#код малого міста 

 

Знайомтесь з ініціативою «Їздець» – організаторах літературних турів маловідомими куточками країни.

В рамках програми «Метамісто» в Острозі та Нетішині відбувався дослідницький тур «Князі та атоми». Учасники цієї неформальної подорожі побували в таємних закутках Острога, дізналися де шукати живих омарів в Нетішині, відшукували радянські мозаїки, відвідували АЕС.

Організаторами цього туру виступила ініціатива «Їздець», яка спеціалізується на організації творчих та літературних турів Україною. Про діяльність проекту розповідають Ольга Гончар і Галина Танай.

Про виникнення ідеї

Все почалося з задуму літературного путівника, друкованого видання з онлайн-версією. В ньому письменники мали розповідати про цікаві маловідомі локації України. Це мала бути водночас книжка короткої подорожньої прози і туристичний путівник.

Досить швидко ця ідея трансформувалась, тому що стало цікаво спробувати формат подорожей, екскурсій, які ми могли б організовувати самі з тими ж письменниками, бо починали ми як туристичний проект літературних екскурсій. Цей процес виявися, з одного боку, захопливим, а з іншого – часомістким, тому робота над путівником відійшла на другий план.

Півтора року роботи «в полях» дали нам такий величезний досвід і я вже зараз бачу це видання зовсім інакше. Хочеться, щоб це було щось дійсно цікаве і корисне, а не просто сувенірна продукція.

Про ідеї для нових екскурсій

Ми починали з літературної тематики, але з часом побачили, що навколо є стільки цікавих тем і спікерів. Ми долучили, крім літературознавців і письменників, також мистецтвознавців, дослідників архітектури, культурологів, художників.

Наприклад, тема нової серії наших екскурсій – модерністська забудова Києва, власне, масове радянське домобудування другої половини минулого століття. Це сама по собі цікава тема, особливо на фоні декомунізації, переосмислення соціалістичної спадщини. Плюс, так буває, що ти знаходиш людину, яка є експертом в певній темі, і розумієш, що вона харизматична і може дати дуже багато цікавої інформації, відповідно формується бачення вже якогось нового напрямку.

Про малі міста

Наш проект про незвичні місця, але такими їх також роблять наші екскурсоводи, які не є професійними гідами, але дослідники, які «горять» своєю темою. Вони є нашими «провідниками» в цьому дослідженні.

Ми намагалися кожного разу поєднати якесь велике місто – Івано-Франківськ, Львів – з якимось маленьким – Бучач, Острог, Коломия.

     
  В Острозі були дослідження Академії, її підземок Академії і пішохідна екскурсія. Це були розповіді від фанатів цих місць та місцевих про малі міста, яких немає на туристичних мапах. Туристи у пошуках традиційних мандрівних вражень до таких місць не доїжджають, але дослідники, яким цікаво ставити питання, дізнаватись щось нове, для них це «наш формат».  
     

Коли ми говоримо про Київ, то тут найменше складнощів, тому що тут є з чим працювати. А якщо говорити про виїзні тури, то завжди ти стикаєшся з проблемами щодо транспорту і ночівлі. Потрібно робити попередню розвідку. Ми вирішили для себе, що ці тури будемо робити рідше. Основна причина в тому, що тебе сприймають як туристичний проект-сервіс, який всім має забезпечити, хоча ми себе більше позиціонуємо як клуб за інтересами. Неможливо передбачити, чи будуть якісь проблеми в готелі чи в ресторані.

Про залучення місцевої аудиторії

Ми плануємо працювати з місцевим населенням, однак зараз нам потрібно вибрати оптимальну форму, як це робити. Ми люди «збоку», тому, грубо кажучи, коли ми приїздимо в Ужгород чи Дніпро, ми не можемо щось вигадати і нав’язати. А відтак, ми маємо створювати комунікацію на місці, знаходити людей, на яких можна спиратися на місцях і рахуватися з цими людьми.

Тому ми для себе не закриваємо цієї можливості – роботи в інших містах – це дуже цікаво, але треба розраховувати свої сили і розуміти що це трохи інший механізм роботи, ніж те, що ми робимо в Києві.

Про авторську суб’єктивність екскурсій

Має бути баланс між експертною й авторською екскурсією. Дуже мало інформації, яку можна назвати 100% об’єктивною, особливо коли йдеться про події чи людей, які працювали сто років тому. Ми не можемо встановити всієї правди і маємо лише інтерпретацію.

Візьмемо, наприклад, тема авангарду, яка є зараз досить популярною, з якою ми теж активно працюємо. Ми робили екскурсію з дослідницею українського літературного авангарду Іриною Цимбал і зараз робимо подібну, але трохи іншу, з Олегом Коцаревим – письменником, журналістом, який був одним з упорядників антології української авангардної поезії. Вони дещо по-різному представляють цю тему, тому що в них різні погляди. Так, є набір базових фактів, на які ми можемо спиратися, інші інтерпретації, але оскільки ці екскурсії є авторськими, звісно, ми не претендуємо на об’єктивність.

Або коли ми проводили екскурсії муралами в центрі міста, це був погляд мистецтвознавчині Євгенії Моляр і ми говоримо про те, що це суб’єктивний погляд, тому що не може одна людина претендувати на об’єктивність та всебічне знання теми. З цим можна сперечатися, більше того, ми дуже раді, коли на наших екскурсіях виникають якісь дискусії, запитання, обговорення. Це означає, що люди слухають, думають, аналізують, це дуже круто, коли є різні позиції і є можливість їх обговорити.

Про середньостатистичного відвідувача

В нас вже є як постійні відвідувачі екскурсій, які подорожують з однієї на іншу, вони їздять з нами, і такі люди постійно додаються. Водночас для нас це найбільше питання, тому що люди приходять дуже різні за віком та професією, але є те, що об’єднує цих людей. По-перше, це бажання знати, пошук інформації, запит на гуманітарну освіту, якої насправді бракує, попри великий обсяг освітніх подій. Все-таки неможливо заповнити те, чого в нас не було на рівні шкіл та університетів. Тобто, це люди, які шукають не стільки розваг, скільки інформації і це легкі на підйом люди, які готові до нестандартних маршрутів і відкриті до різних точок зору.

Про роботу над путівником

Ми активно повертаємось до теми путівника. Важливо зрозуміти, чи буде це суто літературний путівник, чи тут варто залучати представників інших сфер, тому що погляд, наприклад, архітектора, мистецтвознавця, художника на місто може бути зовсім інший, ніж у письменника, і це не менш цікаво. Тому зараз я думаю про те, як можна об’єднати в одному виданні різні погляди на міста і як це зробити в одному форматі. Звісно, завжди є амбіції охопити Україну повністю, всі регіони рівномірно, щоб нікого не образити, але це вже суто практичне питання – як це зробити? – тому ми не виключаємо, що таке видання могло би існувати в кількох частинах.


Код Міста

Матеріал створено в рамках програми «Код Міста»Це довгострокова програма, що відбувається на перетині інтересів людей культури, аналітиків, бізнесів, а також державних діячів, які займаються розвитком міст.


Дослідження стріт-арту київських околиць у цифрах і фактах

Соціальні інновації – це безперервна структуралізація і переструктуралізація тієї арени, на якій люди виконують ті чи інші дії, намагаючись знайти рішення проблем і завдань, що постають перед ними.