Жінко! Ти глядачка, а кінолектор хто?

Жінко! Ти глядачка, а кінолектор хто?

116 1 хвилина хв. читання
27.09.2018

Занурення з Барбарою Вурм у субжанр кіно: жіночі культурфільми. Що це за фільми? І що таке соціальна гігієна?

Якщо розмірковувати, що є специфікою жанру «жіночих культурфільмів», то це власне суміш мультиплікаційних частин і маленького наративу. Ідуть співставлення вставок «як треба робити» і з тим «як не треба робити». Домашній образ неправильний, він брудний, і якраз веде до зарази. Головна тема жіночого культфільму – заборона повитухи. Образ нового побуту, тобто сучасна ранньорадянська медицина, як доволі поширено, доволі статична, студійна, і все таки зрозуміло, що білий, світлий, чистий. І сам фільм, як і сюжет, перетворюється у школу.

Головна риса субжанру «соціальної гігієни» – пов’язувати всі проблеми одна з одною: туберкульоз – це проблема алкоголізму, проблема сексуальної поведінки і так далі.

Наративи культурфільму влаштовані інакше, ніж в ігровому кіно, тому послідовність дуже умовна. Ці фільми можна дивитись як множину частин або елементів.

Початок жанру не дуже виразний, тому що сюди входять також навчальні фільми, створені для професіоналів, та медичні фільми. І вже пізніше стало зрозуміло, що якраз в медичних дослідженнях такі фільми не дуже допомагали на тих ранніх стадіях розвитку медіума. Зрештою, погоджено на тому, що єдиний сенс має науково-популярне кіно, тобто поширення наукових знань, популяризація.

З погляду адресата, жінка перетворююється в ученицю, вона читає уважно. Це фільми про жінок і для жінок.

Головна тема перших радянських культурфільмів – сироти. Радянський культурфільм розвивався з елементами агітпропу. Темою відомого імпортного фільму стає самоомолеження як культури утопічного суспільства, в якому немає смерті, всі молоді і усміхнені.

Культурфільм показує, що треба дивитись, як треба дивитись і перетворює глядача в учня.

Будьмо здорові!  

Автор
Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини

Як різні фундаментальні аспекти реальності поглинають одні одних

«Ми стадні тварини і залишаємося ними тому, що в стаді маємо більшу силу. Поодинці ми мало чого варті. Ні як поодинокий хуліган, ні як поодинокий чернець, ні як поодинокий солдат. У всякому разі, у більшості випадків. Тому ми об’єднуємося наперекір всьому неоліберальному прагненню до індивідуалізму».