри між незнайомцями і розвиває навики соціальної взаємодії. Більш того, ця модель несе в собі філософію, що заохочує не прив’язуватися до речей і не ототожнювати себе з предметами, якими володієш. Можливо, суспільство нарешті демонструє готовність подолати хворобливе споживацтво і проявити екологічну свідомість та соціальну солідарність.

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Ксенія Семенова: «Ми надзвичайно вдячні нашим донорам, партнерам, волонтерам іншим волонтерським організаціям і фондам, які вже 8 років працюють та об’єднують спільноти, щоб Україна перемагала. Саме оця об’єднаність українців та жага до життя допомагає нам також ставити все амбітніші цілі.»