Велика Ідея звернулась до знаних екпертів у сфері ресторанного бізнесу та гастрономії, з одного боку, та до професіоналів спортивного напрямку, з іншого, у пошуку поживних рішень для мозку й тіла.

Роман Тугашев, засновник фестивалю «Вулична їжа»

Якщо дивитись на розвиток гастрономічної культури, то, на мою думку, навряд з’являться нові формати. А ось відкриття нових ресторанів, не зважаючи на кризу, буде продовжуватись. Головне, що вони будуть якісно новими, професійними гравцями ринку. 

Найбільш трендовою мені здається сьогодні тема Близького Сходу і Мексики. Також стрімко буде розвиватись азійська кухня, в контексті кухні південно-східної Азії. І, звісно, улюблена для всіх грузинська і українська тематика.

Найбільший потенціал для розвитку лежить в сегменті “ціна/якість”. Ми навчились готувати, гарно обслуговувати, відкривати якісні ресторани і запроваджувати світові тренди. Будь-якому українському місту та і всій країні не вистачає одного й того самого – загальної стабільної економічної ситуації. А відповідно, і можливості більшої частини населення харчуватись за межами дому не лише на знак ювілею або хрестин, а просто тому що хочеться. Поки це, на жаль, доволі складно.

Тетяна Стаховська, директорка Creapro

Прогнози у гастрономічній культурі ми базуємо на нещодавній лекції Food Future Сесіль Пуаньян, редакторки TrendTablet. Сесіль багато подорожує, в неї було достатньо часу познайомитися і з Києвом: дещо дуже сподобалося і навіть вразило. За її враженнями, Україну варто розглядати не окремо, а в контексті загальноєвропейських тенденцій. Хіба що тема органічної їжі тут ще не є настільки розвинутою. Тож, за прогнозами одночасно розвиватимуться декілька напрямів. “Розвиватимуться” означає "матимуть попит". І, оскільки суспільство найближчим часом буде суттєво розшаровуватись за світоглядом та образом життя, тенденції розвитку гастрономії будуть теж урізноманітнюватись.

Тенденція "Коріння": зменшення споживання м'яса; увага до природних "неідеальних" продуктів. Багато овочів та корінняків. Живий хліб з цільного борошна без дріжджів.

Тенденція "Фермерство": акцент на тому, що всі продукти вирощенні неподалік. Навіть супермаркети вже починають пропонувати послугу "Збери врожай", надаючи можливість покупцям зірвати чи зрізати необхідні продукти прямо на грядках.

Тенденція "Еротизм": Особливо стосується сегменту "Horeca" (готелі, ресторани, кафе - ред.). Це тема ночі, коктейлів, несподіваних міксів, "таємничих" рецептур, "секретних барів".

Тенденція "Гібрид": Свого роду "Їжа Hi-Tech". Для тих, хто не боїться експериментувати, відслідковує споживні властивості їжі та рахує час. Це тема Хімії та функціональності їжі, лабораторного вирощування продуктів, енергетичних коктейлів, нових технологій.

Гастрономія – це перш за все продукти. Давайте помріємо про приватні досвідчені екологічні ферми (їх називають розумні ферми) в радіусі 10 км від вашого найближчого продуктового, що вмітимуть на невеличких ділянках отримувати максимально можливий врожай. Цей рух вже сьогодні починається в провідних європейських містах. Саме у власних городах прихований найбільший потенціал –  самостійне вирощування локальних овочів, фруктів та зелені.

Любов Цибульська, засновниця кав’ярні і бару “Зиґзаґ”

Як би ми не нарікали, за останні роки відбулися колосальні зміни. Планка вимог споживача росте як до якості сервісу, так і до співвідношення ціна/якість. Ніхто вже не хоче платити купу грошей за посередню їжу тільки тому, що заклад належить модній співачці, дивани в ньому робили в найдорожчому італійському будинку меблів, а на відкриття приїхали російські зірки. Це вже ознака того, що ми починаємо себе поважати. Ми позбуваємося меншовартості і вимагаємо до себе принципово нового ставлення. В якийсь момент стосовно багатьох закладів кияни зрозуміли, що "король голий", бо кількість фото в фейсбуку модного ресторатора ніяк не корелюється з якістю їжі в його ресторані.

Також можна точно відзначити розвиток закладів з вегетаріанськими стравами. Є усі шанси, що кількість тут найближчим часом переросте в якість.

Ну, і звісно, Київ відкриває для себе усе розмаїття регіональних та національних кухонь. Це, безумовно, робить нас менш законсервованими, мультикультурними  і, природньо, відкриває ринок для нових продуктів.

Особисто я мрію про простоту. У всьому. Менше піару, химерності, дизайну, совкової заскорузлості. Мрію, щоб похід в кафе був природним для людей з обмеженими можливостями, для літніх людей, яких в кафе в Україні практично не зустрінеш. Це питання як умов, так і загального рівня толерантності до тих, хто "не такий як я". Мрію, щоб український військовий, який зазнав ран, міг спокійно зайти чи  заїхати на візку в будь-який заклад і знати, що на нього не дивитимуться криво і не висловлюватимуть упереджене ставлення.

Великий потенціал бачу в поєднанні бізнес проектів з соціальною функцією: коли  бізнес зрозуміє, що просто бізнесом без певної місії бути неправильно і навіть не модно. Але це питання до всього суспільства, його сенсативності до таких тем.

Чимало можливостей відкриває нам регіональний ринок. Усе, про що ми говорили перед цим, відбувається в кількох великих містах. В маленьких ви зазвичай не знайдете навіть пристойної кави, про пандуси і пеленальні столики краще не згадувати. Їх і в Києві важко знайти.

Аврора Огородник, президентка Leaders Club Ukraine 

Набирає обертів інтерес до регіональних продуктів та традицій, що трансформується у популярність місцевих свят та фестивалів. Я була у Рахові на святі бринзи та гуцульської культури – це дійство вражало за своїми масштабами. Ця популярність, з одного боку, буде лити воду на мейнстрімні сторони – середня якість, спрощення; але саме вона стане магнітом для дослідників та ентузіастів, і за їх рахунок буде відбуватись заглиблення в історію продукту, явища, регіону. Саме ентузіасти вже роблять цю роботу. Подивіться на Made in Ukraine, Знайдено в Україні, The Ukrainians, Ukraїнер. 

Якщо ми говоримо про ресторанний напрямок, то тут немає чогось структурного. Ресторатори (йдеться про власників, а не про шефів) – люди з великим градусом цікавості, вони шукають тренди, жадають їх. Але, у більшості випадків, це є привнесені історії, не органічні, не народжені з середини. Окрім активного інтересу до національної кухні. Я думаю, що ми вже перейшли межу, і усе більше людей розрізняють фаст-фудівський варіант української кухні і її справжні, знову ж таки, регіональні страви, їхні особливості.

Нам не вистачає маленьких кнайп, де власник та шеф буде однією людиною, або з однієї родини. Такі сімейні ресторани – це малий бізнес, шанований в усіх прогресивних країнах. Він дозволяє заробляти, самореалізовуватись та, за бажання, нескінченно прогресувати.

Андрій Пелюховський, засновник закладів “Розумна кава”, “Малевич”

Якщо говорити про тенденції у 2017 році, у великих містах, і особливо в столиці, продовжиться хвиля відкриття закладів з бетону-заліза-фанери з іноземними назвами. Що стосується айдентики, ми ще досить довго бачитимемо відтворення західних трендів. В цьому, звісно, немає нічого поганого. В нашому випадку запозичення змінюють естетичний пейзаж на краще.

Нові ресторатори, певно, експериментуватимуть з кулінарними традиціями, які вже давно займають позиції лідерів: ще впевненіше – з китайською та в'єтнамською; можливо, побачимо щось пов'язане з Індією. Вдалість цих експериментів прямо пропорційна тому, як багато українці подорожують, а цей показник щороку впевнено росте. В той час, як кордони національних держав стають дедалі умовнішими, локальність набуває сенсу в таких простих і цікавих речах як їжа. На це можна сміливо робити ставку.

З'являтимуться нові кав'ярні та кавові куточки. А разом з ними і для них – локальні цехи обсмажування, центри кавової освіти. Одним словом, культура кави продовжить зміцнюватись. Середній рівень якості цього напою по Україні значно зросте. Цікаво, що наш ґрунт виявився дуже плідним для "зростання" кави. Якщо популярність цього напою в розвинених країнах можна пояснити властивостями кофеїну як стимулятора, корисними для активного ділового життя, то у нас це – радше маленьке задоволення, доступне навіть у скрутні часи.

Для мене мрією є можливість існування закладів з багаторічною історією. Такі заклади є в більшості розвинених міст, особливо в Європі. Вони є опорними пунктами міської історії, оберегами атмосфери. Існування таких закладів можливе лише, коли все зрозуміло і стало з нерухомістю, а також коли держава мінімально втручається в діяльність підприємців. З першим все дуже погано, адже зараз левова частка нерухомості, яка підходить для відкриття закладу, належить дядькам, що вкрали її в дев'яностих. Цей ринок монополізований людьми, які мислять лише категоріями накопичення. Орендне навантаження — це прес, під яким гине більшість закладів. Адже для того, щоб про твій заклад дізнались і в нього прийшли люди, потрібен не лише хороший сервіс та продукт, а й час. Він коштує дуже дорого. І якщо ти не маєш великої та м'якої фінансової подушки безпеки — довго не протягнути.

Одним з найкращих показників того, що в місті створено сприятливий клімат для малих підприємців, — це таблички над дверима з написом "Існує з 19....". В Києві таких майже немає, хіба що пиріжкова на Ярославовому валу.

На мою думку, потенціал – у простоті. Нам потрібно більше простих, невеликих, але в той же час цікавих і атмосферних закладів. Кав'ярень, ресторанчиків і барів, в яких основні вкладення зроблено не в ремонт, а в час, витрачений на те, щоб увійти в міську історію за рахунок високоякісного продукту, обслуговування, доступності, а головне, легенд і проектів, що створюються за столами та стійками таких закладів.

Ольга Сухова, велнес-коуч, cпівзасновниця BeautyCamp

Новий рік завжди асоціюється в нас з новими починаннями і досить багато з нас вносить спорт в свої плани на рік. Приємна новина полягає в тому, що з кожним роком все більше і більше людей в Україні займаються спортом. Наше населення стає обізнаним щодо здорового харчування та здорового способу життя. Які ж спортивні тренди будуть актуальними для українців у 2017? На мою думку, це високоінтенсивний інтервальний тренінг (ВІІТ). Даний тип тренувань стає все більш популярним серед споживачів фітнес-послуг в Україні. ВІІТ приводить в тонус м’язи, підвищує витривалість та покращує роботу серця.

Серед зарубіжних свіжих трендів, які знаходять відгук в українського суспільства, – це бокс та фітбокс. На заняттях з боксу можна значно покращити координацію та спалити достатньо велику кількість калорій. А про те, як він знімає стрес, годі й говорити. В Україні зараз з’являються все більше секцій та групових напрямків даного типу у фітнес-клубах.

Найбільший потенціал, на мою думку, мають експрес-тренування, що набирають все більшої популярності серед зайнятих українців. Тренування може займати 20-30 хвилин. Займатися можна навіть під час обідньої перерви.

Українським містам бракує онлайн фітнес програми. Наприкінці 2016 з’явилося дуже багато різноманітних онлайн програм для зайняття спортом. Програми для тих, хто бігає або хоче схуднути, набирають популярність серед співвітчизників. Тепер для того, щоб мати гарне тіло, необов’язково займатися в залі – є можливість зекономити час і гроші і займатися вдома. Активно використовують як закордонний продукт, так і вітчизняний.

Великий влив мають онлайн фітнес марафони. Люди об’єднуються у мережі для того, щоб разом схуднути або здобути нові здорові звички. Разом вони виконують завдання та діляться результатами один з одним. У 2017 очікується багато заходів у цьому напрямку. Звісно, спорт в Україні лише тільки розвивається, і нам ще далеко до європейських колег в плані фінансування спортивного напрямку на державному рівні або обладнання спортивних об’єктів. Але загалом можна відзначити збільшення кількості спортивних майданчиків для молоді, проведення безкоштовних спортивних занять з різних напрямків – а це не може не тішити. Потрібно розуміти, що основні події відбуваються у великих містах, тому більш уваги слід приділити розповсюдженню спорту на локальному рівні. Важливо сформувати бажання займатися спортом та розуміння важливості здорового образу життя у населення змалку. Кожен з нас в силах вплинути на позитивні зрушення у сфері українського спорту. Дуже багато спортивних об’єктів було зведено саме за рахунок громадян. А розповсюдження спорту треба починати з себе: ніщо не заважає пробігтися на свіжому повітрі або потренуватися вдома.

Дмитро Коваленко, співзасновник “Ногибоги”

Схоже на те, що все більше людей почало приділяти увагу своєму здоров'ю. Хтось починає з найпростішого – біг, зарядка, віджимання, деякі починають регулярно ходити в спортклуби і т.д. Цікаво спостерігати за тим, як збільшується кількість різноманітних спортивних секцій, клубів, гуртків. Якщо раніше в основному просто "віддавали дітей в секцію", то тепер самі батьки після роботи ходять на бокс, танці чи пілатес. Мені здається, що найближчим часом будуть утворюватися все більше таких спортивних острівців за інтересами. Адже, крім спорту, це ще і спілкування, соціалізація, зараз цього однаково бракує людям.

Не дивлячись на те, що в нашій країні є довга історія хороших спортивних шкіл, зараз нам не вистачає якісного клієнтського сервісу у сфері спортивних послуг. І цей тренд, як мені здається, приходить до нас з-за кордону. Люди хочуть, щоб про них дбали. Акуратно нагадати про завтрашнє тренування, приділити достатньо уваги під час занять і поцікавитися, як він/вона себе почуває на наступний день.

Нам дуже не вистачає муніципальних місць для занять спортом. У Києві потроху починає з'являтися мінімальна інфраструктура, тренажери у подвір’ях, але цього недостатньо для комфортного заняття фізкультурою. Упевнений, що якби в наших містах зробили хороші велосипедні доріжки з необхідною інфраструктурою, то набагато більше людей б пересувалося на велосипедах. Бракує якісних дитячих майданчиків, на які б діти бігли з задоволенням і бажанням позайматися. Потрібні такі самі майданчики, тільки для дорослих: турніки, бруси, кільця для комфортного заняття спортом. В місцях, де комфортно займатись бігом – це парки та великі комплекси для дозвілля, накшталт ВДНГ, – необхідна базова інфраструктура: перевдягальні та душові, освітлення та розчищені доріжки.

Величезний потенціал прихований в самих людях. Всі знають, що потрібно дбати про своє здоров'я, але далеко не всі переходять від знань до дії. Найчастіше потрібно просто підштовхнути людину, дати їй ідею, допомогти на початку і підтримувати в цьому. В основі найцікавіших проектів завжди лежить синергія. Від людини надходить ініціатива, вона починає шукати можливості і підтримку. Ідеально, якщо у держави є програма з розвитку фізичної культури, і вона може допомогти в цих питаннях, оскільки володіє ресурсами. Але, навіть якщо з боку держави такої ініціативи немає, на допомогу приходять спортивні або навколоспортивні бренди, компанії, яким це може бути цікаво.

В серії #Потенціали2017 розглянуті такі сфери креативних індустрій, як: Дизайн та Архітектура; Телебачення та Радіо; Видавництво та Сучасне мистецтво; Крафт і Культурний туризм. Попереду останній матеріал, – присвячений напрямам Музика та Кіно.

Якщо ви дочитали до кінця, і вам подобаються матеріали на Практиках, ще один абзац до вашої уваги:

Ми прагнемо підтримувати якість матеріалів та актуальність тематик. Неспинність у пошуку кращих рішень та нових ідей – один з пріорітетів діяльності Гараж Генг.  Ваша участь підтвердить, що ми рухаємось у правильному напрямку.  Дізнайтесь більше про команду Гараж Генг, яка втілює проект "Велика Ідея", та підтримайте інституційну діяльність організації: