10 років краудфандингу по українськи

10 років краудфандингу по українськи

95 6 хвилин хв. читання
20.07.2022

Нотатки ефіру "Краудфандинг в Україні. 10 років платформі "Велика Ідея"" авторської програми IDEAлісти Українського радіо записаного напередодні 24 лютого 2022 року.

У студії ведуча Віра Сивачук та продюсерка Вікторія Дерюга, респондентка Ірина Соловей, співзасновниця платформи “Велика Ідея”.

Можна як прочитати матеріал так і послухати запис в оригіналі.

За 10 років краудфандинг відбувся як явище?

Відбувся це точно! Бо ми створювали не просто платформу колективного фінансування “спільнокошт”, ми формували в Україні саме культуру дарування. Для цього менторили нові платформи, які з'являлись локально в містах, та спеціалізовані платформи, наприклад, для освіти.

 

А зараз в україні всі сприймають правильно і культура дарування вона сформована?

Я думаю сформована, для мене сигналом є те що цього року (2021) були випадки застосування навіть політичного краудфандингу.  Люди були здатні розповісти порядок краудфандингу, як долучитись та сформувати думку чому їх важливо підтримати. Для культурних, для освітніх, для медійних проектів, для правозахисних це вже практика яка дозволяє організаціям будувати фінансову автономію. Для більшості постійнодіючих організацій краудфандинг великою мірою говорить ще й про створення спільноти. І коли в організації є така спільнота, вона виступає щирим адвокатом/агентом проекту, через що ініціативу підтримує ще більша кількість людей.

 

Наскільки важкими були перші кроки у формуванні культури краудфандингу 10 років тому? Як починати перші проекти коли ніхто не знає як фондувати гроші коли ще й самі команди проектів не були впевнені в тому як це працює.

Так сумніви щодо цього були ще на початку. Що до того чи будуть проекти успішними був скепсис і 10 років тому і зараз. Але сумніви пояснюються тим, що ми ще вчимось взаємодіяти на рівних. Коли на спільнокошті автор проекту чи команда пропонує зробити щось разом  то тут автор чи команда комунікують як професійні спроможні гравці створюючи коло довіри. І один зі способів проявити цю довіру і з боку спільноти це зробити внесок. Багато авторів говорять що це дійсно неймовірно класно отримати всі кошти, але от довіру людей відчути, коли ці внески приходять, це безцінно. І саме це заряджає команди на суперське втілення запланованого проекту. 

 

Не буду питати чи виросли внески, запитаю чи виросла довіра? 

Внески виросли.) виросла й довіра. Виросла спроможність авторів поглинати та менеджерити кошти. Виросла готовність долучатись у спільноти та інвестувати. Довіра буде відрізнятись від проекту до проекту. “Спільнокошт” побудований на повній, а не частковій довірі — якщо автор не зміг змотивувати спільноту профінансувати всі 100%, то кошти будуть повернуті тим хто зробив внески. Тобто це знімає ризики, бо якщо в проект недостатньо вірять, він не реалізується. 

Через такий механізм "Спільнокошту" ця довіра підтримується. Вона підтримується і тоді коли проекти якісно втілюються, й команди проектів посилюють ці відносини, коли доброчинці отримують приємні подаруночки та винагороди за підтримку проекту. Коли в краудфандингу відбувається замкнутий цикл дарування, тобто доброчинець зрозумів, що його внесок змінив долю проекту. 

 

Для людини важливо не тільки отримати подарунок, а й побачити втілений проект?

Так, є різні стратегії підтримки проектів. Перша "емпатійна" —  я долучився, зробив хорошу справу, отримав подаруночок. Люди зацінили мій внесок і цього достатньо.  Друга "стратегічна", коли обирають проекти для підтримки, щоб подивитись чи ідея спрацює. Такі доброчинці більш зацікавлені побачити розвиток проекту. 

Наші дослідження показують, що одна й друга стратегія існують рівноцінно. Люди не завжди свою стратегію підтримки проектів усвідомлюють. Ми навіть на основі цього створили гру “Місто Синергія”, щоб люди пробували зіграти та відкривали для себе які стратегії використовують вони. Також на платформі можна пройти тест і дізнатись власний тип філантропії. 

 

Що скажете чи може український стартап зібрати стартову суму з допомогою українського краудфандингу?

Ми досліджуємо це питання, поки маємо небагато кейсів, щоб підтвердити цю гіпотезу. Наша гіпотеза: для стартапів, які створюють новий продукт, з яким вони хочуть вийти на міжнародний ринок,  для них має сенс створити проект на спільнокошті в першу чергу для формування спільноти проекту і з нею вже йти на масштабний краудфандинг, наприклад світові майданчики.

Ми вчимо правильно оцінювати ефект від використання кожного майданчика. Спільнокошт задизайнований і працює вже так 10 років так, щоб формувати спільноту проекту — людей, які вболівають за твій успіх. А “Kickstarter” — це класний майданчик саме для того, щоб вийти на ринок. це більше інструмент маркетингу. Але спільнота створена тут допомагає далі підтримати такий маркетинговий крок, який дозволяють залучити кошти на ріст і вийти на додаткові ринки. Для стартапів спільнокошт це експерименти з продуктом за підтримки спільноти, а далі запуск верифікованого продукту на міжнародних майданчиках.

 

Цікавить статистика які проекти отримують найбільшу підтримку на “Спільнокошті”?

Топ 4 категорії — це література, освіта, медіа і права людей. Це узагальнення показує, що люди хочуть відчувати свою співпричетність до класних проектів й вони розцінюють ці проекті як значимі. Це ще й показує, що соціальні інноватори мають більш розвинену мережу контактів у цих сферах. Стартапи можуть підгледіти в цих проектах підхід — люди хочуть не так вигідних транзакцій (купити знижку на продукт) як отримати відносини, людям цікаво допомагати стартапам вдосконалювати їх продукт, долучатись до експериментів з прототипом. Люди хочуть бути учасниками класних історій й стартапери, які це зрозуміють будуть успішні на спільнокошті, на “Kickstarter” й інших платформах. Залучення воно універсальне.

 

Як ви вважаєте як краудфандинг розвиватиметься далі в Україні?

Те що я бачу тенденційно, ми маємо ріст міських платформ у містах Суми, Полтава, Івано-Франківськ, Одеса, Харків, Дніпро. Це досвід розбудови спільноти. Це історія формування екосистеми співфінансування. Очікую що десь за рік два з'явиться краудінвестингова платформа, що теж цікаво для стартаперів. Поєднання моделі 1:1 коли бізнеси, державні фонди й приватні фонди дофінансовують проекти розвивається.  

Успіх у мобілізації спільноти й залучення ресурсів стає сталим фактором — ця можливість доступна ширше і вона не несе жодних фінансових ризиків для підприємців новачків і допомагає стартувати без додаткового бюджету. Репутаційні ризики все ж є.  Для підприємців на етапі протитипування (розробки спрощеної моделі) це ідеально підходить. Якщо щось вийшло не такт, то ти все одно чомусь навчишся, а з тобою залишились люди і їх соціальний капітал. 

 

На цьому час ефіру вичерпано, а 10-й рік роботи “Спільнокошту” відбувається в умовах воєнного виклику де створюються нові принципи роботи та отримуються зовсім нові неочікувані результати.

_____

Зараз команда платформи адаптується до нових реалій та робить інструмент краудфандингу прозорим та гнучким для використання запускаючи нову програму "По кроку за раз"

Автор
Громадська організація «Ґараж Ґенґ»

 

Останні тижні масово чую про безсилля і зневіру. Для цього є безліч приводів, але співпадіння з блекаутами і настанням холодів мені видається дуже показовим.
Спочатку порада, потім поясню.
Упражнение по технике коллажа может быть вводным для разговора об эпохе постмодернизма, которая начинается в начале XX века и по мнению экспертов, продолжается до сегодня.