Продовжуємо говорити про філантропію як одну з основ сталого й креативного суспільства.

Перший матеріал - Про філантропію та соціальне лідерство - у формі спілкування ініціаторів дослідження окреслює фактори формування культури філантропії в Україні і світі, та вказує на виникаючу потребу налагодження зв'язків між лідерами проектів та соціальними інвесторами. Виходячи з припущення, що саме через діалог можна побудувати нове майбутнє, є певне передчуття цінності і фундаментальний інтерес до прояснення феномену діалогу.

Діалог – це форма інформаційного, емпатійного і понятійного обміну. Те, що ми даємо один одному в процесі діалогу, залежить від щирості наших позицій і готовності залишатись відкритими і взаємними. Однією із граней діалогу є філантропія, як певний акт давання, який присутній в культурах від архаічних суспільних формацій і до сьогоднішнього дня. Цей текст є спробою оновити оптику, через яку ми дивимось на діалог як форму обміну, відійшовши від стереотипів і упереджень.

 

Що таке “давати”?

Є велика кількість понять, які описують філантропію як процес обміну, різних за своїм смисловим відтінком. Їх можливо вибудувати у певний континіум: жертвувати, подавати, віддавати, підтримувати, дозволяти, допомагати, обмінюватись, дарувати, передавати для збереження, нагороджувати, навчати, інвестувати. Подібним чином можливо посортувати емоції та відносини, що супроводжують перелічені дієслова, і присутні в процесі обміну.

 

Для чого віддавати?

Обмін не є обов’язковою дією, діалог можна зупиняти. Проте, це основний метод розвитку і пізнання для людини. Всі згадані вище форми обміну збережуться, оскільки мають сенс для різних типів стосунків в різних контекстах, але цікаво поглянути уважніше на розвиток виникаючих діалогових форм в сферах навчання та інвестицій. Фокус на майбутньому спонукає зосередитись саме на цих сферах і прояснити, як ми діалогуємо про завтра, післязавтра і як відповідно до цього змінюється дійсність та формується її сприйняття.

 

В часи зміни звичних способів мислення та сприйняття світу, тобто в наш час, важливим є вміння розпізнавати нові явища та виявляти способи включатися в них в разі потреби. Способом розпізнавання виникаючої реальності завжди було щире спілкування з відкритістю щодо іншої особи і збереженням поваги до його чи її гідності. Незмінною також залишається потреба участі людини в рівноцінному, а отже етичному обміні. Працівники зі сфери знань та інновацій, креативні люди з потужною уявою залишатимуться у робочому процесі рівно до тих пір, поки їх присутність генеруватиме додаткову цінність.

Ми можемо очікувати підтримку, яку надають із переваги або патронажу, але важливо усвідомлювати, що це не буде нас розвивати. В 21 віці культура дарування стає діалогом, формою взаємодоповнення і технологією динамічного розвитку спільноти, і через це має потенціал стати відповіддю на кризу етичного обміну в епоху пост-правди і номінальних інститутів. Етичний обмін між людьми можливий за умови взаємної зацікавленості, активної участі усіх сторін, спрямованої на спільнодію. Такий підхід уможливлює індивідуальний ріст і навчання, і розвиває громаду в цілому. Це про визнання права кожного на активну позицію, про можливість для меншої чи більшої групи осіб створювати нові ситуації, про спроможність громадян формувати порядок денний і, зрештою, впливати на перебіг подій в суспільстві.

Усвідомлення, що інша людина включається в спілкування з тобою виходячи з активної позиції, тобто з певної спрямованості своїх інтересів в майбутнє, відкриває доступ до ще одного сценарію, в якому можливе поєднання прагнень, доповнення знань і синтез дієвого рішення. В такий момент відбувається взаємне навчання, а не суперечка чи конфлікт.   

strategic_philantropy

З появою технологій 2.0 для надання зворотнього зв’язку та 3.0 для утворення мережевих зв’язків, суспільний діалог стає більш інтенсивним і однією з його форм є краудфандинг. Це відносно безризиковий метод генерування коштів для втілення підприємницьких ідей чи внесення певних соціальних змін. В цій галузі існує зростаюча потреба у експертах, які зможуть допомогти вдало планувати, керувати і здійснювати кампанії для залучення достатньої кількості доброчинців. Такі експерти можуть допомогти в ході мобілізації коштів уникнути викривлення етики обміну і зловживання довірою доброчинців. Кампанія краудфандингу, реалізована з таким підходом, окрім доступу до фінансового ресурсу, надає канал для акумулювання соціального капіталу.

Ми пропонуємо спеціалістам зі сталого розвитку спільнот дізнатись про перебіг дослідження з розвитку філантропії, яке нещодавно розпочали в Гараж Генг. Із загального, в культурі дарування є класичний вид філантропії і той вид, що формується зараз в Україні і розвивається в світовому маштабі. Інтерес цього дослідження спрямований на той вид, що працює з майбутнім, властиво з навчанням та інвестиціями, а саме стратегічну філантропію.

Змоделювавши два поведінкових патерни класичної і стратегічної філантропії, ми сформували на кожну модель по 12 запитань. Так ми отримали пари питань для виявлення факторів, що впливають на рішення людей в різних фазах, а саме під час самоідентифікації себе як доброчинця, вибору проекту для участі, здійснення підтримки і їхньої подальшої залученості в проекті. Для того, щоб зрозуміти хто є хто, опублікували тест, що дозволив виявити до якої моделі людина більш схильна, і продовжили працювати з цією аудиторією через глибинні інтерв’ю. В цих інтерв’ю ми питаємо людей, які тяжіють до соціальних інвестицій, який спосіб взаємодії з лідерами проектів буде найкращим для них.

Основний інтерес, з яким ми запустили дослідження, є в тому, щоб знайти відповідь на питання “Як соціальний інвестор може ефективніше взаємодіяти з лідером проекту?”. Соціальна інвестиція – це коли стратегічний філантроп виплекав енергійного лідера проекту. Зацікавленість соціального інвестора в розвитку лідера і якість діалогу між ними – є суттю і мірою такої інвестиції.

Що, в свою чергу, має очікувати лідер проекту від соціального інвестора? Інформацію, дисципліну, експертизу, досвід застосування технологій і зворотній зв’язок, зокрема у формі коштів. Задача дослідження – дізнатись як хотіли б і могли б ефективно взаємодіяти соціальний інвестор і лідер проекту.

Ніщо не може зрівнятися з бажанням покласти ваші гроші туди, де ваш комфорт, але ви також можете добровільно інвестувати свій час і вміння таким чином, що це може мати ефект на розширення ваших прав і можливостей. 

strategic_philantropy1

Стратегічна філатропія більш нова, і для неї не вистачає умов (середовища), щоб інтенсивно проявляти і розвивати себе. Водночас, потрібно з’ясувати як мають еволюціонувати інструменти, потрібні для її становлення та унормовування. Важливо підкреслити, що різні види філантропії мають свій сенс і цінність (бажаний ефект), оскільки виконують важливі функції в суспільстві. Класична дозволяє долати наслідки минулого, і тим самим є стимулом вітальності, оптимізму. Статегічна філантропія дозволяє акумулювати знання для майбутнього завдяки діалогу, перевірці ноу-хау, втіленню моделей та розвитку методів та технологій. Таким чином, для сталої системи потрібно щоб діяли обидва види філантропії.

Якщо обидва види філантропії потрібні, то потрібно їх зрозуміти. Для цього ми започаткували опитування. З отриманих відповідей не складно помітити характерну для української ситуації особливість. Багато відповідей нейтральних, або з високим рівнем невизначеності щодо моделі, якій віддається перевага. Методика передбачала певні питання, мета яких – виявити, як людина позиціонує себе як доброчинця. Відповіді виявили, що одні люди дарують з відчуття опіки щодо тих, кого підтримують, а інші дарують з усвідомлення потенційного впливу того, що проект здійснює. Відповідно, ми можемо виділити учасників, які дарують більш емпатійно і тих, що мають певну стратегію щодо впливовості свого внеску. 

Отримані відповіді через опитування проявили попередні тенденції:  

 

20% або кожна п’ята відповідь є нетральною, що означає “я не знаю”.

Більше 60% всїх відповідей мають позитивний характер, себто “часто” або “завжди”.

Лише решта, 20%, переважно вибрали негативні відповіді “рідко” і “ніколи”.

 

Чи означає це високий рівень усвідомленого оптимізму і лояльності до смислового поля доброчинності, взаємопідтримки і взаємовиручки, чи це все-таки нерозкрита смислова плутанина?   

 

До 10% показують чітку схильність до стратегічної моделі поведінки.

25% схильні до емпатійної моделі, оскільки їхні відповіді чітко заперечують стратегічну модель, а тяжіння до емпатійної моделі підтверджується позитивними відповідями.

 

Відповіді решти респондентів конфліктують і не виявляють тяжіння до однієї з моделей.    

strategic_philantropy2

Коли люди підтримують проекти, знаходячись в позиції “емпатійного філантропа”, тобто обирають проекти з внутрішнім, часто підсвідомим мотто “прикольний проект; мені подобається ідея, нехай буде, їм ще трошки залишилось”, то це вияв співпереживання, як форми самоемпатії, емпатії до себе і своїх почуттів і гарного настрою, що виникає від співпричетності до доброї справи.

Емпатія, яка виникає у діалозі, це емпатія більш об’єктивного характеру, вона не належить одному суб'єкту, не є виключно внутрішнім станом, а є результатом активного слухання і осмислення того, що говориться, без особистістних інтерпритацій. Результати такого діалогу співвідносяться не зі станом його учасників (гравців), а є змістовними по відношенню до стану системи, поля, в якому відбувається цей діалог. В такому випадку успіхом діалогу, буде факт верифікації системою отриманих рішень і співпраця гравців. Участь в  такому діалозі є підходом стратегічного філантропа, мотивацією якого є взаємодія з системою і вплив на неї, створення нових моделей, імплементація чи утримання, розпізнавання певних паттернів, закономірностей. Але в цьому разі трансформація або імплементація нових паттернів у систему здійснюється не за рахунок розсіяного “шуму”, а за рахунок фіксованих, підсилюючих та ефективних рішень. І таким чином є каналом для акумулювання когнітивного капіталу.

Для сталості розвитку соціальної системи потрібен баланс у застосувані емпатійної і стратегічної моделей філантропії, завдяки яким зростає соціальний та когнітивний капітали. Якщо відбудеться різке зростання емпатійної філантропії, ми отримаємо екстенсивний ріст, забагато якого призводить до недостатності потрібних ресурсів. Зосередженість на розвитку стратегічної філантропії дасть розуміння як ефективно використовувати ресурси і перейти до інтенсивного росту завдяки цим знанням. Щоб далі рухатися впевнено та врівноважено, потрібно активувати стратегічний підхід, який орієнтований на ріст якості, і забезпечення соціального впливу через ефективність рішень.

Автор
ВЕЛИКА ІДЕЯ — платформа фінансування проектів через Спільнокошт / медіа соціальних інновацій

Як людство залишилося без здібностей, притаманних середньостатистичній особі ще 10-20 років тому

Украинский олигархический капитализм основан на монополии. Это значит, что вы имеете ренту от монополии. Рента – нечестная монополистическая прибыль, связанная с влиянием на государство. Если у вас есть эта рента, то вы стараетесь максимально остановить развитие, потому что развитие – это конкуренция, и вы можете потерять олигархический капитализм, который фиксирует монополию и тормозит развитие. Это и есть главная причина нашей бедности.