З початку року "Велика Ідея" звертається до знаних фахівців галузей креативної економіки з метою визначити можливості, на перетині нового та традиційного, для розвитку й активізації в найбільш актуальних для українського контексту напрямках. Видавництво, що демонструє відчутний зріст, та мистецтво, що викликає незупинну дискусію, розглядаються впливовими лідерами думок, що своїми діями доводять: економіка культурної сфери можлива. Дана Павличко, Микола Шейко, Катерина Тейлор, Дмитро Стретович та Ксенія Малих діляться своїми спостереженнями для нової статті у серії #Потенціали2017.

Дана Павличко, директорка видавництва “Основи”

Місія Основ – поєднати книговидавництво і мистецтво. Для нас книга повинна бути об’єктом мистецтва, і усі її компоненти – естетично привабливими. Наприклад, через мистецтво й ілюстрацію ми намагаємось по-новому читати класику. У нашій альтернативній серії української класики, ми видали “Тигролови” Багряного з ілюстраціями татуювальника, “Кайдашеву сім’ю” з колажами Лєри Схємки, “Лісову пісню” з ілюстраціями Поліни Дорошенко та “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” з ілюстраціями Іллі Ісупова. Мистецтво – могутня рушійна сила. Також, ми видали Кримінальний кодекс з ілюстраціями актуального художника Нікіти Кравцова. Наразі готуємо Адміністративний кодекс з ілюстраціями Давіда Чічкана. Таким чином, мистецтво вторгається у ті сфери, де його немає.

Загалом, тенденції в Україні такі, що видання стають якіснішими, видавці ідуть на ризики, набагато більше приділяють уваги візуальному контенту, і це не може не радувати. З’являються нові гравці на видавничому ринку, які поєднують і видавництво, і мистецтво. У 2017 році з'явиться більше перекладів світових бестселерів, популярного нон-фікшну, бізнес-літератури. Ринок почав розвиватись досить бурхливо. Ми хочемо залишатися вічними експериментаторами, порушувати межі, бути на декілька кроків попереду самих себе. Через декілька місяців ми видамо “Місто” Валер’яна Підмогильного. Художник Максим Павлюк, який проілюструє цю книгу, у візуальному наповненні книги використає фотографії з графіті, які він сам створить у Києві.

Микола Шейко, директор “Видавництво Старого Лева”

Зростає якість поліграфії, збільшується кількість перекладних новинок і ніхто вже не аргументує: навіщо ви це робите, книжка ж щойно вийшла російською. Російський і український ринки розходяться дедалі відчутніше. І це дуже позитивна тенденція. 

Українські видавці щораз активніше заявляють про себе у світі. І участю у виставках, і перемогами в конкурсах, і конкуренцією в боротьбі за купівлю прав на видання кращих зразків світової літератури. Нарешті, все активнішим продажем прав на видання наших книжок у світі.

З’явилися цілі сегменти, яких досі в українському книговиданні практично (чи системно) не існувало, скажімо, та ж ділова чи мотиваційна література, науково-популярна, значно системніше видається фантастика і фентезі, виходять перші комікси і графічні романи. Видавці шукають нові формати. Скажімо, в Україні швидше, ніж у світі загалом, завершилася недовга «ера розмальовок», натомість почали з’являтися класичні українські пікчербуки (книжки-картинки), «розглядалки» (віммельбухи). Змагання все частіше йде вже не за те, щоб щось видати, а видати краще, якісніше. Відповідно, зростає вимогливість читачів.

Якщо не буде форс-мажорних обставин, на мою думку, продовжаться процеси, започатковані в попередні два-три роки. Це поява нових видавців, зростання конкуренції, боротьба за купівлю прав на кращі іноземні видання. Відкриватимуться нові ніші, неохоплених стає все менше. Поки не зрозуміло, як вплине на ринок повноцінна поява Інституту книжки, здається, організаційні процеси вже в стадії завершення.

Підтвердженням цьому є презентаційні заявки видавців на 2017 рік. Читати буде що, аби було в людей за що купувати книжки.

Дмитро Стретович, видавництво “Pabulum”

Найбільші тренди – це, напевно, активний вибух перекладної літератури, особливо в нішах бізнес-літератури та нон-фікшн (у цих нішах українські книги починають забирати монополію в російських видавців). Також передові видавництва все більше приділяють уваги якісному візуальному оформленню та поліграфії.

Щодо світового контексту, то у 2016-ому продовжилися раніші процеси: Україну окремі групи видавців представляють на міжнародних ярмарках, все більше вдається продавати права українських книжок на інші мови та ринки. Та наразі це не є систематичною роботою, лише початки. Тому поки що ми лише входимо в світовий контекст.

Великі надії покладають на новостворений Український інститут книги. Цього року він вже матиме бюджет і почне повноцінну діяльність. У теорії, Інститут може ініціювати багато позитивних зрушень на державному рівні, в популяризації читання та консолідації всіх видавців. Чи так буде в реальності – ніхто не загадує, але всі сподіваються.

Цього року найбільші гравці ринку продовжать налагодження співпраці з міжнародними ринками – це стосується і купівлі прав на переклади, і продажу своїх прав на експорт. Власне це, мабуть, і буде головна тенденція – українські видавці перекладатимуть світові бестселери не лише у великих кількостях, а що найважливіше – оперативно. Вже зараз є приклади, коли українські переклади – одні з перших в світі. Мобільність, увага до якості перекладу та оформлення – це, як на мене, головні позитивні тенденції, які нас чекають цього року, і які співпадають зі світовими трендами.

Катерина Тейлор, менеджер культурних проектів, експертка сучасного мистецтва

На художній сцені з'являється все більше вдумливих молодих авторів, які намагаються знайти свою власну мову. Не повторюватися, не слідувати за тенденціями, а навпаки, сказати нове слово. Все ще сильно страждає якість творів. Якщо ж акцент робиться на якості, то страждає глибина висловлювання. Українські художники перебувають все ще в пошуку балансу між дзвінкою ідеєю і винятковим виконанням.

Українське мистецтво, як і раніше, існує в собі, поза світовим контекстом. Є окремі події, на кшталт Венеціанської бієнале. Так само, як і є окремі художники, які працюють більше на Заході, ніж в Україні. Але в цілому українське мистецтво все ще цікаво в основному українцям і трохи – іншим пострадянським країнам. А його помітна експансія може статися лише за ґрунтовної державної стратегії, а також переліку законів, які почнуть захищати інтереси представників художнього світу.

Сучасне мистецтво самодостатнє, йому не потрібно ні з чим збігатися. Можна говорити тільки про інструменти, які можуть допомогти йому бути побаченим і зрозумілим. Починаючи з того, що кожна найменша виставка, яка навіть не планує виїжджати за межі України, повинна супроводжуватися описом англійською мовою, і закінчуючи прозорістю операцій на арт-ринку. З цього можна почати, щоб хоч на крок наблизитися до світових процесів.

Як сучасне мистецтво впливає на розвиток креативної економіки в Україні? Наприклад, в 2012 році ми робили фестиваль сучасно скульптури Kyiv Sculpture project. Це був некомерційний проект, створений на спонсорські гроші, і відбувався в  Ботанічному саду імені Гришка. Вхід на фестиваль зробили безкоштовним, але вхідні квитки в ботсад коштували 20 гривень. Завдяки фестивалю в ботанічний сад в червні 2012 року завітало  600 000 чоловік. Це в три рази більше, ніж зазвичай у цей місяць. Ботанічний сад зумів заробити понад мільйон гривень, який витратив на свої потреби. Для того, щоб провести фестиваль, ми ревілітазували  і озеленили центральну зону парку. Це – прямий вплив. Якщо ж говорити про більш неявні зв'язки, то у цього фестивалю була велика рекламна кампанія, на неї витратили значні кошти, які пішли на податки і в бюджет міста.

Або Port creative hub. Це некомерційний проект, який серед іншого організовує виставки молодих художників. Бізнес-модель проекту така, що він заробляє за рахунок оренди і послуг для комерційних компаній, і витрачає ці гроші на підтримку сучасного мистецтва: допомагає молодим художникам реалізовувати свої виставки безкоштовно, надає студію для роботи. Port, крім іншого, платить оренду – це чималі гроші орендодавцю. Це кошти, які згенеровані креативної індустрією.

У європейських країнах в креативних індустріях задіяно до 4-8% працездатного населення. Ми таких показників поки не досягли, але з пульсу Києва можна сказати, що не дуже далекі від цих цифр.

Ксенія Малих, кураторка візуальної програми арт-центру Closer, співзасновниця кураторського об'єднання OK Projects

В українському сучасному мистецтві відбувається розширення культурного поля за рахунок виникнення нових типів культурних інституцій. Художники розширюють свій інструментарій за рахунох різних фондів або цільових грантів. Виходячи з цього, художня мова стає більш універсальною і, звісно, більш зрозумілою для світу. Митці відчувають себе більш вільно у своїх художніх висловлюваннях, тож інституції та аудиторія адаптувалися.

Сподіваюся, в 2017 художники будуть працювати над поглибленням змістової складової їхніх мистецьких робіт, адже виробництво – це тільки частина проекту.

Мистецтво може стати ефективним інструментом бізнесу: як засіб комунікації або іміджевим елементом бренду. Але дуже важливо зберігати щільність між бізнесом та мистецтвом, аби мінімізувати вплив першого на друге. 

Американський дослідницький центр Donald W. Reynolds National Center for Business Journalism дослідив п’ять трендів у видавничій справі, які стануть справжнім сюрпризом у 2017 році в світовому масштабі, які варто тримати у полі фокусу найближчими роками.

Повернення до традиційних магазинів

Через роки після домінування електронного читання та онлайн-книгарень, традиційні книжкові магазини повертаються. Зокрема, у 2015, почали відкриватись нові книгарні, вже наявні – розширюватись. Одна з головних причин їхнього закриття, Amazon, стрибає на підніжку з традиційними книгарнями в Сіетлі, Сан-Дієго і Портленді, і планує відкрити ще кілька сотень до кінця 2017 року.

Зростання самвидаву

Згідно з Publishers Weekly, самвидав стає все більш популярним з кожним роком. Самвидавні автори можуть заробити від 60 до 80 відсотків від гонорару від ціни їньої книги, на відміну від традиційної публікації, в яких автори заробляють лише близько 12 відсотків до 17 відсотків. Згідно writersdigest.com, самопублікація може служити каталізатором для руйнування мейнстримного книговидавництва. І видавці охоче пубілкуватимуть книги тих авторів, які досягли успіху через самвидав.

Бум аудіокниги

З появою підкастів, радіо в автомобілях і вдома, аудіокниги відчувають удар в популярності. За словами Goodreader, аудіокниги є сегментом видавничої індустрії, що найбільше зростає: 43 000 нових аудіокниг було випущено в 2015 році порівняно з 36 000 в 2014 році, до 20000 в 2013 р. Видавці вважають, що легкість прослуховування аудіокниг в будь-якому місці приваблює споживачів.

Автори і соціальні медіа

Минули ті дні, коли автори йшли до свого офісу, і через шість місяців виходили з нього з готовим рукописом. У ці дні від автора очікують не відставати від соціальних мереж і розширювати сферу свого впливу в онлайні, щоб збільшити продажі. Джоан Ролінг, авторка серії книг про Гаррі Поттера, має 8,44 млн підписників у Twitter.

Мобільні додатки vs. електронні книги

Коли Kindle і Nook вперше з’явились, клієнт повинен був придбати спеціальний пристрій для читання електронних книг (e-reader). Тепер ви можете завантажити Kindle додаток на смартфон, комп'ютер або планшет, і так само читати. Amazon і Barnes & Noble зрозумів, що розширення ринку електронних книг дає більше, ніж зниження ціни на електронні книги. (За даними журналу Bookseller, продаж електронних книг впав в перший раз в 2015 році) Хоча кількість людей, хто використовує планшет для читання зменшується, тих, хто читає з телефона, – зростає.

В серії #Потенціали2017 розглянуті й інші сфери креативних індустрій: Дизайн та Архітектура; Телебачення та Радіо; Крафт і Культурний туризм; Гастрономія та Спорт; Музика та Кіно.

Якщо ви дочитали до кінця, і вам подобаються матеріали на Практиках, ще один абзац до вашої уваги:

Ми прагнемо підтримувати якість матеріалів та актуальність тематик. Неспинність у пошуку кращих рішень та нових ідей – один з пріорітетів діяльності Гараж Генг.  Ваша участь підтвердить, що ми рухаємось у правильному напрямку.  Дізнайтесь більше про команду Гараж Генг, яка втілює проект "Велика Ідея", та підтримайте інституційну діяльність організації: