... і хто має право розповідати історію реальної людини?

Кінокритики дискутують про те, як пошук відповідей на запитання щодо права розповідати реальні історії про людей і громади може вплинути на кіноіндустрію загалом. 

Учасники та учасниці дискусії про право на історію в документальному кіно:

  • Дарія Бадьйор, модераторка (Україна)
  • Хара Фернандез Менесес, дослідниця політики в кіно (Іспанія)
  • Лорен Віссот, кінокритикиня (США)
  • Юлія Коваленко, кінокритикиня (Україна)
  • Туе Стін Мюллер, кінознавець та кінокритик (Данія)

 

Образ на екрані

Дарія: Цікаво почати з ігрового кейсу та дискусії довкола нього, а саме того, що акторка Олівія Де Хевілленд подала в суд на студію FX, через те, що їй не сподобалося як Кетрін Зета Джонс зіграла її в серіалі «Ворожнеча». Власне, в США триває дискусія, що якщо Олівія, якій зараз 101 рік, переможе в суді, то це поставить під удар будь-яке – художнє, документальне чи журналістське – втілення історії про реальну людину, яка досі живе. Яким є рішення суду і як розвивається дискусія зараз з цього приводу?

Лорен: Це дуже цікаво, і загалом йде мова про те, який образ потрібно використовувати і про те, що необхідно вирішувати, що важливо показати на екрані. І це стосується також і документального кіно. Я згадую зараз той фільм, який минулого року виграв нагороду, це «О. Джей. Сімсон». Чи можливо, щоб О. Джей. Сімсон говорив: «Ви не маєте права робити цей фільм»? І це дуже страшно, якщо задуматися. Дуже турбує, що такі погані речі трапляються в нашій індустрії. І мене непокоїть те, що все це пройшло. Вона [Олівія] виграла справу і зможе контролювати свій образ. Зараз мені здається, що сьогодні не досить виразно видно, на що це впливає, але через 10 років ми побачимо. Потрібно бути обережним, оскільки очевидно, що як документаліст ти не заробляєш в цій справі багато коштів, в той час як зірки можуть подати на тебе в суд. Я відчуваю, що це досить страшно. Я думаю, що правильної відповіді немає, це цікаве запитання, але дати просту відповідь на нього неможливо.    

Об’єктивність відображеної реальності

Дарія: Чи маємо ми протиставляти документальне кіно і реальність? Наприклад, аутсайдер приходить в громаду і починає знімати. Чи має він бути об’єктивним? Чи дає їм ця зовнішня позиція щодо громади об’єктивність? Чи є взаємозв’язок між об’єктивністю і зовнішнім поглядом на життя громади?     

Хара Фернандез: Ні, але саме про це говорили в документалістиці постійно. Якщо ми говоримо про кінематограф, ви можете знімати все, що відбувається прямо перед вами, але так чи інакше, на це питання неможливо знайти простої відповіді. І ця ідея, ця дискусія буде тривати завжди. Коли ми знайдемо відповідь на це питання, можливо, документалістика просто зникне, і залишиться розслідування.  

Прозорість кінокритика

Дарія: Як ви пишете про ті фільми, які розповідають про певні важливі теми? Ви бачите, що тематика викликає дискусію, але, можливо, фільм не дуже хороший? Якщо ви включені в ситуацію, в своїй власній країні, як ви намагаєтесь відійти від дискусії, щоб бути більш об’єктивним?

Туе Стін: Можливо, я не вважаю себе кінокритиком, я вважаю себе більшою мірою кіноблогером. Я пишу огляди з фестивалів, таких як цей. Наприклад, на фестивалі CPH:DOC  у Копенгагені ЗМІ говорили про це все дуже добре, кожного дня виходило до трьох рецензій, і більшість із них – про сюжет фільму. Так, щоб глядачі могли прийти і побачити сам фільм. Якщо я пишу свій блог, то я фокусую увагу на формі, тому що я пишу для професіоналів і тих, хто любить кіно. Я не хочу витрачати час, щоб писати про погані фільми, і навіщо робити це? Тому давайте прагнути до позитиву і писати про хороші фільми. Данія не велике країна, і коли я пишу свій блог, я зазвичай особисто знаю всіх режисерів, про яких я пишу, і іноді їх підтримую. І я намагаюсь одразу заявити, що це мій друг, і якось знайти формулювання. Мені здається, що так і треба робити, щоб читач знав з якої позиції я пишу про фільм, з якої перспективи я дивлюся на цей фільм.

Як зробити так, щоб кінокритики подивились ваше кіно?

Слухачка з аудиторії: Я молода режисерка, ми потребуємо уваги кінокритиків, які кроки ви можете підказати, якусь платформу, як я можу отримати вашу увагу?

Юлія: Коли я чи мої колеги приїжджаємо на українські фестивалі, ми вишукуємо українських авторів, ми дивимось, що нового пропонує українська кінематограф. І для того, щоб вас подивився український кінокритик, – просто надсилайте нам посилання на вашу роботу.

Автор
Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини

Від зрілого суспільства до спроможного

Соціальні інновації – це безперервна структуралізація і переструктуралізація тієї арени, на якій люди виконують ті чи інші дії, намагаючись знайти рішення проблем і завдань, що постають перед ними.