ОРІКИ - ВЕЛИЧАЛЬНІ ІМЕНА

У йоруба є красивий звичай — давати дитині, крім звичайного імені (імен) ще й величальне.

Акеем Ласісі, пояснюючи, між ким відбувається діалог в поемі  “Іремодже — тризна за Кеном Саро-Вівою”, пояснює: Ласун [це не мій переклад] і Алаґбе — це відповідно моє друге і величальне імена. Оскільки традиційна мисливська тризна йоруба передбачає багатоголосся, поет випускає на кін два свої “я”.

У поемі зустрічаються й нелюдські величальні імена — наприклад слів як таких.

Хочеться просто поділитися прикладами орікі — тих імен, якими в буквальному розумінні величають діточок у Західній Африці. Подібна традиція є і в зулусів.

Аджоке — та, про яку всі будуть дбати

Аніке — наша, про яку ми дбаємо

Ашаке — обрана для того, щоб її балували

Абені — вимолена (у Бога чи, за давнішим звичаєм, у богів)

Аріке — така на яку поглянеш — і хочеться її потішити

Адуке — за те, щоб її потішити, будуть битися

Абебі — яка благала про народження (можливо, пологи були важкими)

Аджані — ми боролися за цього сина

Аканні — ми зустрілися для того, щоб його народити

Аканде Аґан — улюбленець князя

Аканні — перший син

Адунні — дочка, мати яку — втіха

Амоке — той (та), про кого знають і дбають

Амода — створений на добрий взірець

Аджаді — кінець чварам