Доки різні країни приймають законопроекти, проводять з’їзди і засідання, щоб задокументувати свої наміри вирішити катастрофічну ситуацію із засміченням, найактивніші люди в цілому світі намагаються на локальному рівні знайти рішення проблеми, бо переконані, що навіть малими кроками можна досягнути масштабного успіху.

Вже зараз вчені волають про те, що до 2025 року на кожні 3 тонни риби у світовому океані буде 1 тонна пластику, а в 2050 році вага пластику перевищить вагу риби. Таке невтішне майбутнє для нашої планети спрогнозували World Economic Forum та McKinsey & Company.

Читати ще: PROсміття. Побутові відходи

Вже кілька років над питаннями вичищення довкілля від небезпечних відходів займаються ентузіасти в різних країнах. Більшість із них працюють за принципом — винайти спосіб, яким могли б скористатися всі охочі. Дехто думає ще й про те, як не лише „запалити“ якомога більше людей ідеєю порятунку Землі від сміття, а й знайти методи для максимальної користі з нього.

Океани сміття в океанах...

Щороку в океан вітром заносить вісім мільйонів тонн плавучого сміття. Разом із пляшками вони утворили п’ять гігантських островів: по два в Тихому і Атлантичному океанах, і один — в Індійському. Загалом це 13 мільйонів кілометрів сміття, що майже в півтора рази більше за територію США. Щоб очистити океан відомими методами, людству потрібно було б потратити 70 тисяч років.

Ще в 2015 році 20-річний голландець Боян Слет винайшов геніальний метод очистки океану: платформу, схожу на морського крилатого ската. Хлопець збагнув, якщо розставити ці пастки в правильних місцях, то течія сама прижене сміття до них і воно всмокчеться в отвори, де подрібниться і складується. Пристрій заряджається індивідуально сонячними батареями, тож не потребує додаткового обслуговування.

Вже за п’ять років за допомогою цього ската-сміттєлова океан можна буде очистити наполовину. Це коштуватиме 32 мільйонів євро на рік та ідея голландця в 33 рази дешевша від усіх коли-небудь запропонованих проектів.

… й на ногах

Але сміття, виловлене зі світового океану, вже переробляють. Навесні вийшла колекція взуття Adidas, виготовлена зі сміття з океану. В середньому, на одну пару кросівок UltraBoots витрачають 11 пластикових пляшок. Adidas каже, що у минулому еко-продукти вже довели свою успішність та інтерес з боку покупців: попередня модель, також зроблена з пластикових відходів, була найбільш продаваною у їх магазині на П'ятій авеню у Манхеттені.

Інші бренди не відстають: у березні Timberland випустив колекцію взуття та сумок, виготовлених повністю з переробленого сміття, зібраного на вулицях Гаїті. Проект створено у співпраці з сертифікованою B-корпорацією Thread, яка виробляє тканину із пластикових бутилок, зібраних на вулицях міст. Така співпраця, окрім очевидного екологічного зиску, дає високу кількість робочих місць: для виготовлення товарів цієї колекції 1300 людей зібрало 700 тисяч пляшок.

Молодий американський стартап Feeеtz виробляє взуття на 3D принтері з переробленого пластику, є локальним підприємством, не використовує води й анонсує скорочення вуглецевого сліду на 60% своєю діяльністю.

Смітимо глобально — прибираємо локально

Американський еколог Роб Грінфілд довів, що за місяць кожна людина викидає понад 60 кг сміття, значна частина якого — це пластик. За рік кожен із нас виробляє понад 250 кг пластику.

Для України давно визріла необхідність будівництва великих сміттєпереробних заводів. Та активісти з різних міст шукають способи переробляти сміття не тільки на спеціалізованих підприємствах, а й в умовах гаражів.

Читати ще: PROсміття. Поможи собі сам

Так, наприклад, чотири роки тому нідерландський дизайнер Дейв Хаккенс сконструював обладнання для переробки пластику на різні цікаві предмети. Його проект Precious Plastic („Дорогоцінний пластик“) набрав популярності в багатьох країнах світу — в Німеччині, Мексиці, Індонезії, Південній Африці, на Мальдівах та в Україні. Є навіть є ціла спільнота поціновувачів і експериментаторів, які намагаються вдосконалювати, видозмінювати чи розвивати цей метод.

В Україні теж знайшлися послідовники цієї ідеї — львівський проект Zelenew, який засновнував Іван Нестеренко, та одеський проект Precious Plastic Ukraine (засновник Євген Хлєбніков і команда).

Дорогоцінний пластик в Україні

— Ситуація зі сміттям у нашій країні катастрофічна. Рішення, як зарадити цій ситуації, знайшов у проекті „Дорогоцінний пластик“ Дейва Хаккенса. вирішив і собі спробувати зреалізувати щось схоже, — розповів засновник проекту „Дорогоцінний пластик в Україні“ Євген Хлебніков.

Чоловік разом зі своїми друзями власноруч створює ексклюзивні речі в одиничних екземплярах: ручки, стакани для серветок, невеличкі пластикові ялинки та прикраси на них. Перевага обладнання, яке зробив Євген Хлєбніков, у його мобільності.

— Хочу цей проект зробити глобальним, щоб очищувати від пластику довкілля і робити щось корисне для міста. Плануємо робити дизайнерські паркові меблі — довговічні практичні, стильні. Це інша технологія, ніж та, за якою зараз працюємо (розплавлюють в екструдері подрібнений пластик і накручують його на певну форму). Для створення меблів потрібно з цього пластику робити листи, товщиною 2 см, а потім із них фрезером вирізати деталі з отворами, які можна буде складати як конструктор, — додав ініціатор та засновник Precious Plastic Ukraine.

Головна цінність цієї ідеї в тому, щоб зробити, наприклад, крісло, яке важить 10 кг, необхідно здати 20 кг пластику — 50% на виготовлення виробу, а решта — покриття виробництва, щоб можна було продати таке ж крісло для тих, хто не хоче здавати пластик.

Надалі розширюватимуть і можливості майстерні, щоб переробляти не лише корки, а й побутові предмети — деякі іграшки, відра, тазики, лопати, каністри від побутової хімії. Планують також робити краунфандингові компанії, наприклад, до виготовлення лавочок для музейного дворику зможуть долучитися всі охочі, зібравши пластик. Євген Хлєбніков вірить, що настане день, коли люди зрозуміють, що зі сміття можна отримувати гроші і почнеться „пластикова лихоманка“.

ZELENEW — пластикові експерименти

Іван Нестеренко, засновник Лабораторії ресайклінгу ZELENEW, що успішно проводив кампанію на Спільнокошті кілька років тому, переконаний, що всі потрібні ресурси в нас є, треба лише трохи винахідливості та навчитися їх правильно застосувати. Наприклад, пластик просто валяється на кожному кроці і час би вже знайти йому нове корисне застосування, доки він не поховав нас самих. Тож, вирішив дослідити, як ресайклінг можна наблизити до рівня наших можливостей.

— Спершу майстерню задумував, щоб робити контейнери зі вторинних матеріалів для сортування сміття, згодом зрозумів, що можна створювати цікаві і функціональні предмети, які допомагають організувати простір у домі: меблі, горщики для квітів, світильники, модульні полиці тощо. Захопившись, почав більше досліджувати, як можна ефективно використовувати різні види пластику. Разом із друзями з відходів від корпусів електроніки, запікаючи їх у такі своєрідні плитки, виготовляємо дизайнерські полиці з дзеркалами. А ще почав робити пуфи з використаного і подрібненого пінопласту. Тож зараз це вже не стільки майстерня, як лабораторія ресайклингу, — розповів експериментатор.

Пластикові дороги, житло та транспорт: дешево і надійно

В Голландії придумали ще один спосіб позбуватися пластикового сміття — робити з нього дороги. Компанія VolkerWessels і KWS Infra розробила альтернативу асфальтові, використовуючи спеціальні плитки з переробленого пластику. Випробувати цей метод будуть у Роттердамі. Перевага пластикових плиток у їхній стійкості до високих та низьких температур — від -40 до +80 градусів Цельсія та менш затратний збір дороги. Крім того, термін використання такого покриття втричі перевищує асфальтне. Всередині таких доріг дуже легко можна влаштувати дощові канали, прокладати каналізаційні труби, кабелі. Власне, для виготовлення цих доріг голландці планують використовувати сміття з океанів.

Мексиканська компанія EcoDomum пропонує розглянути пластикове сміття як будівельний матеріал. Вже четвертий рік невеликий стартап Карлоса Гонсалеса перетворює пластикові відходи на панелі для зведення будинків. У такий спосіб він не лише вирішує проблему переробки пластику, а й допомагає бідним родинам Мексики отримати доступне житло.

Компанія EcoDomum збирає найрізноманітніший пластик та, переплавляючи його, формує великі панелі, які потім стають стінами і дахом нових бюджетних будинків. Для цього процесу підходить практично будь-який пластик, проте у компанії підшукують такі види, що не виділяють великої кількості шкідливих випарів.

Для будівництва невеликого будинку площею 40 кв. м, знадобиться близько 80 пластикових панелей. Щодня EcoDomum може виробляти 120, переробляючи близько 5,5 тон пластику. Побудувати таке житло можна за тиждень, витративши на нього 2 тони пластикових відходів.

Така будівля міцна, вологостійка, добре втримує тепло, довговічна, а вартість таких будматеріалів досить невисока. Так, панель для даху коштуватиме 33 долари США, для зовнішньої стіни — 36 доларів, а повна вартість будинку, площею 40 кв. м, — приблизно 280 доларів США.

За схожою технологією працює стартап ByFusion, що базується в США. Виловлене в океані пластикове сміття вони перетворюють у міцні будівельні блоки різної форми і щільності.

Бразильська компанія Muzzicycles випустила велосипед, рама якого зроблена із 200 перероблених пластикових пляшок. Він легкий, міцний і має гарантію сто років. Його створив винахідник Джон Muzzi, уругваєць, який понад 40 років живе в Бразилії.

Компанія Muzzicycles, використовуючи перероблені ПЕТ-пляшки, усунула з процесу виробництва зварювання, отримавши в такий спосіб значно дешевший спосіб зборки велосипедів.

Процес переробки пластику досить простий: пляшки нарізають, переплавляють, а отриману пасту заливають у металеву форму.

Ці велосипеди мають ряд переваг. Передовсім, вони не окислюються, стійкі до ударів, не потребують амортизаторів, а також — значно легші від звичних металевих велосипедів.