Бахмут не розкриває своїх секретів при першому знайомстві. Тут потрібно щось більше, ніж фахова цікавість дослідника чи архітектора-урбаніста. Напевне можна сказати лише те, що це особливе місто, яке сильно відрізняється від решти населених пунктів прифронтової зони Донеччини, зокрема від п’яти інших міст проекту «Метамісто:Схід».

На відміну від інших міст проекту – Костянтинівки, Добропілля, Лисичанська, Сєвєродонецька, Покровська – в Бахмуті немає важкої промисловості. Це місто – найстаріше в Донецькій області, засноване в 1571 році. Бахмут має цікаву історичну архітектуру, яка в порівнянні з Лисичанськом (1710 рік заснування) краще збереглась та продовжує використовуватись.

Через цю відмінність, особливість історичного, соціального та архітектурного шарів Бахмута дослідники Urban Curators вибрали для цього міста дещо оригінальну стратегію тимчасових трансформацій.

Історичний шар: В цьому році місту виповнюється 447 років. На сьогодні збереглась морфологія центральної частини міста з його кварталами та вузенькими вулицями, а також центральна площа, яка досі є найбільш жвавим місцем міського життя.

Соціальний шар: Статус прикордонного міста-фортеці тут має значення. Не можна однозначно сказати, що Бахмут закритий для чужинців. Тут легко та відносно приємно перебувати, проте при спілкуванні з місцевими розумієш, що далеко не все так просто. Можливо, колективна свідомість бахмутян випрацювала відчуття інакшості у порівнянні із сусідськими містами. Окрім того через свою тривалу історію, вони не страждають за радянським минулим: легко повернули стару назву міста, безболісно демонтували пам’ятники Леніну та Артему на центральній площі.

«Бахмут – це місто-айсберг», – місцевий активіст.

 

Архітектурно-міський шар: Покинуті цінні архітектурні будівлі – просторовий резерв як для архітектурних трансформацій під нові функції: коворкінги, хаби, міські майстерні, так і для розширення вже існуючих закладів. Прикладом могло б стати розширення музичної школи, яка за словами місцевих вже давно потребує збільшення площ.

Але цей історичний резерв є не лише можливостями, але й обов’язками по збереженню та реконструкції пам’яток. Ситуація в місті ускладнюється відсутністю діалогу з деякими власниками. Так, за словами представників міської адміністрації, вони вже декілька років безрезультатно пишуть офіційні листи з проханням передати на баланс міста та врятувати від руйнування історично-цінні будівлі Окружного cуду в Нижньому парку та Азовсько-Донського банку по вул. Незалежності, які належать Міністерству внутрішніх справ України

Окрім цього, досвід проекту «Бахмут Старовинний» виявив, що навіть не всі власники будинків, які можна віднести до архітектурно-історичного спадку, погоджуються розмістити відповідну табличку про цінність об’єктів на фасадах.

Bahmut

Бахмут, лютий 2017

«… інтелігент середнього віку, який вдягнений в старі з лацканами речі, але охайний… скоріше займається ремонтом годинників, місцевий», – відповідь на питання: «Як би ви описали своє місто як живу істоту?» 

 

Протягом п’яти днів лютого за порадами місцевих ми досліджували не лише старі будівлі, а й відкриті простори: площі, сквери, парки, покинуті будинки культури, руїни заводів, які б могли стати місцями для трансформацій. Окрім цього мали зустрічі із активними городянами: «Майстернею міста», директоркою краєзнавчого музею, працівниками відділу архітектури та ГО «Бахмут Старовинний». Для детального аналізу, який ми проводили разом з активістами ми обрали 10 локацій, які більш всього відповідали критеріям проекту:

– наявність місцевих зацікавлених у розвитку цієї локації;

– можливість здійснити частину перетворення на щонайменш на суму 20 000 грн;

– важливість для міста та району;

– можливість реалізації першого етапу за один тиждень;

– відповідність ідеям програми «Код міста».

Bahmut_obrani_lokacii

схема 1 - 10 обраних локацій

Подальшу роботу над аналізом ділянок ми продовжили вже в Києві, зробивши «кліматичну мапу», яка виявила ті місця, трансформація на яких мала би найбільший вплив на місто. Найефективнішими в цьому сенсі могли б бути наступні локації:

1. Залишки пам'ятника Леніну та Артему на центральній площі – Топталовці;

2. Подвір’я краєзнавчого музею;

3. Будинок культури «Машинобудівників» та Центр зайнятості (колишній дитячий садок біля школи №12).

Об’єднавши SWOT-аналіз ділянок, «кліматичну мапу» та задачі проекту, ми зрозуміли, що зупинитися лише на одному з цих просторів буде неефективно та ризиковано. Серед основних причин цього:

– недоліки цих територій не можливо подолати виключно архітектурними трансформаціями в рамках проекту «Метамісто:Схід»;

– малий шанс мати сталий ефект при умові виборі «не топових» локацій (згідно «кліматичної мапи»).

– гальмування процесу дослідження, яке є бажання і потреба продовжувати в «таємничому» Бахмуті.

Bahmut_klimatychna_karta

схема 2 - “кліматична карта”

Саме тому ми пропонуємо об’єднати декілька точок однією ідеєю, обрати стратегію для тимчасових трансформацій «вимагання» (“сlaim” – оригінальна назва згідно дослідженню Urban Catalyst) та додати елемент дослідження до наступної стадії «Метамісто:Схід».

Ми пропонуємо скоріше підхід, аніж рішення, пропозицію, яка базується на нашому дослідженні, аніж шаблон, провокаційне вигадування, аніж копіювання.

Є декілька художніх та архітектурних інструментів досягнення обраної стратегії: мистецькі апропріації, пішохідно- (або велосипедно-) екскурсійні тури, інсталяції, мобільні об’єкти, які можуть вільно пересуватися по місту. Події мають супроводжуватись потужною інформаційною кампанією, яка вкрай важлива для цієї стратегії, оскільки вона має силу лише тоді, коли до неї долучається більшість мешканців.

ZagrebZagreb_V ochikuvanni_novyh_korystuvachivSvitlova_instalyatsiya_na_kolyshniy_fabryci_ShnapsaZagreb_Svitlova_instalyatsia

Прототипи інтервенцій: подія “в очікуванні нових користувачів”, Загреб; світова інсталяція на колишній фабриці Шнапса, Загреб.

В якості однієї з об’єднуючих ідей може бути історія цегли. Як і сама бахмутівська цегла так і будівлі з неї є своєрідними архівами, доповідачами історії міста та його мешканців. До вибраних місцевими мешканцями ділянкам, таких як краєзнавчий музей, де зберігаються декілька видів місцевої цегли, та руїни лікеро-горілчаного заводу, до «маршруту історії» можна додати Окружний суд в Нижньому парку, виконаний з цегли заводу Д.А. Техтерева (про що говорить цегла з клеймом на фасаді) та безліч цікавих будинків з цього матеріалу: наприклад Азовсько-Донський Банк, руїни заводу, де колись вироблялась вогнетривка цегла фірми Е.М. Фарке.

Bahmut_Istoriya_tsegly

"Маршрут історії" цегли Бахмуту

«Якщо ви не знаєте, що це за цегла, в чому її особливість, то ви нічого не зрозуміли про Бахмут», – посміхаючись, говорить до нас директорка краєзнавчого музею тієї миті, коли ми розглядаємо стенд із цеглою. 

 

Лише на прикладі Азовсько-Донського банку можна багато дізнатися про історію міста. Попередня функція будівлі – банк, говорить про те, що місто колись було торгівельним, прикордонним та багатим. Її теперішня функція – координаційний центр для переселенців – нагадує про те, що це місто «першої лінії», яке знаходиться лише за 30 км від ліній фронту. Триває боротьба муніципалітету з власником за переведення будівлі банку на баланс міста для належної реконструкції. Наявність таблички «Бахмут старовинний» каже про свіжі позитивні зміни в бік збереження та використання історичної спадщини.

Bahmut_Azovsko_Donskoi_bankBahmut_Azovsko_Donskoi_bank_now

Азовсько-Донской банк (сучасне фото – С.Колодій)

Можна визначити наступні переваги цього підходу та ідеї інтервенцій:

– можливість зробити внесок у збереження та популяризацію історії міста;

– «м’який підхід» дає більше можливостей для експериментів: відеомапування на фасад, перфомативні аудіоекскурсії, світові інсталяції та інше. В той час коли навіть тимчасові трансформації потребують погодження проекту з власником, що, як ми виявили, для вибраних локацій зробити майже неможливо;

– можливість зануритися в історію міста майже до 1870-х років, оскільки приблизно з цих часів починають добувати глину та виробляти цеглу;

– дослідити європейські зв’язки міста, оскільки деякі з власників заводів, місцеві підприємці, колишні власники будинків були голландцями та французами;

– випробувати пішохідне місто, в якому майже не має швидкісних доріг, тротуари в більшій мірі в хорошому стані;

– можливість зв’язати із іншими містами проекту «Метамісто:Схід», в яких можна знайти бахмутівську цеглу. Наприклад, в Добропіллі, де ми також проводили дослідження, ми в одному із шкільних музеїв знайшли сліди Бахмутівської історії.

Всі зображення надані авторкою. 


Код МістаМатеріал створено в рамках проекту "Метамісто: Схід", ініційованого командою ГО «Гараж Генг». За підтримки проекту "Українська ініціатива зміцнення громадської довіри", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).


 

Автор
архітекторка-урбаністка, дослідниця, співзасновниця ГО "urban куратори".

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Наша особиста гідність співзалежна з гідністю нашого оточення. Не можна бути гідним чи гідною окремо від усіх